Справочник студента

3.При заповненні академічної довідки студентам, які навчалися без відриву від виробництва, в графі «Кількість годин за навчальним планом» ставиться кількість годин, які передбачені навчальним планом для денної форми навчання.

4.Студенту, який навчався в декількох вищих закладах освіти, видається академічна довідка, до якої вносяться оцінки, одержані ним під час навчання в цих закладах освіти й цьому випадку до академічної довідки перед переліком предметів, складених у вищому закладі освіти, який видає довідку, вносяться предмети, складені в інших вищих закладах освіти та вказується назва цих закладів освіти.

5.До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Студентам, які вибули з першого курсу вищого закладу освіти і не складали екзамени і заліки видається академічна довідка з записом, що студент заліків та екзаменів не складав.

6.Студенту, який поновлений у вищому закладі освіти, видається індивідуальний навчальний план студента з проставленими перезарахованими предметами з відповідними оцінками, одержаними в іншому навчальному закладі. Перезарахування предметів здійснює декан факультету.

7.До особової справи студента (переведеного з іншого вищого закладу освіти або поновленого) додаються: витяг з наказу про зарахування, заява, академічна довідка.

ЩО ТАКЕ АКАДЕМІЧНІ ВІДПУСТКИ ТА ПОВТОРНЕ НАВЧАННЯ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ?

Академічна відпустка — це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у випадку зниження працездатності внаслідок порушень функцій організму, які зумовлені гострими захворюваннями, що потребують тривалого відновлювального лікування; загостреннями хронічних захворювань або частими захворюваннями (понад один місяць за семестр); анатомічними дефектами, які не дають змоги провести відновлювальне лікування під час навчання.

Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік.

Відпустки по вагітності та пологах, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина хворіє та потребує домашнього догляду, — до досягнення дитиною шестирічного віку, надаються відповідно до Кодексу законів про працю України.

Повторне навчання — це повторне проходження працездатним студентом (який не має права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями) курсу навчання за певний семестр, навчальний

81

план якого студент не виконав у повному обсязі з поважних причин: через тривалі або часті захворювання, пов’язані, зокрема, з епідеміями (понад один місяць за семестр); службові відрядження; складні сімейні обставини, зокрема необхідність догляду за членами сім’ї тощо.

Студенти першого курсу вищих закладів освіти правом на повторне навчання не користуються.

ПОРЯДОК НАДАННЯ СТУДЕНТАМ АКАДЕМІЧНОЇ ВІДПУСТКИ

1.Академічна відпустка за медичними показниками надається студентам ректором університету на підставі висновку лікарськоконсультативної комісії (ЛКК) студентської поліклініки, яка проводить медичне обслуговування студентів.

2.Якщо стан хворого студента і його віддаленість від лікувально-профілактичної установи, яка провадить медичне обслуговування студентів, не дають йому можливості туди звернутися, він може звернутися по лікарську допомогу до територіальної ЛПУ і після закінчення лікування отримати виписку з історії хвороби для подання її до ЛКК студентської поліклініки.

3.Висновки лікарів відомчих і територіальних лікувальнопрофілактичних установ про необхідність надання студентам академічної відпустки за медичними показаннями, або звільнення їх від фізичної праці, або перенесення термінів проходження виробничої практики вважаються недійсними, якщо немає рішення лікарсько-консультативної комісії, що обслуговує студентів.

4.У виключних випадках, коли стан хворого і його віддаленість від лікувально-профілактичної установи не дають можливості лікарям, які проводять медичне обслуговування студентів, провести медичне обстеження студента, керівництво вищого закладу освіти (за згодою ЛПУ, яка обслуговує студентів) приймає рішення про надання академічної відпустки на підставі висновку ЛКК лікувальнопрофілактичної установи, де лікується студент.

5.Для прийняття лікарями експертного рішення до лікувальнопрофілактичної установи, яка обслуговує вищий заклад освіти, подаються запит з вищого закладу освіти, детальна виписка з історії хвороби від медичної установи, під наглядом якої знаходиться студент, і проводиться його повне медичне обстеження. При експертному вирішенні питання про необхідність надання академічної відпустки (повторного курсу навчання за медичними показаннями) враховуються: строки тимчасової втрати працездатності (більше одного місяця за семестр); специфіка навчального процесу профіль вищого закладу освіти; ступінь адаптації студента; можливість погіршення здоров’я (перехід

82

гострого захворювання в хронічне, вихід на інвалідність), якщо студент продовжуватиме навчання.

6.На підставі розгляду виписки з історії хвороби і даних медичного обстеження лікарсько-консультативна комісія (у випадку її відсутності - головний лікар), за участю представника університету (у разі потреби), робить висновок про необхідність надання студенту академічної відпустки або його переведення за станом здоров’я на навчання на іншу спеціальність або до іншого вищого закладу освіти. У висновку ЛКК зазначається рекомендована тривалість академічної відпустки.

7.Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом ректора із зазначенням підстави надання відпустки та її термінів.

