Справочник студента

61

Примітка:

1 - бали розподіляються порівну серед всіх співавторів 2 - якщо стаття опублікована у науковому (фаховому) видані, яке має

імпакт-фактор, то розрахунок балів здійснюється шляхом додавання бальної оцінки до множення бальної оцінки на кількісне значення імпактфактору видання.

3 - якщо формат проведення заходу не дає можливості визначити призове місце, то при Визначенні наукового рейтингу така нагорода враховується за найвищім балом 4 - диплом або грамота за 1,2,3 місце

5 – публікації суспільного значення в ЗМІ, сценарій, підготовлених і проведених телерадіопередач та участь у фахових тренінгах тільки для спеціальності журналістика.

2.6.Визначення наукового рейтингу здійснюється тільки за тими показниками, які підтверджені документально та надані завірені копії відповідних документів. Усі копії документів завіряються за оригіналом приймальною комісією або в установленому законом порядку.

2.7.Документами, які підтверджують наукові досягнення вступника до магістратури є такі (за показниками):

2.7.1.N1, N2, N3, N4 – наукові статі, тези доповідей;

2.7.2.N5 – патент на винахід / корисну модель;

2.7.3.N6, N7 – диплом або грамота за зайняте перше, друге, третє місце, сертифікат переможця;

2.7.4.N8 – заохочувальні грамоти та дипломи, подяки оргкомітетів тощо;

2.7.5.N9 – диплом або грамота за зайняте перше, друге, третє місце, заохочувальні дипломи та грамоти;

2.7.6.N10 – матеріали, які підтверджують участь (акти, сертифікати, довідки від журі, опублікована програма конференції, інші опубліковані матеріали, які дозволяють ідентифікувати участь вступника

унаукових заходах, витяги з протоколу засідання кафедри, гуртка тощо).

2.8.Мінімальна та максимальна межа наукового рейтингу не встановлюється.

2.9.При визначенні наукового рейтингу врахування показників участь вступника у фахових тренінгах, публікації суспільного значення в ЗМІ, сценарій підготовлених і проведених телерадіопередач здійснюється тільки для вступників на спеціальність журналістика.

2.10.Участь вступників у конкурсі іменних стипендій (Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, іменні стипендії ВНЗ, міського голови, Вченої ради факультету тощо) у науковому рейтингу не враховується.

62

2.11.Участь вступників у спеціальних стипендіальних програмах (стипендіальна програма фонду В.Пінчука тощо), яка вимагає підготовки наукових робіт, у науковому рейтингу враховується та оцінюється.

2.12.Коефіцієнт β, який встановлюється атестаційною комісією факультету, корегує значення наукового рейтингу вступника відповідно до специфіки та складності наукової роботи на факультеті.

3. Порядок визначення наукового рейтингу вступника та його оскарження

3.1.Вступники на навчання за ОКР магістра подають документи згідно з пунктом 2.6 і 2.7 цього Положення (за наявності), що підтверджують їх науковий рейтинг та подання з обчисленими кількісними показниками наукового рейтингу.

3.2.Подання на зарахування на навчання за ОКР магістра є номерним двохстороннім документом встановленої форми, який надає Приймальна комісія вступникам до магістратури.

3.3.Відповідальність за достовірність та доцільність врахування тих чи інших документів при визначенні наукового рейтингу вступника, обчислення значення кількісних показників наукового рейтингу, які відображаються у поданні, покладається на Приймальну комісію, Голову атестаційної комісії факультету, декана факультету, зав. кафедрами.

3.4.Первинне обчислення та визначення наукового рейтингу вступників і заповнення подання покладається на декана факультету, зав. кафедрами (Голову атестаційної комісії).

3.5.Порядок подання і розгляду апеляцій встановлює Приймальна комісія.

3.6.Вступник має право оскарження (апеляції) визначеного йому на кафедрі наукового рейтингу, для чого після отримання заповненого на кафедрі подання терміново, але не пізніше наступного дня, подає заяву встановленого зразка на ім’я Голови апеляційної комісії ДонНУ.

3.7.Апеляція розглядається на засіданні апеляційної комісії не пізніше наступного робочого дня після подання заяви. Головою апеляційної комісії призначається один з проректорів університету. Склад апеляційної комісії формується відповідно до Положення про Приймальну комісію Донецького національного університету з числа тих представників, які не є членами фахових атестаційних комісій.

3.8.Апеляція розглядається тільки в присутності вступника. На засіданні апеляційної комісії можуть бути присутні представники наукової частини ДонНУ, Голова відповідної фахової атестаційної комісії та (або) його заступники (в якості експертів). Вони мають право давати обґрунтовані пояснення по суті вступнику та членам апеляційної комісії.

