- •Держава і право
- •Глава 1 Держава
- •1.1 Основні теорії виникнення держави
- •1.2 Передумови та умови виникнення держави
- •1.3 Основні шляхи виникнення держави
- •1.4 Поняття функцій держави
- •1.5 Класифікація функцій держави
- •1.6 Форми і методи здійснення функцій держави
- •1.7 Поняття форми держави
- •1.8 Форма державного правління
- •1.9 Форма державного устрою
- •1.10 Державний режим
- •1.11 Соціально-правова держава
- •1.12 Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні
- •1.13 Основні етапи розвитку української державності
- •Глава 2 Право
- •2.1 Виникнення права
- •2.2 Поняття і ознаки права
- •2.3 Поняття і види соціальних норм
- •2.4 Поняття і ознаки норм права
- •2.5 Структура норм права
- •2.6 Джерела права
- •2.7 Поняття і структура системи права
- •2.8 Поділ права на галузі й інститути
- •2.9 Поняття системи законодавства та її структура
- •2.10 Поняття і ознаки нормативно-правового акта
- •2.11 Чинність нормативно-правових актів
- •2.12 Систематизація нормативно-правових актів
- •2.13 Поняття і ознаки правової поведінки. Правомірна поведінка
- •2.14 Протиправна поведінка
- •2.15 Склад правопорушення. Види правопорушень
- •2.16 Юридична відповідальність
- •2.17 Ознаки юридичної відповідальності
- •2.18. Мета і функції юридичної відповідальності
- •2.19 Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою
- •Розділ другий
- •3.2 Акт проголошення незалежності України
- •3.3 Референдум 1 грудня 1991 року
- •Глава 4 Конституція України
- •4.1 Конституція України - Основний Закон держави
- •4.2 Основні засади конституційного ладу України
- •4.2.1 Конституційна форма правління, державного устрою й політичного режиму України
- •4.2.2 Державна символіка України
- •4.2.3 Державна мова в Україні
- •4.2.4 Конституційний статус мов національних меншин
- •Глава 5 Правовий статус особи
- •5.1 Єдність і відмінність понять «людина», «особа», «громадянин»
- •5.2 Поняття громадянства України
- •5.3 Конституційні права та свободи людини і громадянина
- •5.4 Конституційні обов'язки людини та громадянина
- •5.5 Рівноправність громадян
- •5.6 Міжнародні стандарти в галузі прав людини
- •5.7 Конституційне закріплення права на освіту
- •5.8 Право громадян на об'єднання у політичні партії та громадські організації відповідно до законодавства України
- •5.9 Право громадян на свободу світогляду та віросповідання
- •5.10 Конституційний обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України
- •5.11 Поняття військового обов'язку
- •Глава 6 Вибори в Україні
- •6.1 Поняття виборчої системи і виборчого права
- •6.2 Загальна характеристика виборчої системи та її принципи
- •6.3 Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів України
- •Глава 7 Референдуми в Україні
- •7.1 Основні форми безпосередньої демократії
- •7.2 Поняття і види референдумів
- •Глава 8 Конституційна система державних органів України
- •8.1 Поняття державного органу України і його конституційний статус
- •8.2 Принцип поділу влади
- •8.3 Система органів державної влади
- •8.4 Верховна Рада в механізмі державної влади
- •8.5 Народний депутат України
- •8.6 Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •8.7 Президент України – Глава української держави
- •Глава 9 Виконавча влада в Україні
- •9.1 Система органів державної виконавчої влади
- •9.2 Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •9.3 Центральні органи виконавчої влади
- •9.4 Конституційно-правовий статус державної виконавчої влади на місцях
- •Розділ перший. Держава і право
- •Глава 1 Держава….………………………………………... 5
- •1.1 Основні теорії виникнення держави…………......... 5
- •1.13 Основні етапи розвитку української державності.....................................................................43 Глава 2 Право…………………………………………….......48
- •Розділ другий Основи конституційного права України
- •Глава 3 Конституційне право як галузь права…………...97
- •Глава 4 Конституція України……………………………...101
- •Глава 5 Правовий статус особи…………………………....109
- •Глава 6 Вибори в Україні…………………………………..139
- •Глава 7 Референдуми в Україні……………………….......146
- •Глава 8 Конституційна система державних органів України…………………………….....………………151
- •Глава 9 Виконавча влада в Україні……………………....167
- •Основи правознавства
2.15 Склад правопорушення. Види правопорушень
Юридичний склад правопорушення — це сукупність ознак правопорушення в єдності його об'єктивних характеристик, які є необхідними для визначення даного діяння правопорушенням.