8.У всіх випадках загострення хронічних або гострих психічних захворювань керівництво вищого закладу освіти спільно із лікувальнопрофілактичною установою на підставі висновку психоневрологічного диспансеру розглядаються і вирішують питання про відрахування студента з закладу освіти або рекомендують переведення студента згідно

здовідкою лікарсько-консультативної комісії на іншу спеціальність або до іншого вищого закладу освіти. При сприятливому прогнозі хвороби студентам надається академічна відпустка терміном не більше одного року.

9.Студентам, які хворі на туберкульоз, академічна відпустка надається терміном, як правило, на один рік. Питання про продовження терміну академічної відпустки або переведення таких студентів до іншого вищого закладу освіти .вирішується в індивідуальному порядку.

10.Студенти, які не скаржилися на стан здоров’я до початку екзаменаційної сесії, і отримали під час екзаменів незадовільні оцінки, вважаються невстигаючими.

11.Для вирішення питання про допуск до навчання студентів, у яких завершується термін академічної відпустки, необхідно за два тижні до початку семестру подати до лікувально-профілактичної установи, яка проводить медичне обслуговування студентів, довідку про стан здоров’я

злікувально-профілактичного закладу, який спостерігав за хворим під час академічної відпустки, і пройти комплексне медичне обстеження. На підставі цього студентам видається висновок лікарсько-консультативної комісії для подання його до вищого закладу освіти.

12.Допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом ректора на підставі заяви студента та висновку лікарсько-консультативної комісії про стан здоров’я, які подаються не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру. Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з вищого закладу освіти.

83

13.За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.

14.Надання академічної відпустки (повторного курсу навчання за медичними показаннями) студентам заочної форми навчання здійснюється на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії територіальних лікувально-профілактичних установ.

15.Усі суперечливі питання з приводу надання академічної відпустки розглядаються безпосередньо керівництвом вищого закладу освіти разом з лікувально-профілактичними установами.

ПОРЯДОК НАДАННЯ СТУДЕНТАМ ПРАВА НА ПОВТОРНЕ НАВЧАННЯ

1.Підставою для надання студентам права на повторне навчання може бути невиконання ними до початку екзаменаційної сесії навчального плану поточного семестру з поважних причин, підтверджених відповідними документами (через тривалі або часті захворювання, пов’язані, зокрема, з епідеміями (понад один місяць за семестр); службові відрядження; складні сімейні обставини, зокрема необхідність догляду за членами сім’ї тощо).

2.Довідки про захворювання студента під час семестру завіряються в лікувально-профілактичній установі, яка його обслуговує, і подаються до деканату протягом тижня після закінчення лікування.

3.Питання про надання студенту права на повторне навчання вирішується ректором за поданням декана факультету до початку відповідного семестру і оформляється відповідним наказом.

4.Повторне навчання здійснюється з початку семестру, навчальний план якого студент не виконав.

5.Студентам, які навчалися за кошти державного бюджету, призначається стипендія за рахунок бюджетного фінансування з часу поновлення їх на навчання до підведення підсумків чергової екзаменаційної сесії.

6.Студентам, які залишені на повторне навчання, можуть бути перезараховані дисципліни, з яких за результатами підсумкового контролю вони мали оцінку не нижче «добре» або «зараховано».

7.Перезарахування здійснюється на підставі заяви студента і за згодою декана факультету.

8.За весь період навчання студент може скористатися правом на проходження повторного курсу навчання не більше двох разів.

ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТІВ

Права і обов’язки студентів бакалаврату визначаються Статутом університету, Положенням про бакалаврат та Положенням про навчання на економічному факультеті.

84

Система єдиних вимог до студентів економічного факультету ДонНУ включає:

1. Вимоги до студентів до початку занять

приходити до учбового корпусу за 15 хвилин до початку

занять;

входити до учбового корпусу без головного убору та в чистому взутті;

на вході пред’являти студентський квіток, пропускати вперед викладачів та співробітників факультету;

здавати верхній одяг у гардероб;

за дзвоником займати своє місце в аудиторії і готувати все необхідне для заняття;

студент, який виконує обов’язки чергового, повинен підготовити аудиторію для роботи (провітрити аудиторію, принести маркер і губку;

студент, який запізнився на заняття, повинен вибачитися перед викладачем і запитати дозволу війти в аудиторію;

2. Вимоги до студентів на час проведення занять

при проведенні переклику відповідати тільки «Я», за відсутніх відповідає староста академічної групі;

за столом сидіти рівно, спокійно, не відвертати уваги інших студентів;

дотримуватися наполегливості та уважності при оволодінні знаннями, приймати активну участь в роботі;

не виправляти відповідь іншого студента без дозволу викладача , не підказувати, при опитуванні з місця вийти з-за столу і відповідати стоячи;

якщо студент може дати відповідь на питання викладача, яке адресне аудиторії, він повинний підняти руку;

студент, який не підготував домашнього завдання за поважною причиною, повинний до початку заняття повідомити про це викладача;

забороняється користуватися мобільними телефонами в час проведення занять та виходити з аудиторії для відповіді на дзвінки;

дзвоник в кінці заняття призначений для викладача; студенти не повинні залишати в аудиторії сміття, контроль

за цим покладається на чергового студента.

