Справочник студента

4. НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ЗА ПРОГРАМОЮ БАКАЛАВРА

У травні 2005р. Україна приєдналася до 40 європейських країн, об’єднаних під гаслом Болонського процесу.

ЩО ТАКЕ БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС?

«Болонським процесом» сьогодні називають процес створення країнами Європи єдиного освітнього простору.

Початок Болонському процесу поклала офіційна зустріч (19 червня 1999р.) міністрів освіти з 29 країн Європи. Ця зустріч ознаменувалася прийняттям спільної декларації і започаткувала регулярні — через кожні два роки — зустрічі (конференції) міністрів освіти європейських країн, які залучилися до процесу створення європейського простору вищої освіти, а також закликала університети та неурядові європейські організації, які мають відношення до вищої освіти, приєднатися до цього руху.

Основною метою Болонського процесу є побудування до 2010р. загальноєвропейського простору вищої освіти — зближення освітніх систем різних країн для визнання освіти і дипломів, здобутих у різних європейських країнах шляхом використання загальних і зрозумілих для всіх понять та механізмів для вимірювання і порівняння результатів навчання студентів різних країн, а також прозорості освітньої діяльності навчальних закладів.

Утой же час положення Декларації не дають жодних підстав вважати Болонський процес рухом до уніфікації освітніх систем і методів організації навчального процесу. Європейський освітній простір має будуватися на принципах збереження національної самобутності підготовки фахівців різних країн.

Урамках розвитку Болонських ініціатив були проведені конференції міністрів освіти європейських країн в 2001 році у Празі, в 2003 році у Берліні та в 2005 році у Бергені. Офіційні документи, що були прийняті на них, містять аналіз ходу виконання зобов’язань, зазначених у Болонській декларації, та уточнюють основні положення процесу на основі досвіду, набутого за роки, що минули після попередньої зустрічі, а також формулюють нові завдання на майбутнє.

Україна приєдналася до Болонської співдружності на четвертому

саміті Болонського процесу, що проходив 19—20 травня 2005р. у м. Берген (Норвегія). У рамках цієї події ведеться серйозна робота щодо гармонізації вітчизняної освіти у відповідності до вимог Болонської декларації, основним завданням якої є розвиток та набуття нових якісних ознак і в той же час збереження кращих традицій національної педагогічної школи.

54

Основні цілі Болонського процесу такі:

1.Підвищення якості освітніх послуг та набуття європейською освітою незаперечних конкурентних переваг.

2.Розширення доступу до європейської освіти.

3.Формування єдиного ринку праці вищої кваліфікації в Європі.

4.Розширення мобільності студентів та викладачів.

5.Прийняття порівнювальної системи ступенів вищої освіти з видачею зрозумілих в усіх країнах Європи додатків до дипломів.

У рамках Болонського процесу було сформульовано шість ключових позицій:

1.Введення двоциклового навчання. Перший цикл для одержання ступеня бакалавра з тривалістю навчання 3—4 роки. Другий цикл для одержання ступеня магістра (через 1—2 роки навчання після бакалаврату) або для одержання ступеня доктора (за умови загальної тривалості навчання протягом 7—8 років).

2.Запровадження кредитної системи. У всіх національних системах освіти запроваджена система обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу прийнята ECTS (European Credit Transfer System) —

Європейська кредитно-трансферна система, яка дозволяє здійснювати перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості навчання), здобутих у різних навчальних закладах. Система є нагромаджувальною системою, здатною працювати у рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

3.Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Водночас будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

4.Розширення мобільності студентів, викладацького та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

5.Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання та уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Всі академічні ступені та інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

55

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення до Європи більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легкодоступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

У відповідності до вимог Болонської декларації Донецький національний університет готує фахівців за такими освітньокваліфікаційним рівнями: бакалавр і магістр, а за науковими ступенями: кандидат наук, доктор наук.

Підготовка бакалаврів на економічному факультеті ДонНУ здійснюється за такими напрямками та спеціальностями:

напрямок «Економіка і підприємництво»:

6.030503 спеціальність «Міжнародна економіка»;

6.030504 спеціальність «Економіка підприємства»;

6.030507 спеціальність «Маркетинг»;

6.030505 спеціальність «Управління персоналом і економіка праці»;

напрямок «Менеджмент»:

6.030601 спеціальність «Менеджмент».