Категорія складу правопорушення докладніше розроблена в науці кримінального права щодо складу злочину. Однак вона має і загальноправове, загальнотеоретичне значення, використовується в різних галузях права.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, охоронювані правом. Наскільки різноманітні відносини в суспільстві, настільки різноманітні об'єкти правопорушення. Ними можуть бути майнові, трудові, політичні й інші права й інтереси суб'єктів права, державний і суспільний лад, стан навколишнього середовища, життя, честь, гідність, здоров'я людини.
Об'єктивна сторона правопорушення свідчить про його зовнішнє вираження. Зміст об'єктивної сторони складають: протиправне діяння, його суспільно шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали.
Суб'єктом правопорушення визнається деліктоздатна осудна особа, що досягла визначеного законом віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини, тобто психічним ставленням особи до свого вчинку та його наслідків.
Розрізняють дві основні форми вини: навмисність (умисел) і необережність. Навмисність буває прямою і непрямою. Прямий умисел виявляється в усвідомленні правопорушником суспільно небезпечного характеру свого діяння, у передбаченні суспільно небезпечних наслідків і бажанні їхнього настання. Непрямий умисел полягає в усвідомленні правопорушником суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності, у передбаченні суспільно небезпечних наслідків і свідомому допущенні їх.
Необережність теж буває двох видів: самовпевненість і недбалість. Самовпевненість виявляється в передбаченні правопорушником можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і легковажним розрахунком їх запобігання. Недбалість виявляється в непередбаченні правопорушником можливості настання суспільно небезпечних наслідків правопорушення, хоча він міг і повинен був їх передбачати.
Правопорушення розрізняються за ступенем шкідливості та суспільної небезпеки; за характером санкцій, які настають. За цими критеріями вони поділяються на злочини і проступки.
Злочини — це найбільш шкідливі правопорушення, небезпечні для суспільства і особи, що посягають на суспільний лад, права і свободи особи, інші соціальні цінності. Ознаками злочину є явна суспільна небезпека, протиправність, винність, караність. Як злочинні діяння закріплюються лише кримінальним законом.
Злочини відрізняються максимальним ступенем суспільної небезпеки та шкідливості, зазіхають на найбільш значущі інтереси суспільства.
Об'єктами злочинного діяння є суспільний і державний лад, система господарських відносин, різноманітні форми власності, особистість, політичні, трудові, майнові й інші права громадян.
У зв'язку з підвищеною суспільною небезпекою злочину закон передбачає за їхнє скоєння найсуворіше кримінальне покарання. На відміну від інших видів правопорушень перелік злочинів, передбачених кримінальним законом, вичерпний і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Проступки — правопорушення, менш небезпечні для суспільства, ніж злочини. Це суспільно шкідливі, винні, протиправні діяння, які характеризуються меншою, ніж злочини, суспільною небезпекою і тягнуть за собою не кримінальне, а адміністративне, дисциплінарне або цивільно-правове покарання.
Залежно від сфери скоєння розрізняють цивільні, адміністративні, дисциплінарні проступки.
Цивільні правопорушення (проступки) відрізняються специфічним об'єктом зазіхання. Це майнові і пов'язані з ними особисті немайнові відносини, регульовані нормами цивільного права, а також деякими нормами трудового та сімейного права. Ці правопорушення виявляються в невиконанні чи неналежному виконанні договірних зобов'язань, у заподіянні майнової шкоди та ін.
Адміністративні правопорушення (проступки) являють собою передбачені нормами адміністративного, фінансового, земельного, процесуального й інших галузей права зазіхання на встановлений порядок державного управління, громадський порядок.
Дисциплінарні правопорушення (проступки) являють собою протиправні діяння, що порушують внутрішній розпорядок діяльності підприємств, установ і організацій. Правопорушник дезорганізує нормальну діяльність трудових колективів, порушує трудову, навчальну, службову, виробничу, військову дисципліну.