63

3.9.Якщо рішенням апеляційної комісії встановлено доцільність перегляду наукового рейтингу вступника, то подання підлягає перезаповненню.

3.10.У разі незгоди вступника з рішенням апеляційної комісії, остаточне рішення приймає Приймальна комісія.

4. Кінцеві положення

4.1.Усі питання, пов’язані з уточненням, вилученням, додаванням показників, їх кількісною та якісною інтерпретацією, вирішуються Приймальною комісією за узгодженням з проректором з наукової роботи не пізніше, ніж за місяць до початку вступної кампанії.

4.2.Перегляд окремих пунктів, розділів цього Положення не може здійснюватись у період проведення вступної кампанії, крім випадків, які виникають у зв’язку зі зміною законодавчої та нормативноправової бази, форс-мажорних обставин.

4.3.Положення щодо визначення наукового рейтингу для конкурсного відбору вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у Донецькому національному університеті підлягає обов’язковому щорічному перегляду та затвердженню на Вченій Раді ДонНУ.

ЯК МИ НАВЧАЄМОСЬ?

Тепер увага: поговоримо про організацію навчального процесу. По-перше, він базується на принципах: науковості, гуманізму,

демократизму, наступності і безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських і релігійних організацій.

По-друге, навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та оперативної адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, у сфері техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

По-третє, правовою основою навчального процесу є Закони України «Про вищу освіту», «Про освіту», інші нормативні акти з питань освіти, документи Міністерства освіти і науки України і нормативнометодичні матеріали вченої і науково-методичної рад університету.

Стратегічні завдання навчального процесу полягають у наступному:

розробка навчальних програм, що враховують найновітніші досягнення світової та вітчизняної науки і практики у сфері професійної діяльності;

64

організація і проведення всіх видів занять на основі передових методів, що ефективно забезпечують здобуття професійних знань, умінь і навичок;

відповідність набутих знань потребам сучасного стану і розвитку суспільства;

здобуття знань в обсязі і на рівні, що забезпечують ефективну діяльність особистості у сфері обраної спеціальності;

ефективне застосовування здобутих у ході навчання в університеті теоретичних знань і практичних навичок у повсякденній професійній діяльності.

НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

Після входження національної вищої школи в європейський освітній простір у ДонНУ запроваджено облік трудомісткості навчальної роботи студентів у кредитах ECTS (European Credit Transfer System —

Європейська кредитно-трансферна система), яка може кваліфікуватися як система, що встановлює єдиний порядок визнання навчання та його успішності, отриманого за кордоном. Кредити ECTS враховують усі види навчальної роботи і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента. Ціна кредиту становить 36 академічних годин. На семестр відводиться 30 кредитів, а на навчальний рік — 60 кредитів.

Обліковими одиницями навчального часу студента є: академічна година, астрономічна година, навчальний день, тиждень, семестр, рік, курс.

Академічна година — мінімальна облікова одиниця, яка служить основою для планування та обліку таких видів занять, як лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття. Тривалість академічної години становить 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (так звана «пара»).

Астрономічна година — облікова одиниця тривалістю 60 хвилин, яка застосовується для обліку таких видів занять, як іспити, заліки, контрольні, курсові, дипломні роботи, практика тощо.

Навчальний день — складова навчального часу, що не перевищує дев’яти академічних годин.

Навчальний тиждень — складова навчального часу тривалістю не більше 54-х академічних годин.

Навчальний семестр — складова навчального часу, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом. Як правило, на 1—3 курсах вона становить 17—18 тижнів, на випускних курсах окремі семестри можуть бути меншими.

65

Навчальний рік — тривалість 10 місяців. Як правило, він починається 1 вересня. Складається з навчальних днів, днів проведення модульного та підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальний курс — завершений період навчання протягом навчального року. Тривалість перебування на навчальному курсі включає час навчальних семестрів і канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Через різні обставини навчальний курс в окремих студентів може перевищувати один навчальний рік (академічна відпустка, повторне навчання тощо).

Початок і закінчення навчання на конкретному курсі оформлюються відповідними (щодо переводу) наказами.

Навчальний процес у ДонНУ здійснюється у наступних організаційних формах: навчальні заняття, індивідуальні завдання, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи. Основні види навчальних занять: лекція; семінарське, практичне, лабораторне, індивідуальне заняття; консультація; інші види навчальних занять, які визначаються робочим навчальним планом і програмою дисципліни.

ЩО ТАКЕ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ?

Кредитно-модульна система організації навчального процесу це модель організації навчального процесу, що ґрунтується на об’єднанні модульних технологій навчання і залікових модулів.

Модуль задокументована завершена частина освітньопрофесійної програми (навчальна дисципліна, практика), яка реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовний модуль це система навчальних елементів, об’єднаних за ознакою відповідності визначеному навчальному об’єктові (логічно завершений блок тем курсу).

