5.10 Конституційний обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України

Стаття 17 Конституції України визначає, що захист сувере­нітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими фун­кціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, в першу чергу, виражається у забезпеченні оборони й безпеки держави. З метою оборо­ни України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності утворюються Збройні Сили України. Структуру Збройних Сил України, їх чисельність, озбро­єння, економічне, фінансове та матеріально-технічне забезпе­чення затверджує парламент за поданням Президента України. Загальне керівництво Збройними Силами України здійснює президент як Верховний Головнокомандувач Збройними Си­лами України та Голова Ради національної безпеки і оборони України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України покладено на Міністерство оборони України, яке діє відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України" (1991 р.), "Про оборону Укра­їни" (1991 р.) та ін.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Ст. 65 Конституції України визначає один із першочергових обов’язків громадян України - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, для виконання якого встановлюється військовий обов’язок.

5.11 Поняття військового обов'язку

Військовий обов'язок - це конституційний обов'я­зок громадян України захищати свою Вітчизну, її незалежність, територіальну цілісність, опановувати військову справу, нести військову службу в Збройних Силах України. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закони України „Про військовий обов'язок і військову службу”, "Про оборону України", "Про Збройні Сили Ук­раїни", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші нормативно - правові ак­ти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби та статусу військовослужбовців.

Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших військових формувань, а також правоохо­ронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транс­порту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає:

- підготовку громадян до військової служби;

- приписку до призовних дільниць;

- прийняття в добровільному порядку та призов на військову службу;

- проходження військової служби;

- виконання військового обов'язку в запасі;

- проходження служби у військовому резерві;

- дотримання правил військового обліку.

Військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:

- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

- військовозобов'язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

- резервісти — військовозобов'язані, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Основною формою виконання військового обов’язку є проходження військової служби.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян Ук­раїни, пов'язаній із захистом Вітчизни. Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону України " Про військовий обов’язок та військову службу” від 4 квітня 2006р.

Видами військової служби є:

- строкова військова служба;

- військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу;

- військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних зак­ладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститу­ти, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі — вищі війсь­кові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

- військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військо­вослужбовцями шляхом:

- призову громадян України на військову службу;

- прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Військовослужбовці та військовозобов'язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються грома­дяни України:

- які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

- які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку;

- батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких за­гинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних;

- які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

- які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Громадяни України згідно із ст. 35 Конституції України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу" мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою у разі, якщо виконання військового обов'язку суперечить їх релігійним пере­конанням.