45.Основні етапи географічних досліджень
В будь якому науковому дослідженні можна виділити декілька етапів роботи, а саме:
1. визначення завдання і мети дослідження на основі потреб, практики та знання того, що вже зроблено;
2. збір нових фактів, матеріалів даних у лабораторії зібраних , в полі, на півострові, установі або в окремих осіб;
3. розробка (лабораторна, картографічна, математична) зібраних матеріалів, опис їх та аналіз зіставлення з вже відомими матеріалами та формування висновків, розробка гіпотез, пропозицій, прогнозів;
4. написання звіту, статті або книги, в яких викладається в систематичній формі наслідки проведених досліджень і висновки з них.
Всі ці етапи необхідні і важливі, без них важко висловити нову наукову думку, або зробити відкриття і дати науковообгрунтовані пропозиції, проте найголовніше це збір нових фактів і даних тому що, без нових матеріалів робота перетворюється на звичайний переказ давно відомі. Для географа таким етапом є польові дослідження, в процесі яких можна отримати нові до цього часу невідомі в науці матеріали і факти, висловити нові думки і пропозиції і цим самим збагатити географічну науку. Тобто польові дослідження — целабораторія географа.
Під польовим дослідженням розуміють комплекс прийомів наукових робіт здійснюваних на певних територіях або акваторіях і спрямованих на добування нових даних, що характеризують природу, населення і господарство цих регіонів.
Матеріали польових досліджень — це необхідне джерело збагачення географії і запорука успішного розвитку її території і практичного застосування.
46. Стаціонарні і напівстаціонарні дослідження в географії
47.Принципи навчання географії
48. Принципи навчання географії
49.Здоровя людини.Негативні чинники впливу на організм людини.
Існує безліч визначень здоров'я, проте, якнайповніше позначення стану здоров'я сформульовано фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я, які вважають, що здоров'я - це нормальний стан людського організму і психіки, що характеризується повним психофізичним і соціальним благополуччям.
Здоров'я людини залежить від багатьох факторів: кліматичних умов, стану навколишнього середовища, забезпечення продуктами харчування і їх цінності, соціально-економічних умов, а також стану медицини.
Доведено, що приблизно на 50% здоров'я людини визначає спосіб життя. Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріальні умови, незгода в сім’ї, самотність, низький освітній та культурний.
50.Географічне прогнозування та сутність його понять, методів, етапів, принципів.
Виділяють три основних напрями географічних досліджень, відповідні природним, соціально – економічним і історичним об’єктам земній поверхні. Мається на увазі фізична, соціально –економічна і історична географія. По кожному з цих напрямів об’єкти розрізняються як компоненти комплексу (клімат, води, рельєф, флора, фауна, грунт, промисловість, населення тощо) або як комплекси різноманітної складності (зони, країни, райони тощо) Об’єкти географії відносно повільно змінюються в часі, тоді як їх просторова різноманітність виключно велика. Завдяки багато чисельним зв’язкам з об’єктами інших наук географія має можливість використовувати загальнонаукові досягнення в прогнозуванні, і тим самим стимулювати власні розробки прогнозів, які з потреби сильно залежать від стану гідрометеорологічного, економічного і низки інших галузей прогнозування .
51. Геохімічна класифікація елементів (рос.геохимическая классификация элементов, англ. geochemical classification of elements, нім. geochemische Elernentenklassifizierung f) — класифікація хім. елементів на основі спільних закономірностей поведінки в геол. процесах. Загальноприйнятими є класифікації В. І. Вернадського (1922, 1927) і В. М. Гольдшмідта (1924).
В основу своєї класифікації Вернадський поклав 4 принципи, що визначають історію елементів у земній корі:
хім. активність,
участь в циклічних процесах у біосфері,
перевага розсіяного стану,
висока радіоактивність.
Ним були виділені групи:
благородних газів (Не, Ne, Аг, Кг, Хе);
благородних металів (Ru, Rh, Pd, Os, lr, Pt, Au, Ag);
циклічних елементів (Н, Na, K, Cu, Mg, Ca, Zn, В, Al, C, Si, Ti, Zr, Pb, N, Р, V, O, S, Cr, Mo, F, Cl, Mn, Fe, Co, Ni і інш.);
розсіяних елементів (Li, Rb, Cs, Sc, Y, Ga, In, TI, Br, J);
сильнорадіоактивних елементів (Po, Rn, Ra, Ac, Th, Pa, U);
рідкісноземельних елементів (La, Се, Pr, Nd, Sm, Eu, Gd, Tb, Dy, Ho, Er, Tm, Yb, Lu).
Гольдшмідт поділив всі елементи на групи відповідно до стійкості різних типів їх сполук в природі. У основу були покладені закони розподілу елементів по трьох принципових фазах метеоритів: силікатної (кисневої), сульфідної і металевої. «Еталоном», відносно якого класифікують всі елементи, є Fe — елемент з високою поширеністю, що входить до складу всіх принципових фаз метеоритів.
Відповідно виділені:
літофільні елементи, які збагачують силікати (О, Li, Na, К, Rb, Cs, Be, Mg, Ca, Sr, Ba, В, Al, Y, TR, Si, Ti, Zr, Hf, Th, U, Nb, Та, W і інш.);
халькофільні елементи, що збагачують сульфіди (S, Se, Те, As, Sb, Bi, Cu, Ag, Zn, Cd, Hg, In, TI і інш.), і
сидерофільні елементи, що збагачують металічну фазу (Ni, Со, Р, С, Ru, Rh, Pd, Os, lr, Pt, Au, Mo).
Ряд елементів з проміжними властивостями потрапили в дек. груп: Ga, Ge, Sn, Nb, Та, W. Крім того, Гольдшмідт виділив додаткові групи елементів:
атмофільні елементи, для яких в умовах земної поверхні характерний газоподібний стан і накопичення в атмосфері (Н, N, С, О, Cl, Br, J та інертні гази), і
біофільні елементи, що є гол. компонентами організмів (С, Н, О, N, Р, S, Cl, J, В, Ca, Mg, К, Na, V, Mn, Fe, Cu).
Повторення елементів в різних групах природне, оскільки при виділенні додаткових груп використані різні принципи. Ця класифікація дозволяє передбачити гол. тип хім. сполук елементів у природі і тим самим чинники, що приводять до їх концентрації.
Так, халькофільні елементи концентруються у вигляді компонентів сульфідних руд, більшість сидерофільних елементів (Au, група Pt) концентруються в самородному стані; літофільні елементи нагромаджуються в складі гол. або другорядних мінералів магматичних і осадових порід.