- •1. Схема управління асинхронним електродвигуном за допомогою магнітного пускача.
- •2. Схема управління реверсивним асинхронним електродвигуном за допомогою магнітного пускача
- •3. Автоматичні вимикачі до 1000 в
- •4. Магнітні пускачі
- •5. Підготовка деталей до розмітки
- •6. Правила заточування слюсарських інструментів, кути заточування
- •7. Перерахувати випадки використання кернера, порядок роботи, заточування.
- •9. Розмічувальні роботи
- •10. Електричні кола змінного синусоїдного струму
- •11. Електричні кола трифазного струму
- •12. Коло синусоїдного струму. Побудова векторних діагарм.
- •13. Основні схеми зєднання фаз трифазних електричних кіл
- •14. Призначення та схеми ввімкнення трансформаторів струму та напруги.
- •15. Навести схему приєднання до мереж (до і вище 1000 в) амперметрів, вольтметрів, ватметрів і фазометрів.
- •19. Трансформатори напруги
- •20 Трансформатори струму
- •21. Електролюмінесценсія. Газорозрядні лампи низького тиску
- •22. Стартерна схема запалювання газорозрядних ламп. Типи стартерів. Призначення конденсаторів у схемі запалювання.
- •23. Монтаж світильників для освітлення територій підприємств, вулиць і площ.
- •24. Монтаж світильників у виробничих приміщенняхмеханічних цехів
- •25 .Особливості монтажу освітлювальних пристроїв та установок
- •26. Розєднувачі
- •27.Високовольтні вимикачі, їх призначення. Дайте класифікацію вимикачів за принципом гасіння електродуги.
- •28. Що таке електроустановка,Споживач електричної енергії , приймач електричної енергії
- •31. Провідники в електричних мережах
- •32. Мастральні ,радіальні та змішані схеми електропостачання
- •37. Монтаж тросової проводки
- •38. Розробка кабелів і монтаж кабельних муфт
- •40. Прокладка проводів і кабелів в лотках
- •41.Монтаж електропроводок захищеними і плоскими проводами:
- •43. Пробивні роботи і роботи по закріпленню опорних конструкцій до буд. Конструкцій.
- •44. Прокладання кабелів у виробничих приміщеннях.
- •45.Монтаж квартирної електропроводки
- •46.Конструкція і принцип дії асинхроного двигуна
- •47. Поляризація діалектрика
- •48.Явища ,які відбуваються при прикладенні постійної напруги до діелектрика.Коефіцієнт абсорбації
- •49. Монтаж електродвигунів і апаратури керування
- •50. Експериментальне визначення однойменних клем обмоток ад.
- •51. Типи кабелів та їх позначення. Вибір кабелів для прокладання в траншеях і виробничих приміщеннях.
- •52. Монтаж вторинних кілна панелях та пультах
- •53.Прокладання кабелів в траншеях
- •54 . Елекродугове зварювання
- •55.Монтаж пристроїв заземлення
- •56. Монтаж силових трансформаторів
- •57.Однофазні трансформатори, принцип дії та призначеня.
- •58. Монтаж повітряних ліній напругою вище 1000 в.
- •64. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню.
- •65. Права громадян на оп(охорону праці) при укладанні трудового договору
- •66. Права працівників на оп при укладанні трудового договору
- •67.Служба охорони праці
- •68. Основними причинами електротравматизму є:
- •69.Як вимірюють опір ізоляції?
- •70. Технічні заходи безпеки при виконанні робіт із знаттям напруги
- •71. Монтаж заземлюючих пристроїв. Яке значення опору заземлюючих пристроїв ру -0,4 є допустимим?
- •72. Технічні заходи безпеки привиконанні робіт із зняттям напруги
- •73. Через який період проводиться профілактичні випробування захисних засобів
- •74.Організаційні заходи безпеки.Плакати та знаки безпеки
- •75 . Занулення електрообладнання
- •76.Вимоги до електротехнічного персоналу
- •77. Автоматичні системи пожежогасіння
- •78. Фактори, які впливають на ураження в електроустановках. Електрозахистні засоби.
- •79. Особливості електротравматизму
- •80. Вимоги доперсоналу для отримання іі та ііі групи з елекронебезпеки
- •Завдання та обов’язки[ред.]
- •Кваліфікаційні вимоги[ред.]
- •Завдання та обов’язки[ред.]
- •Кваліфікаційні вимоги[ред.]
