
- •2.Осьове обертання Землі та його географічні наслідки. Час. Календар.
- •3.Будова і склад земної кори та її типи.
- •4. Головні тектонічні структури літосфери.
- •5. Ланки загальної циркуляції атмосфери.
- •6.Тепловий режим атмосфери
- •7. Озера і болота суходолу.
- •8.Динамічні зміни в ландшафтах інваріант.
- •9. Світовий океан,його структура.
- •10.Найпоширеніші ґрунти в Україні.
- •11. Ареали рослинного та тваринного світу і центри походження культурних рослин та приручення свійських тварин.
- •12. Біоми суші та географічні закономірності їх поширення.
- •13. Флористичне районування суші
- •14. Ендогенні процеси та рельєфоутворення
- •15. Еолові процеси,форми їх рельєфу та поширення
- •16. Морфологічна та компонентна структура ландшафтів
- •17. Обєкт та предмет дослідження ландшафтознавства та організація ландшафтних досліджень
- •18. Географічна карта,основні елементи її змісту, види та напрямки використання у географічних дослідженнях.
- •19. Умовні позначення топографічних карт та їх класифікація
- •20.Спільні та відмінні риси Волинського та Житомирського Полісся
- •21. Географічне розміщення родовищ корисних копалин в Україні та їх використання
- •22. Вплив Атлантичного океану на формуанняприроди Європи
- •23. Поверхневі води Південної Америки:сучасний стан і використання
- •24. Природна зональність Північної Америки
- •25. Спільні та відмінні риси природи Тихого,Атлантичного, Індійського та Північнольодовитого океанів.
- •27. Загальні особливості рекреаційних зон світу та проблеми їх використання
- •28. Вплив основних агрометеорологічних чинників на розвиток і продуктивність рослинного світу
- •29.Регіональні відмінності країн Африки
- •30. Типологія країн що розвиваються
- •31. Основні риси структури і географії промисловості Російської федерації.
- •32. Країни «великої сімки» у міжнародному територіальному поділі праці
- •33. Вплив науково-технічної революції на галузеву структуру промисловості.
- •34. Машинобудівний комплекс України та його структура,розвиток і розміщення.
- •35.Особливості структури і розміщення чорної металургії України та проблеми і перспективи розвитку.
- •36. Моніторинг довкілля як галузь природоохоронної діяльності.
- •37. Становлення і розвиток соціальної географії України
- •38. Особливості чинників, що впливають на народжваність, смертність та природний приріст населення
- •39.Особливості національної системи розселення в Україні
- •40. Географічні інформаційні системи (гіс) та їх компоненти,структура, класифікація і функціональні можливості
- •41. Екологічний аудит та його види
- •42. Географічні закономірності топоніміки
- •43. Вплив науково-технічної революції на розвиток міст
- •1. Машинобудування
- •2.Літейне виробництво
- •II. Розвиток науки
- •44. Кліматичні особливості Волинської області
- •45.Основні етапи географічних досліджень
- •46. Стаціонарні і напівстаціонарні дослідження в географії
- •47.Принципи навчання географії
- •48. Принципи навчання географії
- •49.Здоровя людини.Негативні чинники впливу на організм людини.
- •50.Географічне прогнозування та сутність його понять, методів, етапів, принципів.
- •52. Поняття “форм знаходження “ хімічних елементів.
- •1. Гірські породи та мінерали.
- •2. Жива речовина (біогенна форма).
- •3. Магматичні розплави.
- •4. Стан розсіювання.
- •53. Взаємозвязок хімічного складу земної кори і біосфери.
- •54. Використання і охорона атмосферного повітря.
- •1.2.Поговримо детальніше про штучне забруднення атмосфери.
- •56 . Охорона і раціональне використання земельних ресурсів
- •57. Значення лісових ресурсів та напрямки їх охорони.
- •58.Визначення за топокартою гідрографічних х-тик річки та її басейну.
- •61.Кліматичні особливості Антарктиди.
- •62.Тектоніка і рельєф Азії. Землетруси і вулкани.
- •63.Визнечення дольової участі джерел живлення річки.
- •64.Поняття про водні ресурси та способи їх підрхунку для великих і малих територій.
- •65.Підрахунок середніх багаторічних обємів повеневого і паводкового стоку з водозбору малої річки ( балки ).