85

3. Вимоги до студентів на час перерви:

дозволяється куріння тільки в спеціально відведених місцях (забороняється куріння перед корпусом);

студенти повинні виконувати вимоги чергового викладача та чергової групи;

4. Вимоги до верхнього одягу:

на заняття слід приходити в чистому, відпрасованому одязі; забороняється приходити на заняття в спортивному одязі.

86

5. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Порядок оцінювання знань студентів розроблений з метою удосконалення чинної в Донецькому національному університеті системи контролю якості знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі - ЕСТS).

Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового контролю знань студентів, які навчаються на бакалаврському і магістерському рівнях всіх форм навчання, а також методику переведення показників академічної успішності студентів ДонНУ в шкалу ЕСТS і спрямований на ефективну реалізацію таких завдань:

підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтація їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

систематизація знань та активне їх засвоєння упродовж навчального року;

недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться для контролю, і програмою дисципліни;

відкритість контролю: ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;

подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується оцінюванням різних видів навчальної діяльності студентів із застосуванням 100 бальної шкали;

забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, які досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;

розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу.

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань за 100 бальною шкалою.

Оцінювання знань студентів з дисциплін, з яких за навчальним планом передбачено іспит, здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю знань.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого

87

відповідно перевіряється під час поточного і підсумкового (у формі виконання творчої роботи студентом або іспиту) контролю.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентацію).

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого, використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни та виконувати індивідуально-дослідницьку роботу за проблемою, що розглядається в дисципліні тощо.

Із навчальних дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно), а завдання, що виносяться на підсумковий контроль від 0 до 50 балів (включно).

Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів з підсумковим контролем, то в загальній підсумковій оцінці враховується середній бал за результатами поточного контролю в усіх семестрах, в яких вивчалася дисципліна, та результати підсумкового контролю.

Оцінювання знань студентів по дисциплінам, з яких за навчальним планом передбачено залік, здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю.

З навчальних дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів.

При організації поточного контролю кафедри самостійно розподіляють загальну кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між відповідними об’єктами контролю, визначеними цим порядком, визначають форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, включають до робочих навчальних програм і доводять до відома студентів на початку семестру. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості за поточну роботу, не може перевищувати 50 балів (для дисциплін, за якими у навчальному плані передбачено іспит) або 100 балів (для дисциплін, за якими у навчальному плані передбачено залік).

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності або до відомості обліку успішності за поточним модульним контролем в залежності від форми контролю, яка передбачена навчальним планом. Ці результати

88

враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.

Поточний модульний контроль складається за відповідним розкладом на тижнях поточного модульного контролю згідно з календарним графіком навчального процесу навчального плану відповідної спеціальності. Розклад формує деканат з урахуванням пропозицій викладачів, які працюють у відповідних групах.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «БАКАЛАВР»

Об’єктами поточного контролю знань студентів бакалаврського рівня підготовки є наступні чинники:

1.Систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях. При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю, складання конспекту занять, регулярне відвідування занять тощо.

2.Виконання індивідуальних завдань. Оцінці підлягають виконані студентом індивідуальні завдання, сплановані викладачем за поточним модулем.

3.Виконання завдань для самостійного опрацювання. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці можуть підлягати: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів, есе; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іноземних текстів встановлених обсягів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

4.Виконання модульних (контрольних) завдань. При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні уміння, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль може проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань під час проведення контрольних робіт, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо.

Кількість модульних (контрольних) завдань залежить від кількості годин, відведених на вивчення дисципліни в семестрі, і унормовується таким чином (табл. 5.1):

89

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «МАГІСТР»

Об’єктами поточного контролю знань студентів магістерського рівня підготовки є програмний матеріал дисципліни, що перевіряється за двома напрямками:

1.Перевірка теоретичних знань. Оцінювання рівня засвоєння теоретичних знань може здійснюватись у таких формах: підготовка звітів із відповідних тем дисципліни або написання рефератів згідно з тематичним планом; виконання письмової контрольної роботи за тестами або за білетами затвердженими кафедрою; проведення усної співбесіди викладача зі студентом, в процесі якої студент дає відповіді на питання з різних тем дисципліни.

2.Перевірка виконання індивідуальних практичних завдань. Оцінювання рівня набутих практичних умінь здійснюється за результатами виконання та захисту індивідуальних практичних завдань, що виконуються студентами на базі матеріалів виробництва (за місцем роботи або місцем проходження практики).

ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ (БАКАЛАВРСЬКОГО І МАГІСТЕРСЬКОГО РІВНІВ)

Формами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання можуть бути:

домашні письмові роботи з дисциплін, з яких складені індивідуальні завдання;

модульні (контрольні) завдання, що виконуються в аудиторії під контролем викладача.

Загальний порядок видачі, підготовки до виконання та контролю виконання індивідуальних завдань полягає в наступному.

Індивідуальні завдання для домашнього самостійного виконання видаються під час установчої сесії. Такі завдання можуть включатися до навчально-методичних посібників для самостійного вивчення дисциплін, розміщуватись на сайті університету або видаватися безпосередньо студентам. Студент повинен мати можливість отримати індивідуальні завдання і по закінченні сесії.

90