ЛЕКЦІЯ 2. ОБЛIК ДОВГОСТРОКОВИХ

ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

1. Суть, види та значення зобов’язань

Функцiонуючi пiдприємства завжди мають в пасивi балансу меншу чи бiльшу частку позиченого капiталу, оскiльки власного не вистачає для розширення масштабiв виробництва. Залучений в оборот пiдприємства капiтал має назву зобов’язань.

Пiд зобов’язаннями розумiють заборгованiсть пiдприємства, котра виникає внаслiдок минулих подiй і погашення якої в майбутньому, як очікується, викличе скорочення (зменшення) ресурсiв підприємства, що втілюють у собi економiчнi вигоди.

Минулi подiї — це ті, якi привели до зобов’язань пiдприємства, пов’язаних iз придбанням активiв (необоротних, нематерiальних, оборотних грошових та iнших), в розрахунку на отримання вiд їх використання бiльшої вигоди, нiж очiкуване скорочення (зменшення) ресурсiв при погашеннi заборгованостi.

Зобов’язання визнаються заборгованiстю кредиторам за таких обставин:

–зобов’язання вiдображено в теперішньому часi i вони є наслiдком минулих фактiв господарського життя (отриманi запаси, послуги, нанесена шкода, за яку пiдприємство несе вiдповiдальнiсть);

–пiдприємство визнає необхідність майбутнiх платежів кредиторам з метою надалi пiдтримувати господарські зв’язки

зними вiдповiдно до нормального ходу пiдприємницької діяльності;

–зобов’язання повинно бути виконано незаперечно, але майбутнi платежi мають iмовiрний характер, оскiльки пiдприємство може мати ускладнення з платежами;

–строки виконання зобов’язань можуть бути визначенi, але точна дата — невiдома;

–суб’єкт, вiдносно якого виникли борговi зобов’язання, повинен бути ідентифiкований як особа чи група осiб, хоча в момент реєстрації зобов’язання суб’єкт мiг бути не iдентифiкованим.

У пасивi балансу зобов’язання подiляються на довгостроковi та поточнi. Довгостроковi визначаються як такi, що не є поточними, а поточнi зобов’язання повиннi погашатися впродовж операцiйного циклу або протягом дванадцяти мiсяцiв iз дати балансу Такою вважається число мiсяця, коли складено баланс, як прави-

44

ло, — кiнець останнього дня звiтного перiоду (мiсяця, кварталу, року).

Подiл заборгованостi на довгострокову і поточну виправданий тим, що акцентує увагу на контролi за найближчими платежами, якi повиннi здiйснюватися в першу чергу.

Як несвоєчасне надходження активiв може спричинити збої у виробничому процесi, так i несвоєчаснi розрахунки з кредиторами можуть призвести до значних витрат активiв, якi перевищать їх витрати при нормальних розрахунках.

2.Облiк довгострокових фiнансових

iподаткових зобов’язань

Довгостроковi зобов’язання включають: заборгованiсть банкам за отриманi вiд них кредити, якi не вiдносяться до поточних (заборгованiсть не пiдлягає погашенню протягом операцiйного циклу або дванадцяти мiсяцiв з дати балансу); заборгованiсть пiдприємства за залученими позиковими коштами (крiм кредитiв банку), на якi нараховуються проценти, сума податку на прибуток, який пiдлягає оплатi в майбутнiх перiодах внаслiдок тимчасової рiзницi мiж облiковою i податковою базами оцiнки; заборгованiсть за виданими довгостроковими векселями i реалiзованими облiгацiями.

Становлення ринкової iнфраструктури в Українi передбачає розвинутий сектор фiнансових iнвестицiй — придбання корпоративних прав, цiнних паперiв, деривативiв, iнших фiнансових iнструментiв.

