Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правознавство / Навчальна література / Посібник з основ правознавства.doc
Скачиваний:
79
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
778 Кб
Скачать
☆

1.3 Основні шляхи виникнення держави

У науці розрізняють східний та західний шляхи виникнення дер­жави.

Перші держави східного типу виникли близько 5 тис. років тому в долинах великих річок — Нілу, Тигру і Євфрату, Інду, Гангу, Янцзи та ін., тобто в зонах поливного землеробства, що дозволяло різко підвищити продуктивність праці. Саме там уперше були створені умови для виникнення державності: з'явилася матеріальна можли­вість утримувати апарат управління, який не брав участі у вироб­ничій діяльності. Поливне землеробство потребувало будівництва каналів, дамб, водопідйомників та інших споруджень, підтримки їх у робочому стані. Усе це визначало насамперед необхідність об'єднан­ня общин під єдиним централізованим управлінням, оскільки обсяг робіт істотно перевищував можливості окремих родоплемінних утво­рень. Разом з тим усе це обумовило збереження сільськогосподарсь­ких общин і відповідно суспільної форми власності на основний засіб виробництва — землю.

Структура держави східного типу була подібна до піраміди: на­горі (замість вождя) — необмежений монарх, деспот, чия влада мала божественний характер; нижче (замість ради старійшин і вож­дів) — його найближчі радники; далі — чиновники нижчого рангу і т. д., а в основі піраміди — сільськогосподарські общини. Головний засіб виробництва — земля — формально перебуває у власності общин, общинники вважаються вільними, однак фактично все стало державною власністю, включаючи особистість і життя підданих, що виявилося в безроздільній владі держави.

Східні держави в деяких своїх рисах істотно відрізнялися одна від одної. В одних, як у Китаї, рабство мало домашній, сімейний характер. В інших, як у Єгипті, було багато рабів, які поряд з об­щинниками робили значний вклад в економіку. Однак, на відміну від європейського, античного рабства, що ґрунтується на приватній власності, раби здебільшого були власністю держави і храмів і по­рівняно з общинниками-землеробцями не були основною продук­тивною силою.

Водночас усі східні держави мали багато спільного: всі вони були абсолютними монархіями, деспотіями; відрізнялись могутнім чинов­ницьким апаратом; в основу їхньої економіки покладено державну фор­му власності на основні засоби виробництва, а приватна власність мала другорядне значення. Східний шлях виникнення держави являв собою плавний перехід, переростання первісного, родоплемінного суспільства на державу.

Західний шлях виникнення держави мав істотні відмінності від схід­ного. Основним державотворчими факторами на території Європи (на­самперед в античних державах) були класовий поділ суспільства, інтен­сивне формування приватної власності на землю, а також на інші засо­би виробництва: худобу, рабів. Уже на ранньому етапі общинного ладу спостерігається економічна нерівність. Приватна власність стала базою, фундаментом для утвердження економічного панування за­можних верств населення.

Іншим шляхом йшло становлення держави на Заході. Якщо при­родні умови Греції і Риму сприяли прискореному зламу патріархаль­ного ладу, то ці умови в Західній і Східній Європі до певного момен­ту створювали можливості для певного розвитку продуктивних сил у рамках родового суспільства, тоді як рабовласництво в тому вигляді, як воно існувало в Середземномор'ї, було економічно невигідно.

Общинники, що розорялися, попадали в залежність від багатих, а не в рабство, що сприяло тривалому збереженню колективної форми господарювання. Військові потреби, а також напівкочове землероб­ство сприяли збереженню колективної форми виробництва, в якій рабам просто не могло бути місця. Тому там майнова диференціація і соціальне розмежування привели поступово до формування протофеодального суспільства, в якому селяни зберігають особисту свобо­ду і власність на землю. Таким шляхом йшов розвиток і багатьох ін­ших держав на території Європи (Древньої Русі, Франції, Німеччини та ін.)