- •81. Спалах.Температура спалаху
- •82. Поділ матеріалів за здатністю горіти
- •83.Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом
- •84. Штучне дихання
- •85. Непрямий масаж серця
- •86. Вогнестійкість. Ступені вогнестійкості
- •87.Категорії приміщень і виробництва за вибуховою і пожежною небезпекою Категорії виробництва за пожежною небезпекою
- •88. Пожежна сигналізація
- •89.Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники
10. Електричні кола змінного синусоїдного струму
Змінним струмом і (t) називають струм, що змінюється в часі. Цикл зміни струму повторюється через інтервал часу Т, який називається періодом. Величина, обернена періодові, називається частотою (кількість періодів за одиницю часу):
герцах [Гц].
Синусоїдний змінний струм описується виразом
де і - миттєве значення струму, тобто вивчення струму в будь-який момент часу; Im - амплітудне або максимальне значення; (2/T+φ) -фаза коливань; 2/T - кутова частота, яка визначав швидкість зміни фази, вимірюється в радіанах за секунду [рад/с]; φ - значення фази при t = 0 /початкова фаза/. Зсув фаз – різниця двох синусоїдальних параметрів в той же момент часу.
Зображення синусоїдних функцій векторними величинами
.
Виберемо прямокутну систему координат /рис. 2.3/ і відкладемо з початку координат під кутом до горизонтальної осі вектор, довжина якого у вибраному масштабі дорівнюєIm .
Проекція цього вектора на вертикальну вісь .
Примусимо обертатися вектор Im із кутовою швидкістю проти годинникової стрілки
Вектор, що обертається, характеризує синусоїдну функцію в тому розумінні, що в будь-який момент часу амплітуда і фаза цієї функції відомі. Якщо в дві синусоїдні функції часу однієї частоти ,то вони також можуть бути зображені векторами
Оскільки ці вектори обертаються з однаковою кутовою швидкістю , то в будь-який момент часу їх положення один відносно одного однакові. Між ними завжди зберігається кут
Сукупність векторів, які характеризують струми і напруги в електричному колі, називається векторною діаграмою.
11. Електричні кола трифазного струму
Трифазне електричне коло — це сукупність трьох електричних кіл, що мають синусоїдну ЕРС однакової частоти. ЕРС зсунуті за фазою на одну третину періоду. Ці ЕРС генеруються в одному (звичайно машинному) джерелі живлення.
Фазами називають незалежні електричні кола з незалежними джерелами живлення, що об'єднуються в одну систему.
Фазами також називаються незалежні джерела живлення кожного кола, що об'єднуються.
Фазами ще називаються приймачі електричної енергії в кожному колі, що об'єднуються.
За визначенням трифазної системи миттєві значення фазних ЕРС є:
Фази джерел позначаються буквами Л, В, С, а фази приймачів а, в, с. На рис. 11 наведено векторну діаграму ЕРС.
Трифазна система, що має однакові умови в усіх фазах (комплексні опори та амплітуди ЕРС рівні), називається симетричною.
Провід, що з'єднує два вузли, називається нейтральним, або нейтраллю. Інші проводи (Аа, Вв, Сс) називаються лінійними. Напруга на затискачах фаз генератора (або навантаження) називається фазною напругою. Струм у обмотках фаз або фазних навантаженнях — це фазний струм. Напруга між лінійними проводами —лінійна напруга. Струм у лінійних проводах називається лінійним струмом.
12. Коло синусоїдного струму. Побудова векторних діагарм.
Змішане з’єднання - це поєднання з’єднань послідовного і пар алейного.
Послідовне зєднання
При послідовному з'єднанні провідників сила струму в будь-яких частинах кола одна й та ж:
Повна напруга в колі при послідовному з'єднанні, або напруга на полюсах джерела струму, дорівнює сумі напруг на окремих ділянках кола:
Загальний опір усієї ланки кола дорівнює сумі опорів .
Паралейне зєднання
При паралельному з'єднанні падіння напругиміж двома вузлами, що поєднують елементи кола, однакове для всіх елементів. При цьому величина, зворотна загальномуопорукола, дорівнює сумі величин, обернених опорам паралельно включених провідників.
Сила струму в нерозгалуженій частині кола дорівнює сумі сил струмів в окремих паралельно з'єднаних провідниках:
Напруга на ділянках кола і на кінцях всіх паралельно з'єднаних провідників одна й та ж:
Опір ділянки визначається із рівняння і є сумою провідносте
Опори сполучення трикутником за відомими опорами зірки визначаються так:
Опори сполучення зіркою за відомими опорами трикутника визначаються так Струми споживачів, сполучених трикутником, за відомими струмами еквівалентної зірки визначаються за допомогою другого закону Кірхгофа та закону Ома.