У даному пiдроздiлi розглядаються лише довгостроковi інвестиції, термiн яких перевищує один рiк. Формами таких iнвестицiй є акцiї, облiгацiї, векселi, депозитнi вклади в банках, вкладення в статутний капiтал спiльних пiдприємств, деривативи (право та зобов’язання, зафiксованi в документi установленої форми, придбати чи продати цiннi папери, матерiальнi або нематерiальнi активи, а також кошти на визначених умовах). Деривативи подiляються на фондовi, валютнi i товарнi. Фондові деривативи пов’я- занi з купiвлею-продажем цiнних паперiв, валютнi — валюти, а товарнi — будь-яких бiржових товарiв (крiм цiнних паперiв). Деривативи бувають у виглядi форвардних та ф’ючерсних контрактiв і опцiонiв.

Форвардний контракт — документ, який засвiдчує зобов’язання особи придбати (продати) у майбутньому цінні папе-

45

ри, товари чи валюту в певний час i на певних умовах з фiксацiєю цін такого продажу пiд час укладання контракту. Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов’язання за цим контрактом iншим особам без згоди покупця. Покупець має право без погодження з продавцем у будь-який момент до закiнчення термiну чинностi (ліквідації) форвардного контракту продати його iншiй особi, включаючи i продавця цього контракту.

Ф’ючерсний контракт засвідчує зобов’язання придбати (продати) в майбутньому цiннi папери, товари чи валюту з фiксацією цiн на момент виконання сторонами контракту зобов’язань. При цьому кожна зi сторiн має право вiдмовитися вiд виконання контракту лише за згоди iншої сторони або у випадках, передбачених законодавством. Покупець має право продати ф’ючерсний контракт протягом термiну його чинностi іншим особам без погодження умов продажу з продавцем контракту.

Рiзниця мiж форвардним i ф’ючерсним контрактом полягає в тому, що перший фiксує цiну продажу пiд час укладання договору, а другий — на момент виконання зобов’язання.

Опцiон означає зафiксоване бiржовою угодою (контрактом) право купувати або продавати цiннi папери, товари чи валюту на певних умовах з фiксацiєю ціни на час укладання угоди або на час придбання цiнностей (за рiшенням сторін).

Перший продавець опцiону (емiтент) несе безумовне та безвiдкличне зобов’язання щодо виконання умов опцiонного контракту. Покупець опцiону має право в будь-який момент вiдмовитися вiд придбання цiнних паперiв, товарiв чи валюти. Претензiї можуть виникати лише до першого продавця (емiтента). Опцiон може бути проданий без обмежень за певну плату iншим особам протягом усього часу його чинності. Опцiон також передбачає право придбання акцiй за твердою, нижчою вiд ринкової, цiною, яке пiдприємство надає своїм працiвникам.

3. Облiк довгострокових векселiв

Облiк довгострокових векселiв ведеться на рахунку 51 «Довгостроковi векселi виданi» з видiленням двох субрахункiв — векселi у нацiональнiй та векселi в iноземнiй валютi.

Вексельний оборот в Українi відновлений Законом «Про цiннi папери i фондову бiржу» від 18.06.1991 р. 1201-ХІІ зі змiнами i доповненнями до нього. В цьому законi зазначено, що вексель — це цiнний папiр, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання

46

боржника (векселедавця) сплатити у певний термiн зазначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Векселi подiляються на простi й перевiднi. Оборот векселiв регламентовано Положенням про перевідний і простий вексель, яке затверджене постановою ЦВК i РМ СРСР вiд 07.08.1937 р. № 104/1341 і введене Указом Президента України вiд 04.03.1998 р. № 167/98 «Про заходи щодо пiдвищення вiдповiдальностi за рахунки з бюджетами i державними цільовими фондами». Положення про веселi висвiтлює такi питання:

Частина 1. Про перевiдний вексель.

Роздiл І. Про складання i форму перевiдного векселя. Роздiл ІІ. Про iндосамент.

Роздiл IІІ. Про акцепт.