ХТО ТАКІ БАКАЛАВРИ І МАГІСТРИ?

Вищу університетську освіту в нашій країні відрізняє насамперед оволодіння глибокими базовими знаннями, фундаментальність підготовки, вміння постійно вчитися і засвоювати нову інформацію. Це, у свою чергу, дає змогу порівняно швидко адаптуватися до потреб ринку праці, що постійно видозмінюються, а широкий економічний світогляд забезпечує гарні можливості для професійного зростання. До речі, колись підготовка спеціалістів з вищою освітою велась зовсім інакше. Превалювала так звана вузька спеціалізація, закріплення студентів за конкретними спеціальностями, мета яких — забезпечити підготовку фахівців під визначені параметри робочих місць або номенклатуру посад. Така підготовка містила у перспективі загрозу безробіття, оскільки кон’юнктура попиту на спеціальності досить мінлива і роботодавець віддає перевагу фахівцям, які вміють і знають кілька ділянок роботи в одній галузі.

Система освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр — магістр» найбільше відповідає характеру сучасної освіти, основним завданням якої є підготовка високоосвічених особистостей, здатних працювати в умовах підвищеної вимогливості до професійної мобільності, таких, що вміють відійти від стереотипів і запропонувати нові ідеї та рішення.

56

Отже, що таке ступенева освіта? Це ступінь сформованих в особі фундаментальних і спеціальних знань, умов, навичок, здатність виконувати певні завдання та обов’язки на певному професійному рівні.

Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні вміння і знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула спеціальні вміння і знання інноваційного характеру, має первісний досвід їх застосування та продукування нового знання для вирішення проблемних професійних задач у певній галузі народного господарства. Основним завданням магістерських програм у галузі економіки і бізнесу є поглиблена професійна підготовка студентів на основі вищої освіти.

На економічному факультеті Донецького національного університету магістрів готують за спеціальностями:

міжнародна економіка; економіка підприємства; маркетинг:

управління персоналом і економіка праці; менеджмент організацій; прикладна економіка; бізнес-адміністрування.

Найголовніші відмінності сучасного навчального процесу полягають у наступному. На молодших курсах основна увага зосереджується на вивченні основ економічних наук, оволодінні методами та інструментами економічного аналізу, виявленні індивідуальних інтересів у вирішенні найсуттєвіших проблем економіки, набутті основ з загальноосвітніх дисциплін. Таким чином, відбувається відбір студентів, які хочуть продовжувати навчання, і тих, хто прагне якомога швидше зайнятися практичними справами.

Фундаментальною, або базовою, є підготовка бакалавра, тому нижче детальніше зупинимось на тому, що повинен знати і вміти саме він.

Бакалавр повинен:

знати основні категорії економічної науки, теоретичні основи і закономірності функціонування економіки, розуміти багатоманітність існуючих економічних систем у сучасному світі;

мати системні уявлення про структури і тенденції розвитку української і світової економіки;

57

розуміти суть інституціональних перетворень в економіці, знати про основні економічні інститути і принципи їх функціонування;

знати механізм і принципи прийняття і реалізації економічних та управлінських рішень на мікро- і макрорівнях;

володіти методами економічного аналізу різних мікро- і макропроцесів;

вміти використовувати комп’ютерну техніку для розв’язання економічних задач у режимі користувача;

володіти професійною іноземною мовою; вміти набувати нових знань, застосовуючи сучасні

інформаційні освітні технології.

ЯК ВСТУПИТИ ДО МАГІСТРАТУРИ?

1. Загальні положення щодо визначення наукового рейтингу для конкурсного відбору вступників на навчання за освітньокваліфікаційним рівнем магістра у Донецькому національному університеті

1.1.Положення щодо визначення наукового рейтингу для конкурсного відбору вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у Донецькому національному університеті у 2010р. (далі

-Положення) розроблено згідно з «Правилами прийому до Донецького національного університету у 2010р.».

1.2.Положення є обов’язковим інструктивним документом, щодо визначення наукового рейтингу для конкурсного відбору вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у Донецькому національному університеті (далі Визначення наукового рейтингу) незалежно від джерел фінансування навчання та форм навчання.

