- •Держава і право
- •Глава 1 Держава
- •1.1 Основні теорії виникнення держави
- •1.2 Передумови та умови виникнення держави
- •1.3 Основні шляхи виникнення держави
- •1.4 Поняття функцій держави
- •1.5 Класифікація функцій держави
- •1.6 Форми і методи здійснення функцій держави
- •1.7 Поняття форми держави
- •1.8 Форма державного правління
- •1.9 Форма державного устрою
- •1.10 Державний режим
- •1.11 Соціально-правова держава
- •1.12 Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні
- •1.13 Основні етапи розвитку української державності
- •Глава 2 Право
- •2.1 Виникнення права
- •2.2 Поняття і ознаки права
- •2.3 Поняття і види соціальних норм
- •2.4 Поняття і ознаки норм права
- •2.5 Структура норм права
- •2.6 Джерела права
- •2.7 Поняття і структура системи права
- •2.8 Поділ права на галузі й інститути
- •2.9 Поняття системи законодавства та її структура
- •2.10 Поняття і ознаки нормативно-правового акта
- •2.11 Чинність нормативно-правових актів
- •2.12 Систематизація нормативно-правових актів
- •2.13 Поняття і ознаки правової поведінки. Правомірна поведінка
- •2.14 Протиправна поведінка
- •2.15 Склад правопорушення. Види правопорушень
- •2.16 Юридична відповідальність
- •2.17 Ознаки юридичної відповідальності
- •2.18. Мета і функції юридичної відповідальності
- •2.19 Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою
- •Розділ другий
- •3.2 Акт проголошення незалежності України
- •3.3 Референдум 1 грудня 1991 року
- •Глава 4 Конституція України
- •4.1 Конституція України - Основний Закон держави
- •4.2 Основні засади конституційного ладу України
- •4.2.1 Конституційна форма правління, державного устрою й політичного режиму України
- •4.2.2 Державна символіка України
- •4.2.3 Державна мова в Україні
- •4.2.4 Конституційний статус мов національних меншин
- •Глава 5 Правовий статус особи
- •5.1 Єдність і відмінність понять «людина», «особа», «громадянин»
- •5.2 Поняття громадянства України
- •5.3 Конституційні права та свободи людини і громадянина
- •5.4 Конституційні обов'язки людини та громадянина
- •5.5 Рівноправність громадян
- •5.6 Міжнародні стандарти в галузі прав людини
- •5.7 Конституційне закріплення права на освіту
- •5.8 Право громадян на об'єднання у політичні партії та громадські організації відповідно до законодавства України
- •5.9 Право громадян на свободу світогляду та віросповідання
- •5.10 Конституційний обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України
- •5.11 Поняття військового обов'язку
- •Глава 6 Вибори в Україні
- •6.1 Поняття виборчої системи і виборчого права
- •6.2 Загальна характеристика виборчої системи та її принципи
- •6.3 Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів України
- •Глава 7 Референдуми в Україні
- •7.1 Основні форми безпосередньої демократії
- •7.2 Поняття і види референдумів
- •Глава 8 Конституційна система державних органів України
- •8.1 Поняття державного органу України і його конституційний статус
- •8.2 Принцип поділу влади
- •8.3 Система органів державної влади
- •8.4 Верховна Рада в механізмі державної влади
- •8.5 Народний депутат України
- •8.6 Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •8.7 Президент України – Глава української держави
- •Глава 9 Виконавча влада в Україні
- •9.1 Система органів державної виконавчої влади
- •9.2 Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •9.3 Центральні органи виконавчої влади
- •9.4 Конституційно-правовий статус державної виконавчої влади на місцях
- •Розділ перший. Держава і право
- •Глава 1 Держава….………………………………………... 5
- •1.1 Основні теорії виникнення держави…………......... 5
- •1.13 Основні етапи розвитку української державності.....................................................................43 Глава 2 Право…………………………………………….......48
- •Розділ другий Основи конституційного права України
- •Глава 3 Конституційне право як галузь права…………...97
- •Глава 4 Конституція України……………………………...101
- •Глава 5 Правовий статус особи…………………………....109
- •Глава 6 Вибори в Україні…………………………………..139
- •Глава 7 Референдуми в Україні……………………….......146
- •Глава 8 Конституційна система державних органів України…………………………….....………………151
- •Глава 9 Виконавча влада в Україні……………………....167
- •Основи правознавства
2.7 Поняття і структура системи права
При вивченні ознак права значна увага приділяється його системності, адже регулювання і охорону суспільних відносин право здійснює через відповідну систему правових норм.