Роздiл IV. Про аваль (порука векселя). Роздiл V. Про строки платежу. Розділ VI. Про платежi.

Роздiл VII. Позов у випадку неакцепта або неплатежу. Розділ VIII. Про посередництво:

1)загальнi положення;

2)акцепт в порядку представництва;

3)платiж в порядку представництва.

Роздiл IХ. Про число примірникiв i про копії:

1)число примірникiв;

2)копії.

Роздiл Х. Про змiни. Роздiл ХI. Про давнiсть.

Роздiл ХII. Загальнi положення. Частина II. Про простий вексель.

З урахуванням вимог положення про векселi вiд 07.08.1937 р. був затверджений «Порядок проведення банками операцiй з векселями» головного правлiння НБУ вiд 25.02.1993 р. з наступними змiнам i доповненнями. Цим порядком передбачено операцiї банку з векселями:

—кредитнi — облiк (дисконт) векселiв, видача позик до запитання пiд забезпечення векселiв, рефiнансування вексельних операцiй;

—комiсiйнi — приймання векселiв на інкасо для отримання платежiв для оплати векселiв у строк, зобов’язання оплатити вексель за платника (домiциляцiя).

Вексельний оборот вимагає засвоєння відповiдної термiнологiї. З огляду на це пропонується такий глосарiй:

—аваль — порука за векселем;

47

–авiзо — повiдомлення однією особою чи установою iнших осiб про видачу перевiдного векселя, наказу, тобто документа, за яким цi особи повиннi заплатити певну суму в зазначений в авiзо строк, в обмiн на виданий їм документ;

–адато — «вiд цього числа (дня)» — термiн, який у вексельному обігу означає строк — через скiльки днів треба здiйснити оплату;

–акцепт — прийнято до оплати вексель, про що на його лицевiй стороні пишеться слово «акцептовано», підписується особа, яка прийняла вексель (акцептант);

–акцептант — особа яка приймає на себе платiж за векселем;

–алонж — аркуш, що додається до векселя для додаткових iндосаментiв (передавальних написiв), якщо на зворотному боцi векселя вони не вміщуються;

–бланковий напис — підпис індосанта на зворотному боцi векселя без зазначення конкретної особи (особи, яка придбала вексель);

–бронзовий вексель — вексель, що не має майнового забезпечення;

–дамно — спеціальна плата за інкасування й облiк векселiв, коносаментiв, залiзничних накладних та iнших документiв;

–дата вексельна — зазначення мiсця i часу складання векселя;

–депонування векселя — внесення суми, що пiдлягає сплатi за векселем у депозит суду чи банку;

–депозитор — зберiгач акцептованого взiрця трати, власник депозиту;

–доміцильований вексель — вексель iз вказiвкою на мiсце платежу, яке вiдрiзняється вiд місця складання i мiсця проживання векселезобов’язаної особи;

–емісія векселя — видача векселя;

–iменний напис — передавальний пiдпис iз зазначенням нового тримача векселя;

–iндосамент — передавальний напис на векселi, що засвiдчує перехiд права на нього;

–iндосант (жирант) — особа, яка передає право стягнення боргу за переказним векселем іншiй особi через оформлення індосаменту;

–iндосат (жират) — особа, якiй шляхом індосаменту передається право вимагати виконання боргового зобов’язання за переказним векселем;

–iндосацiя — передача векселя;

48

–нотифiкація — своєчасне повiдомлення про здійснення протесту при неплатежах за векселем;

–передавальний напис — пiдпис особи, яка передає вексель (може бути іменним і бланковим);

–порто — покриття поштово-телеграфних витрат банку;

–презентацiя — пред’явлення векселя трасату з пропозицiєю акцептувати його;

–презентант — особа, яка пред’являє трасату вексель для акцепту;

–пролонгацiя векселя — вiдстрочка векселя шляхом виписки нового;

–протестант — особа, яка подає протест;