- •66.Теоретичні основи організації природоохоронної діяльності в Україні.
- •67.Географічні вчення і теорії та їх вплив на розвиток природоохоронної діяльності.
- •68. Еколого-геоморфологічні проблеми України.
- •69. Природно-заповідний фонд України
- •71. Небезпечні явища погоди в Україні
- •72.Організаційно-правові заходи щодо охорони атмосферного повітря
- •74. Синоптична метеорологія та прогноз погоди
- •74. Аналіз метеорологічної інформації глобальних атмосферних процесів
- •75. Антропогенний вплив на коливання клімату планети.
54. Використання і охорона атмосферного повітря.
Від забруднення повітря найбільше потерпають мешканці великих промислових центрів. Внаслідок забруднення атмосфери ці регіони отримують на 15% менше сонячного світла, на 10% більше опадів у вигляді дощу, снігу, граду. За даними англійських вчених щорічна шкода, заподіяна господарству Великобританії внаслідок забруднення повітря, становить понад 300 млрд. фунтів стерлінгів. А шкода, заподіяна господарству США, оцінюється Америці агентством з захисту навколишнього середовища в 5 млрд. доларів.
1.1.Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі зумовлюються природою та антропогенними джерелами. До числа домішок, котрі, виділяються природними джерелами відносяться: пил (рослинного, вулканічного, космічного походження, внаслідок ерозії грунту, частинки морс. солі тощо: туман, дим, гази від ліс. та степ. пожеж. гази вулканічного походження, різноманітні продукти рослин, тварин, та мікробіологічні походження. Природні забруднювачі бувають розподіленими, наприклад, випадання космічного пилу, або короткочасними стихіями, напр. лісові та степові пожежі, вивердження вулканів тощо.
Рівень забруднення атмосфери природними джерелами є фоновим і несуттєво змінюється х плином часу.
Ще 50 років тому природа досить успішно ліквідовувала різноманітні зображення. Оскільки атмосфера має могутні властивості самоочищення, але нині вона з цим завданням вже не справляється.
Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові і побутові процеси. Їх об’єднують у такі групи:
забруднювачі природнього походження (мінерального, рослинного, тваринного, мікробіологічного);
забруднювачі, які утворюються при згоранні палива для потреб промисловості, опалення житлових будинків, при роботу згоранні палива для потреб промисловості, опалення житлових будинків, при роботі всіх видів транспорту;
забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів;
забруднювачі, зумовлені згоранням і переробкою побутових і промислових відходів.
1.2.Поговримо детальніше про штучне забруднення атмосфери.
За даними природоохоронног відомства України найзабрудненіше повітря було в Маріуполі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Донецьку, Києві, Кривому Розі, Макіївці, Одесі.
З 45 тис. промислових об’єктів столиці України, що забруднюють повітря, лише 30% мають очисні споруди і устаткування. Найбільшим забруднювачем повітря в місті є автотранспорт, який щороку викидає в повітря 110 тис. т шкідливих газів. А рік автомобілі спалюють понад мільйон тонн О2, чого б вистачило для дихання 30 млн. чоловік.
Концентрація шкідливих речовин в атмосфері визначається не тільки масою викиду, але й кліматичними і метеорологічними характеристиками місцевості. У складі викинутих стадіон. джерелами у 1998 р. забрудників тверді р-ни становили 0,8 млн. т., а газопад, р-ним – 3,1 млн. т, у тому числі ангідри – 1,0 млн. т. Окисли азоту – 0,3 млн.
2. Методи охорони оточ. серед-ща від забруднень відходами п-ті – сукупність техн. і організ. заходів, які дозволяють звести до min. Чи повністю виключити викиди в біосферу, як матеріальних, так і енергет. забруднень.
Однак яких-небуть універс. рецептів, які радикально вирішають проблему боротьби з забрудненнями, поки-що, на жаль, не існує. Метод, який дає гарні результати в 1 випадку. Може бути неефективним в інших умовах. Найефективнішим є поєднання кількох м-дів, раціонально підібраних до певного випадку.
Виділ-ть активні і пасивні методи охорони НПС від пром. забр-нь.
