- •Держава і право
- •Глава 1 Держава
- •1.1 Основні теорії виникнення держави
- •1.2 Передумови та умови виникнення держави
- •1.3 Основні шляхи виникнення держави
- •1.4 Поняття функцій держави
- •1.5 Класифікація функцій держави
- •1.6 Форми і методи здійснення функцій держави
- •1.7 Поняття форми держави
- •1.8 Форма державного правління
- •1.9 Форма державного устрою
- •1.10 Державний режим
- •1.11 Соціально-правова держава
- •1.12 Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні
- •1.13 Основні етапи розвитку української державності
- •Глава 2 Право
- •2.1 Виникнення права
- •2.2 Поняття і ознаки права
- •2.3 Поняття і види соціальних норм
- •2.4 Поняття і ознаки норм права
- •2.5 Структура норм права
- •2.6 Джерела права
- •2.7 Поняття і структура системи права
- •2.8 Поділ права на галузі й інститути
- •2.9 Поняття системи законодавства та її структура
- •2.10 Поняття і ознаки нормативно-правового акта
- •2.11 Чинність нормативно-правових актів
- •2.12 Систематизація нормативно-правових актів
- •2.13 Поняття і ознаки правової поведінки. Правомірна поведінка
- •2.14 Протиправна поведінка
- •2.15 Склад правопорушення. Види правопорушень
- •2.16 Юридична відповідальність
- •2.17 Ознаки юридичної відповідальності
- •2.18. Мета і функції юридичної відповідальності
- •2.19 Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою
- •Розділ другий
- •3.2 Акт проголошення незалежності України
- •3.3 Референдум 1 грудня 1991 року
- •Глава 4 Конституція України
- •4.1 Конституція України - Основний Закон держави
- •4.2 Основні засади конституційного ладу України
- •4.2.1 Конституційна форма правління, державного устрою й політичного режиму України
- •4.2.2 Державна символіка України
- •4.2.3 Державна мова в Україні
- •4.2.4 Конституційний статус мов національних меншин
- •Глава 5 Правовий статус особи
- •5.1 Єдність і відмінність понять «людина», «особа», «громадянин»
- •5.2 Поняття громадянства України
- •5.3 Конституційні права та свободи людини і громадянина
- •5.4 Конституційні обов'язки людини та громадянина
- •5.5 Рівноправність громадян
- •5.6 Міжнародні стандарти в галузі прав людини
- •5.7 Конституційне закріплення права на освіту
- •5.8 Право громадян на об'єднання у політичні партії та громадські організації відповідно до законодавства України
- •5.9 Право громадян на свободу світогляду та віросповідання
- •5.10 Конституційний обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України
- •5.11 Поняття військового обов'язку
- •Глава 6 Вибори в Україні
- •6.1 Поняття виборчої системи і виборчого права
- •6.2 Загальна характеристика виборчої системи та її принципи
- •6.3 Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів України
- •Глава 7 Референдуми в Україні
- •7.1 Основні форми безпосередньої демократії
- •7.2 Поняття і види референдумів
- •Глава 8 Конституційна система державних органів України
- •8.1 Поняття державного органу України і його конституційний статус
- •8.2 Принцип поділу влади
- •8.3 Система органів державної влади
- •8.4 Верховна Рада в механізмі державної влади
- •8.5 Народний депутат України
- •8.6 Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •8.7 Президент України – Глава української держави
- •Глава 9 Виконавча влада в Україні
- •9.1 Система органів державної виконавчої влади
- •9.2 Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •9.3 Центральні органи виконавчої влади
- •9.4 Конституційно-правовий статус державної виконавчої влади на місцях
- •Розділ перший. Держава і право
- •Глава 1 Держава….………………………………………... 5
- •1.1 Основні теорії виникнення держави…………......... 5
- •1.13 Основні етапи розвитку української державності.....................................................................43 Глава 2 Право…………………………………………….......48
- •Розділ другий Основи конституційного права України
- •Глава 3 Конституційне право як галузь права…………...97
- •Глава 4 Конституція України……………………………...101
- •Глава 5 Правовий статус особи…………………………....109
- •Глава 6 Вибори в Україні…………………………………..139
- •Глава 7 Референдуми в Україні……………………….......146
- •Глава 8 Конституційна система державних органів України…………………………….....………………151
- •Глава 9 Виконавча влада в Україні……………………....167
- •Основи правознавства
2.3 Поняття і види соціальних норм
Суспільство має дуже неоднорідну структуру, воно складається з різних особистостей, наділених своїми специфічними інтересами, запитами і потребами, які іноді не збігаються. Суспільство нормально функціонує лише тоді, коли враховуються інтереси всіх верств, коли відбувається певне обмеження власного інтересу заради досягнення компромісу. Адже люди як суспільні істоти не можуть весь час діяти тільки виходячи зі своїх власних інтересів і потреб.