–протестат — особа, щодо якої учиняється протест векселя;

–протест в неприйняттi векселя — офіцiйне (завiрене в нотарiатi чи в суді) посвiдчення, що вексель був поданий до акцепту трасату і вiн вiдмовився вiд оплати;

–ремiтент — перший тримач перевiдного векселя;

–ремiтування — вiдправка векселя ремітентом своєму кореспондентовi для отримання платежу вiд трасата;

–римеса — будь-який вексель, за яким можна отримати гроші;

–регресат — особа, до якої спрямовано вимогу регресанта;

–регресант — особа, яка пред’являє зворотну вимогу до iншої особи щодо вiдшкодування збиткiв, яких зазнала перша особа на користь другої;

–регрес — зворотна вимога вiдшкодувати сплачену суму за векселем однією особою iншiй зобов’язанiй особi;

–соло — вексель — простий вексель;

–термiнування — зазначення строкiв, на які видано вексель;

–трасат — платник — особа, яка приймає перевiдний вексель;

–трасант — векселедавець перевiдного векселя;

–трасування — видача перевідного векселя (прийняття на себе зобов’язання акцепта і гарантiї платежу);

–трата — перевідний вексель вiдносно трасата.

Оборот переказного векселя здійснюється протягом короткого або тривалого часу. Якщо час обороту векселя перевищує 12 мiсяцiв з дати балансу, то вiн вважається довгостроковим. На рахунку 51 «Довгостроковi векселi виданi» ведеться облiк розрахункiв з постачальниками, пiдрядниками та iншими кредиторами за матерiальні цiнностi, виконанi роботи, отриманi послуги та iнші операції, за якими заборгованiсть покупця забезпечується виданими векселями.

49

Документооборот у вексельному обiгу має специфічні риси, тому кожний факт, що фiксує рух векселiв та претензiї оплати, повинен вiдображатися у певних документах.

У системi фiнансового облiку операції з векселями виданими вiдображаються так:

1. Видано постачальнику довгостроковий вексель:

Д 63 «Розрахунки з постачальниками i пiдрядниками»; К 51 «Довгостроковi векселi виданi».

2.Оформлення заборгованостi перед бюджетом довгостроковим векселем за погодженням у порядку реструктуризації боргу (надання вiдстрочки):

Д64 «Розрахунки за податками i платежами»; К 51 «Довгостроковi векселi видані».

3.Оформлення заборгованостi з операцiй страхування довгостроковим векселем:

Д65 «Розрахунки за страхуванням»; К 51 «Довгостроковi векселi видані».

4.Оформлення заборгованостi з поточної заборгованості за iншими операцiями довгостроковими векселями:

Д68 «Розрахунки за іншими операцiями»;

К 51 «Довгостроковi векселi виданi».

5. Вiдображення курсової рiзницi у зв’язку зi зниженням курсу гривнi по вiдношенню до iноземних валют:

Д 945 «Втрати вiд операцiйної курсової рiзниці»;

К 512 «Довгостроковi векселi виданi в iноземнiй валютi».

За векселями з платежами не за мiсцем облiку банк бере плату «порто» — поштово-телеграфнi витрати i «дамно» — комiсiя банку за iнкасацiю iногороднiх векселiв.

Банк нараховує суму дисконту за формулою:

Д = В · Т · П / 360 · 100,

де: Д — сума дисконту;

В — номiнальна вартiсть векселя (120 000 грн);

Т — строк у днях з адато до дня платежу (100 днiв); П — процентна ставка (рiчна) — 24 %.

На дату балансу проводиться оцiнка векселiв з вiдображенням рiзницi в балансi.

На суму дисконту складається запис: Д 952 «Iншi фiнансовi витрати»;

К 51 «Довгостроковi векселi виданi».

Погашення заборгованостi за виданими векселя вiдображається рiзними проводками залежно вiд змiсту операції.

50