Пасивні (захисні) м-ди - їх викор-ня не пов’язане з безпосереднім впливом на джерело забр-ня. Це традиційно використовувані м-ди очистки і утилізації. До пасивних м-дів належить і:
1) рац. розміщення джерел забр-ня;
Територіально-виробничих комплексів, об’єднань і п-в, цехів, обладнання;
2) локалізація джерел забр-ня за допом. екранування, поглинання, джерел, забруднення та захоронення трос. відходів;
3) очищення викидів в атмосферу, як здійснення за допом. мех. хім. біо-хім., фіз.–хім., фіз. та термічних м-дів.
Активні (технологічні і технічні) м-ди боротьби з забр-нями НПС – вдосконалення існуючих і розробка нових технол. процесів, обладнання та устаткування з метою max зниження маси, конц-цієї матеріальних чи рівня енергетичних зобр-нь будь-якого виду. При такому підході проблема виріш-ся радикально.
Активні м-ди можуть здійснитися по наступних осн. напрямках, які перераховані в порядку зростання ефект-ті і одночасно складності задач, які необхідно вирішити: - мінімізація шкіл. викидів в-ва можлива при вдосконаленні технолог. процесів і обладнання;
заміна токс. відходів, що не підлягають утилізації на ті, що можна утилізувати.
Вищою формою активного вдосконалення: технології в-ва явл-ся створення безвідходної технології на основі замкнутих технол. процесів, при яких відходи кожного попереднього процесу є сировиною для наступного. Такий м-д радикально вирішують проблему забр-ння НПС.
3. Пав. основи охорони атм. повітря передбачені в з-ні України “Про охорону атм. повітря”. В з-ні ставляться завдання збереження, поліпшення та від втор-ня стану атмосфер. повітря відвернення і зниження шкіл. хім. фіз. біол. та ін. впливів на атм. повітря, забезпечення рац. викор-ня його для виробничих потреб, а також зміщення правопорядку і законності у цій сфері.
П-ва, установи і організації, діяльність яких пов’язана із викидами шкіл. р-н у атм. повітря зобов’язані.
здійсн-ти організ-госпд. техн. та ін. заходи щодо виконання умов і вимог, передбачених у дозволі на викиди забр. р-н та ін. шкіл. вплив;
вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів і зниження шкіл. впливу фіз., хім. та біол. факторів;
забезпечити безперебійну ефект. роботу та підтримання у справному стані споруд, устаткування і апаратури для очищення викидів та зменшення рівнів ін. шкіл. впливу;
здійснити контроль за обсягом та складом заборг. Р-н, що викид-ся в атм. повітря і рівнями ін. шкіл. впливу та вести їх постійний облік;
мати заздалегідь розроблені спец. заходи щодо охорони атм.повітря на випадок аварійних ситуацій і несприятл. методом умов та вживати заходів для ліквідації причин та наслідків зображення атм.повітря.
Виконання заходів щодо охорони атм. повітря не повинно призвести до зобр-ня грунтів, вод та ін. природ. об’єктів.
Буд-во та введення в експлуатацію нових та реконструйованих п-в і об’єктів, які не відповідають вимогам по охороні атм. повітря забороняється.
З метою запобігання зобр-ня там. повітря закон передбачає встановлення нормативів ГДК шкіри. фіз..хім. та біол. факторів, які негативно впливають на населення, росл. і твар. світ.
Особи, які винні у порушенні прав громадян на ек4олог. Стан атм. повітря, перевищенні лімітів та нормативів ГДВ забр. р-н в атм. повітря, перевищенні нормативів гран. допуст. фіз. впливів на атм. повітря, викидів забр. Р-н в атмосферу без дозволу спец. уповнов. держ. органів, здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат, проектуванні і буд-ві об’єктів з порушенням вимог щодо охорони і використання атм. повітря відмові від надання своєчасної повної і достовірної інформації про стан атм. повітря та ін. правопорушеннях несуть Кримі., амін. Та ін. відпов-ть відповідно до діючого закон-ва
55. Сучасний екологічний стан водних ресурсів суходолу..
Радіаційне забруднення природних вод.
Забруднення природних вод важкими металами.
Пестицидне забруднення водних ресурсів.
Забруднення води нафтою і продуктами її переробки.
Забруднення водних об`єктів суходолу деякими іншими органічними речовинами природного і антропогенного походження.
Біогенні речовини та евтрофікація водойм, бактеріальне забруднення води.
Теплове забруднення деяких природних і штучних водних об`єктів суходолу..