1.3.Положення застосовується для визначення наукового рейтингу тих вступників, які мають відповідний освітньокваліфікаційний рівень (ОКР) бакалавра та виявили бажання здобути вищу освіту за ОКР магістра відповідно до Умов прийому до вищих навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.09.2008р. № 802, та відповідно до Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 65 від 20.01.1998р.

58

2. Показники визначення наукового рейтингу

2.1.Визначення наукового рейтингу здійснюється за показниками, до яких відносять показники, які є пріоритетними для Донецького національного університету у формуванні загального рейтингу ВНЗ та розвитку студентської науки.

2.2.Показники характеризують наукові надбання вступника, який здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має первинний досвід їх застосування та формування нового знання для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

2.3.Нормативна база формування показників з визначення наукового рейтингу ґрунтується на Указі Президента України «Про забезпечення подальшого розвитку вищої школи в Україні» від 25.09. 2008р., Державній цільовій програмі роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки від 8.08.2007р. № 1016, інструктивних, розпорядних, звітних та програмних документах: Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 25.12.2008р. про підсумки Всеукраїнської і Міжнародної студентської олімпіад, конкурсів наукових робіт студентів, інших форм наукової роботи у 2007-2008 н.р. та шляхи їх удосконалення, Додаток 1 до листа МОН від 18.12. 2007р. № 1/9-711 щодо визначення результатів діяльності за переліком тематичних напрямків, Лист Департаменту науково-технологічного розвитку щодо підсумків науковотехнічної діяльності від 27.01.2009р. № 15/20-92, Лист від Голови наглядової Ради проекту ТОП-200 відносно формування рейтингу кращих 200 ВНЗ України (вх. 23/01-44 від 13.01.2009р.), Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти щодо інформації про науководослідну роботу студентів ВНЗ від 09.12.2008р. № 1.4/3022.

2.4.Визначення наукового рейтингу здійснюється за загальною накопичувальною сумою балів, отриманих вступником за кожним з показників, які враховано у наступній формулі:

N (N1 N 2 N3 N 4 N5 N6 N7 N8 N9 N10)

де N – значення наукового рейтингу вступника;

β (0,1≤ β ≤1,0) – корегуючий коефіцієнт, який встановлюється атестаційною комісією відповідного факультету;

N1 – наукові статті, опубліковані у наукових (фахових) виданнях, що визнаються ВАК України, та наукові статті, які опубліковано у наукових (фахових) виданнях, що мають імпакт-фактор;

N2 – наукові статті, опубліковані в закордонних виданнях;

N3 – наукові статті, опубліковані у Віснику Студентського наукового товариства ДонНУ;

N4 – опубліковані тези доповідей, публікації суспільного значення в ЗМІ, сценарій підготовлених і проведених телерадіопередач;

59

N5 – отримані патенти на винахід/корисну модель;

N6 – перемога в закордонних міжнародних наукових конкурсах, олімпіадах, змаганнях, програмах;

N7 – перемога в міжнародних (у межах України), всеукраїнських наукових конкурсах, олімпіадах, змаганнях, програмах (диплом або грамота за зайняте перше, друге, третє місце), Стипендіальній програмі фонду В.Пінчука;

N8 – інші нагороди, які отримали студенти у наукових конкурсах, олімпіадах, змаганнях, програмах, конференціях (у тому числі у закордонних, міжнародних (у межах України) та всеукраїнських або інших обласних, регіональних, міських, міжвузівських, університетських);

N9 – нагороди, які отримали студенти у наукових конференціях (у тому числі у закордонних, міжнародних (у межах України) та всеукраїнських або інших обласних, регіональних, міських, міжвузівських, університетських), заохочувальні нагороди;

N10 - участь у наукових конкурсах, олімпіадах, змаганнях, програмах, конференціях, фахових тренінгах (у тому числі у закордонних, міжнародних (у межах України) та всеукраїнських або інших (обласних, регіональних, міських, університетських, міжвузівських), стипендіальній програмі фонду В. Пінчука;

2.5. Кількісні значення показників для визначення наукового рейтингу наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Кількісне значення показників для визначення наукового рейтингу вступників в магістратуру Донецького національного університету

60