Заліковий модуль блок змістовних модулів, за яким складається поточний модульний контроль.

Модульний контроль проводиться двічі в семестр відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю (МК1, МК2) виставляється з урахуванням результатів власне контрольного заходу модульного контролю і результатів поточного контролю.

Контрольні заходи МК з дисципліни проводяться під час тижнів модульного контролю окремо в кожній академічній групі за додатковим розкладом.

МК може проводитися за різними формами: тестування, письмові контрольні роботи, завдання, усне опитування тощо. Вид

66

контролю і методика обліку складових МК при виставленні оцінки з МК1 і МК2 та підсумкового контролю визначається Порядком оцінювання знань студентів ДонНУ з урахуванням вимог Болонської декларації.

Більш детально питання методики проведення поточного, модульного та підсумкового контролю розглянуті в п. 5.

ОТЖЕ, ЧИМ ВИ БУДЕТЕ ЗАЙМАТИСЯ, ПРИЙШОВШИ НА ЛЕКЦІЮ, СЕМІНАРСЬКЕ АБО ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ТОЩО?

Лекція — форма навчальних занять, призначена для вивчення теоретичного матеріалу, тобто це логічно завершений, обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований у разі необхідності засобами наочності. Зауважте, що лекція — одна з основних організаційних форм навчальних занять, що формує у студентів основи знань з певної наукової галузі, визначає напрям, зміст і характер решти видів навчальних занять і самостійної роботи студентів із відповідної дисципліни. Тому лекції повинні відвідувати абсолютно всі і слухати при цьому викладачів треба уважно і з натхненням. Це — основа вашого успішного навчання.

Семінарське заняття — це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань із тем, визначених робочою навчальною програмою. Семінар — більш індивідуалізоване і розкуте за формою проведення заняття, ніж лекція для всього потоку, бо може проходити як бесіда, рецензування, обговорення рефератів і доповідей, дискусія та ін. Проте готуватися до такого заняття, як і до практичних, лабораторних, треба ретельно, оскільки викладач протягом академічної години може опитати майже всіх студентів.

Практичне заняття — організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння і навички їх практичного застосування через виконання практичних завдань. До речі, саме на практичних заняттях розвиваються навички наукового мислення та усного мовлення.

Лабораторне заняття — організаційна форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять експерименти або досліди у навчальних лабораторіях з використанням відповідного обладнання, комп’ютерної техніки. На таких заняттях набувають практичних умінь і навичок роботи з лабораторним устаткуванням, допоміжними засобами тощо.

У вільний від університетських занять час ви маєте працювати над опануванням викладеного матеріалу самостійно. Гадаємо, багато хто з вас вміє це робити, але, якщо не заперечуєте, підкажемо: ви повинні розв’язувати письмово запропоновані викладачем задачі, будувати

67

діаграми, здійснювати роботи графічного характеру, складати конспекти навчальних і наукових текстів, писати реферати, есе, оформляти звіти, аналізувати практичні ситуації, власні дослідження, зокрема, для участі в олімпіадах, конференціях, виконувати розрахунки та ін. Складовою самостійної роботи є написання курсових робіт.

Як правило, індивідуальні завдання виконуються кожним студентом окремо. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, ви можете робити їх з одногрупниками.

Крім суто самостійної роботи, існує індивідуальноконсультативна робота. Тобто за спеціальним графіком викладачі працюють зі студентами, консультуючи їх, перевіряючи виконання завдань тощо.

За нормативними документами МОН України навчальний час, відведений для самостійної та індивідуальної роботи студента має становити не менше 1/2 загального обсягу навчального часу.

ФОРМИ НАВЧАННЯ НА ЕКОНОМІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ДОННУ

Формами навчання в університеті є:

денна — основна форма здобуття вищої освіти, здійснюється з відривом від виробництва;

заочна — навчання здійснюється без відриву від виробництва, але у сесійному порядку кілька разів протягом навчального року;

прискорена – це здобуття другої вищої освіти на підставі дипломів про закінчення ВНЗ або вищої освіти після закінчення технікумів за відповідною спеціальністю.

До речі, за Законом України «Про вищу освіту» дозволяється поєднання форм навчання, тому, коли інколи запитують, чим відрізняються денна і заочна форми навчання, мусимо відповісти так: майже нічим, окрім пільг, котрі мають ті студенти, які працюють. Тобто випускники всіх форм навчання одержують абсолютно ідентичні дипломи і мають однакові права і можливості як з позицій працевлаштування, так і продовження навчання, підвищення кваліфікації та ін. Набір дисциплін, принципи та організація навчального процесу, наприклад, на заочній формі навчання практично повністю відповідають денній формі навчання. Разом з тим загальний обсяг навчального навантаження на заочній формі становить близько 30% від навантаження на денній формі.

