26. Музичний подарунок світу

Найвідоміша й найпопулярніша американська пісня «Ко­лядка дзвонів» щороку звучить на Різдво в Сполучених Штатах, Канаді, Європі, Австралії, навіть у Японії та Китаї. Па вулицях і в супермаркетах, на всіх радіостанціях і телеканалах можна по­чути срібні різдвяні дзвіночки. Ця мелодія стала візитівкою за­хідного Різдва, вона лунає в багатьох відомих фільмах: «Гаррі Поттер», «Сам удома», «Загублений у Нью-Йорку», а також у рек­ламних роликах.

Однак нині вже майже ніхто, крім музикознавців, не знає, що ця пісня прийшла в Америку з України. Її назва – «Щедрик», автор – талановитий український композитор, фольклорист і знавець народної творчості Микола Леонтович. Лише три ноти та чотири звуки – до-сі-до-ля – прославили українську співочу душу на весь світ. Композитор зробив народну пісню безсмерт­ною, змушуючи світ регулярно згадувати кілька дзвінких нот, щойно перший сніг сповіщає про наближення свят. Народна пісенька віддячила по-своєму: додала Леонтовичу неабиякої популярності.

Деякі історики музики стверджують, що композитор працю­вав над «Щедриком» усе життя. Можливо, це гіпербола. Проте щось у ній таки є. Миколу Леонтовича можна порівняти з юве­ліром, який, відшукавши діамант народної пісні, філігранно від­шліфував його за допомогою свого майстерного аранжування.

Коли в грудні 1916 року «Щедрика» в обробці Миколи Леон­товича заспівав хор студентів Київського університету, скромний подільський учитель став відомим у музичних колах як найкращий аранжувальник українських народних пісень.

То як же українська народна пісня потрапила за океан?

1922 року хор Олександра Кошиця виступав у Нью-Йорку. Тут уперше був виконаний «Щедрик» Леонтовича – маленьке українське диво. Ця пісня настільки сподобалась американцям, що композитор, поет і диригент чеського походження Пітер Вілгоускі в 1936 році, тобто через двадцять років від дня створення пісні, написав до щедрівки англійські слова й назвав її «Коляд­кою дзвонів». У первісному варіанті «Щедрика» фігурувала ластівочка. Вона натякала на прадавнє походження пісні, на за­буту добу, коли новий рік зустрічали навесні. Ідея нового тексту ґрунтувалася на слов’янській легенді про те, що в ніч, коли на­родився Ісус, на його честь у всьому світі задзвонили дзвони чудовим мелодійним співом. Слов’янська щедрівочка в Сполу­чених Штатах Америки перетворилася на колядку. Тендітний музичний подарунок світові від українця Миколи Леонтовича став прославляти народження Христа, насичувати землян світлою радістю. Після виконання цього твору дзвоник став головним музичним атрибутом Різдва на Заході, і тепер майже всі різдвяні пісні найпопулярніших виконавців прикрашені звучанням дзві­ночків. «Щедрик» з текстом Пітера Вілгоускі набув великої по­пулярності в Штатах.

Уже майже століття українська щедрівка мандрує з конти­ненту на континент, з культури в культуру. Перелицьовується, приміряє різні жанри, жонглює голосами й інструментами. Урешті-решт, знімається в кіно.

«Щедрик» є найбільшим українським внеском у світову по­пулярну музичну культуру.

401 слово За О.Матвієнко