Соціальним відносинам притаманна така важлива ознака, як нормативність. Ця ознака склалась внаслідок історичного розвитку суспільства, поступово утворювалась ціла система соціальних норм. У них закріплено той тип поведінки, який гарантує найоптимальніший результат соціальної взаємодії людей. Метою соціальних норм є досягнення злагодженості в суспільних відносинах, суспільного компромісу. Соціальне регулювання, яке здійснюється за допомогою соціальних норм, — це необхідна умова нормальної життєдіяльності суспільства. Цивілізація виробила безліч різних норм і правил, якими люди керуються у своєму повсякденному житті.
Соціальні норми — це певні стандарти, зразки поведінки учасників соціального спілкування, за допомогою яких здійснюється соціальне регулювання. Юристи мають справу насамперед із правовими нормами, що становлять для них безпосередній професійний інтерес. Але вони постійно співвідносять їх з іншими соціальними регуляторами, адже всі норми взаємозалежні та взаємозумовлені. Отже, специфіку правових норм не можна оцінити без з'ясування їх місця і ролі в загальній системі соціальних норм.
Соціальні норми за своєю природою означають певний стандарт поводження. Норма — це міра позитивної, суспільно корисної поведінки, спрямована на досягнення мети соціального регулювання. Соціальні норми регулюють неабиякі, а найтиповіші суспільні відносини.
Звичаї і традиції — правила поведінки, що складались в результаті багаторазового повторення певних дій та увійшли у звичку. Історично звичаї та традиції належать до найдавніших соціальних норм. У період становлення перших держав звичаям починають надавати загальнообов'язкового значення. Формується звичаєве право — історично перша форма позитивного права. В сучасному суспільстві існує багато різних звичаїв і традицій. Це обумовлено специфікою життєдіяльності людей в різних умовах — природних, соціальних тощо. Звичаї — стійкі й досить поширені правила поведінки, що у результаті багаторазового, тривалого повторення стають звичними і їх дотримуються добровільно. Звичаї передаються з покоління в покоління.
В юридичній науці звичаї поділяють на правові і неправові, чи загальногромадянські. Правові звичаї набувають юридичного значення шляхом їх санкціонування державою.
Релігійні норми розповсюджуються на представників тих чи інших віросповідань і містяться в таких джерелах, як Біблія, Коран, Талмуд, Сунна, Священні книги буддизму.
Корпоративні норми — це правила поведінки, за якими живуть і діють різні громадські організації, рухи, об'єднання, асоціації й інші утворення недержавного характеру. Ці правила містяться у відповідних статутах, програмах, інших документах. Корпоративні норми тісно пов'язані з правовими, особливо ті, що визначають порядок їх утворення, реєстрації і діяльності. Корпоративні норми регламентують в основному внутрішні питання суспільних об'єднань, закріплюють їх мету, завдання і функції, права й обов'язки учасників, умови вступу і виходу з них.
Політичні норми — це правила поведінки суб'єктів політики, учасників політичного процесу, політичних відносин. Ці норми містяться в різних політичних маніфестах, програмах, рішеннях, заявах, деклараціях, статутах політичних партій і рухів. Політичні норми регулюють відносини соціальних груп, класів з державною владою, відносини між класами, участь народу, класів, соціальних груп у державній владі й житті держави.
У сфері господарського життя суспільства, де діє система ринкових відносин, важлива роль належить економічним нормам. Ці норми регулюють відносини між галузями промисловості, сільського господарства, виробництво, розподіл та обмін матеріальних благ.