II. Розвиток науки

В останній третині XIX початку XX століть тісному зв'язку з розвитком техніки бурхливо розвивалися науки: природознавство, фізика, математика, астрономія,хімія, біологічні науки, науки про Землю, відбувалися географічні відкриття. Діяльність вчених все більше набуває колективні риси.

Проблеми, що постали перед наукою і виробництвом вимагали комплексного рішення, здійснюваного зусиллями багатьох фахівців з високим ступенем поділу праці між ними. Але багато важливих наукових відкриттів і технічних зображень було зроблено індивідуально.

Традиційною формою організації наукових досліджень були національні академії наук, але їх значення, і частка у проведенні досліджень у різних країнах неоднакові.

І поряд з академічними установами все більшого значення набували кафедри та лабораторії вищих навчальних закладів. Відбувається подальший розвиток вищої технічної освіти. Найбільш успішним був він в Німеччині, Великобританії, США, Японії. У Росії в цей час були відкриті вище технічне училище (1868), Томський університет (1889), Технологічний інститут у Харкові (1885) та інші.

44. Кліматичні особливості Волинської області

Волинська область знаходиться у помірному кліматичному поясі. ЇЇ крайнє північно-західне положення в межах України визначає атлантико-континентальне перенесення повітряних мас, яке формує помірний, вологий клімат з м´якою зимою, нестійкими морозами,

нежарким літом, значними опадами, затяжною весною та осінню. Основними центрами , що визначають циркуляцію повітряних мас на території Волинської області є Ісландський мінімум, Арктичний максимум, Середземноморський мінімум, Азорський максимум, Азійський максимум.

Річний прихід сумарної сонячної радіації на території області становить 92,7 ккал/см². Пряма сонячна радіація складає лише 40 % від сумарної через значну хмарність. Річна трвалість сонячного сяйва у середньому становить 1818 годин.

Температурний режим території узгоджується з динамікою поазників сонячної радіації та тривалості сонячного сяйва. Найнижчі середньомісячні температури в област спостерігаються взимку, зокрема в січні (-2,3ºС- 3,0 ºС), найвищі — в липні (18,8ºС—19,2º С). Середньорічна температура коливається в межах 7,6 ºС- 8,2 ºС. Найтепліше в усі пори року на північному заході області (середньорічна температура тут на 0,3ºС вища, ніж середня по області). Абсолютний мінімум за останні 25 років становить -36 ºС, максимум -+37 ºС.

На території бласті за рік у середньому випадає 609 мм опадів, хоча у деякі роки цей показник дуже відхиляється від норми. Наприклад, у 1998 р. Випало 1001 мм опадів, а в 1995р. -лише 404 мм. Упродовж року найменше їх випадає взимку, найбільше — влітку. Понад 70% річних опадів випадає за теплий період.

Середня вологість повітря у Волинській області становить 80 %. Найбільшим цей показник є в листопаді, грудні, січні, найнижчим — у травні та червні. Упродовж року на Волині

нараховується приблизно 112 вологих днів (вологість 80% і більше) та 8 сухих (вологість 30% і менше).

Річний хід атмосферного тиску зумовлений сильним вихолоджуванням поверхні взимку та нагріванням її в літній період. Найбільші показники сердньомісячного тиску спостерігаються зимою, найменші — влітку. Середнє значення атмосферного тиску — 744 мм.рт.ст.

Середня річна швидкість вітру в межах області коливається в межах 3,2 — 3,8 м/с. Взимку переважають західні і південно-західні вітри, весною — південно-східні, влітку — західні і північно-західні, восени — західні і південно-східні.

Спостереження за погодою на території області здйснюють 6 метеостанцій (Луцьк, Ковель, Любешів, Світязь ,Маневичі, Володимир-Волинськ), 21 агрометпост. Аналітичні обробки даних здійснюються у Волинському обласному центрі гідрометеорології (м.Луцьк).

У цілому кліматичні умови області сприятливі для життєдіяльноті людини і не створюють додаткових труднощів для промислового, транспортного і цивільного будівництва. Кількість вологи, висота й щільність снігового покриву, теплові ресурси достатні для вирощування багатьох сільськогосподарських культур.