Щодо пільг, то студенти, які поєднують навчання з роботою і навчаються на заочній формі, мають право згідно із Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996р. на додаткові оплачувані відпустки.

68

ЩО ТАКЕ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ?

Заочне навчання виникло більше ста років тому. Піонерами в цій справі були англійці, що заселяли віддалені володіння Британської імперії. Потім зручності навчання поштою оцінили жителі провінційних містечок, віддалених від великих навчальних центрів.

Через неможливість гнучко керувати навчальним процесом і враховувати швидкі інформаційні зміни, що проходять в світі звичний варіант з контрольними (поштою й приїздом на сесії) – в основному, відмер як анахронізм. Замість цієї форми поширення одержує дистанційна форма навчання, яка завойовує чільне місце поряд із стаціонарною формою навчання

На сьогоднішній день, дистанційна освіта (distance learning) є найбільш адекватною відповіддю на той виклик, що нам кидає сучасне життя. В останні піввіку час немов стиснувся: кожний день приносить нові відкриття. У деяких областях прикладних, природничо-наукових дисциплін близько 80% всіх накопичених людством знань отримано в останні 25-30 років. Не дивно, що класична академічна наука не встигає за таким швидким прогресом. Конкуренція на ринку праці посилюється. Знайомство з останніми концепціями й досягненнями наукової думки стає для самих різних категорій професіоналів життєво необхідним завданням.

Якщо прийняти до уваги, що навчання доцільно розглядати як постійний процес, а не як щось давнє, що завершилося багато років тому одержанням диплома., то рішенням проблеми стає дистанційна освіта. Тим паче, що за наявності сучасних комп’ютерних технологій та Інтернету вона стає зручною та доступною. Адже навчання відбувається у вільний час, у комфортних для студента умовах вдома чи на роботі. Студенти дистанційних програм одержують навчальні матеріали через супутникове або кабельне телебачення, можуть взяти відео- і аудiозаписи через Інтернет, беруть участь у відео-конференціях і консультаціях з викладачами, перебуваючи на будь-якій відстані від нього. На відміну від заочної форми навчання, де контроль за вивченням матеріалу припадає на певний час (зокрема на період сесії), дистанційна освіта дозволяє

Переваги дистанційного навчання полягають у наступному: по-перше, ця технологія більш гнучка і створює студенту

найзручніші умови для засвоєння матеріалу протягом 24 годин на добу і 7 днів на тиждень (принцип 7x24);

по-друге, таке навчання дешевше приблизно вдвічі, хоча остаточних даних щодо оцінки вартості дистанційного навчання на Заході немає;

69

по-третє, у дистанційному навчанні змінюється роль викладача. Він перетворюється на помічника, наставника, що спрямовує студента у процесі навчання. Монолог викладача перетворюється на діалог двох колег, один із яких більш досвідчений. І найголовніше, знання може здобувати студент безпосередньо у того викладача, якого обере;

по-четверте, у більшості випадків до дистанційного навчання входить колективна робота над різноманітними завданнями, проектами. Це дозволяє у подальшому брати участь у міжнародній кооперації;

по-п’яте, процес здобуття знань у дистанційному навчанні — це самостійна робота. Навчатися складніше, але якість здобутих знань — вища.

Таким чином, дистанційне навчання від традиційних форм відрізняють наступні характерні риси:

гнучкість – це можливість займатися в зручний для себе час, у зручному місці й темпі. Нерегламентований відрізок часу для освоєння дисципліни;

модульність це можливість із набору незалежних навчальних курсів - модулів формувати навчальний план, що відповідає індивідуальним або груповим потребам;

навчальної інформації (електронних бібліотек, баз даних, базам знань і т.д.), спілкування через мережі зв’язку один з одним і з викладачами;

економічність ефективне використання навчальних площ, технічних засобів, концентроване й уніфіковане подання навчальної інформації та доступ до неї знижує витрати на підготовку фахівців;

технологічність використання в освітньому процесі новітніх досягнень інформаційних і телекомунікаційних технологій, що сприяють просуванню людини у світовий постіндустріальний інформаційний простір;

соціальна рівноправність рівні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я, елітарності й матеріальній забезпеченості того, кого навчають (через те, що в більшості випадків одержання освіти в дистанційному режимі обходиться істотно дешевше, ніж традиційними засобами);.

інтернаціональність експорт й імпорт світових досягнень на ринку освітніх послуг;

нова роль викладача – дистанційне навчання розширює й оновлює роль викладача, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно вдосконалювати навчальні курси, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень і інновацій.

70