Як відомо, право складається з правових норм, але це не проста сукупність, а система взаємозалежних і взаємопов'язаних норм. Право являє собою певне цілісне утворення, що складається з безлічі різноманітних елементів, які знаходяться між собою у різнобічних зв'язках підпорядкованості, координації, функціональної залежності.
Система права — це об'єктивно обумовлена структура (будова) права, що виражає внутрішню узгодженість і єдність юридичних норм і одночасно їх поділ на відповідні галузі та інститути.
Система права показує, з яких частин складається право і як вони співвідносяться між собою; характеризується об'єктивністю, узгодженістю правових норм, єдністю, диференціацією. Система права — явище об'єктивне, що складається під безпосереднім впливом соціально-економічних відносин, політики, ідеології, культури.
Право — сукупність норм, що створені й охороняються державою. Але це не випадкове і не хаотичне їх накопичення, не механічна маса, а узгоджена і взаємозалежна цілісна система, в якій норми групуються в чітко визначеному порядку. Це складне системне ієрархічне утворення, що будується під впливом єдності (інтеграції) і диференціації.
Внутрішня будова права характеризується єдністю його складових елементів, що зумовлюється системою суспільних відносин, які визначають зміст правових норм; диференціацією права на відносно відокремлені складові у вигляді певних об'єднань правових норм за інститутами, підгалузями і галузями права; наявність взаємозв'язку норм права та їх об'єднань.
Варто розрізняти поняття "система права" і "правова система". Правова система — це найширша, збірна категорія, що відбиває всю правову організацію суспільства. Система ж права — це його суто внутрішня будова, що є складовим компонентом правової системи.
Розглянемо структуру системи права. Структурними елементами системи права є норма права, галузь права, підгалузь права, інститут права.
Норма права — первинний елемент системи права. Вона являє собою встановлене чи санкціоноване державою загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, що надає учасникам регульованого правом відношення суб'єктивні права і юридичні обов'язки. Завдяки своєму універсальному значенню норма права поширює свої властивості й на інші рівні системи права, є одиницею вимірювання правової матерії.
Норма права самостійно регулює якусь одну сторону (грань) суспільних відносин. Для правового регламентування відносин у цілому найчастіше потрібна взаємодія комплексу норм.
Норми права певним чином взаємопов'язані. У результаті їх об'єднання виникають такі утворення в системі права, як галузі (найбільші об'єднання правових норм), підгалузі та інститути.
Галузь права — це сукупність правових норм, що відокремилася всередині системи права, які регулюють певну сферу однорідних суспільних відносин. Однорідність тієї чи іншої сфери суспільних відносин викликає до життя відповідну галузь права (цивільне, кримінальне, адміністративне та ін.). Галузь права відбиває вищий рівень системоутворюючих зв'язків у праві, характеризується певною цілісністю, автономністю.
У межах найбільш розвинутих правових галузей виділяються підгалузі, що поєднують кілька інститутів однієї і тієї ж галузі. Зовнішнім вираженням підгалузі є наявність у ній такої групи норм, що містить загальні принципові положення, властиві кільком (але не всім) правовим інститутам цієї галузі. Наприклад, у цивільному праві — авторське, спадкове, зобов'язальне, винахідницьке право; у конституційному — виборче, муніципальне, парламентське право; у фінансовому — бюджетне і податкове право; у земельному — гірське, водне, лісове право.
Інститут права — це порівняно невелика, стала група правових норм, що регулюють певний різновид суспільних відносин. Якщо юридична норма — "вихідний елемент" правової матерії, то правовий інститут являє собою первинну правову спільність, об'єднання інституту права — це відокремлена група юридичних норм, що регулюють суспільні відносини конкретного виду.
Правові інститути покликані регламентувати окремі ділянки фрагменти, сторони громадського життя. Інститут— складова блок, ланка галузі. У кожній галузі їх безліч: у кримінальному праві — інститут необхідної оборони, інститут крайньої необхідності, неосудності, у цивільному — інститут позовної давності, інститут дарування, угоди, купівлі-продажу; у конституційному — інститут громадянства; в адміністративному — інститут посадової особи; у сімейному — інститут шлюбу.
Норми різних галузей права утворюють так звані вторинні угруповання системи права — комплексні інститути (які належать одразу до кількох правових галузей) та міжгалузеві комплекси (сукупність правових норм кількох галузей, що регулюють певну сферу суспільних відносин). До міжгалузевих комплексів можна віднести господарське право, яке об'єднує в собі норми цивільного, адміністративного та фінансового права.
