
- •Долгіх, В. М.
- •1. МАТРИЦІ Й ВИЗНАЧНИКИ
- •1.1. МАТРИЦІ. ВИДИ МАТРИЦЬ
- •Види матриць
- •Деякі властивості добутку матриць
- •Властивості транспонування матриці
- •1.3. ВИЗНАЧНИКИ
- •Властивості визначників
- •1.4. ОБЕРНЕНА МАТРИЦЯ
- •Обчислення оберненої матриці методом елементарних перетворень
- •1.5. РАНГ МАТРИЦІ
- •1.5. РАНГ МАТРИЦІ
- •Обчислення рангу матриць методом елементарних перетворень
- •Поняття про лінійну залежність і незалежність рядків матриці
- •1.6. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ МАТРИЦЬ В ЕКОНОМІЦІ
- •Таблиця 1.1
- •Таблиця 1.2
- •Таблиця 1.3
- •Питання для самоперевірки
- •1.7. Вправи
- •2. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
- •2.1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •2.2. СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ. ТЕОРЕМА КРОНЕКЕРА-КАПЕЛЛІ
- •Схема дослідження систем
- •2.3. МЕТОД ГАУССА (метод послідовного виключення невідомих)
- •2.4. МЕТОД ЖОРДАНА-ГАУССА (метод повного виключення невідомих)
- •2.5. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ ОДНОРІДНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ
- •Однорідні системи n-го порядку (n рівнянь із n невідомими)
- •2.6. СИСТЕМИ n ЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ ІЗ n НЕВІДОМИМИ
- •2.6.1. Матричний метод розв’язування систем (метод оберненої матриці)
- •2.6.2. Розв’язування систем методом Крамера
- •2.7. ВЛАСНІ ВЕКТОРИ ТА ВЛАСНІ ЧИСЛА МАТРИЦІ
- •2.8. ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ В ЕКОНОМІЦІ
- •Таблиця 2.1
- •Таблиця 2.2
- •Питання для самоперевірки
- •2.9. Вправи
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •Таблиця 2.5
- •3. ЕЛЕМЕНТИ ВЕКТОРНОЇ АЛГЕБРИ
- •3.1. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •3.3. ЛІНІЙНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ВЕКТОРІВ
- •3.4. БАЗИС. РОЗКЛАДАННЯ ВЕКТОРА ЗА БАЗИСОМ
- •Лінійні операції над векторами в координатній формі
- •3.5. АФІННА СИСТЕМА КООРДИНАТ
- •3.6. ПРОЕКЦІЯ ВЕКТОРА НА ВІСЬ
- •3.7. ВЕКТОРИ В ОРТОНОРМОВАНОМУ БАЗИСІ. ДЕКАРТОВА ПРЯМОКУТНА СИСТЕМА КООРДИНАТ
- •Лінійні операції над векторами в базисі
- •3.8. НАПРЯМНІ КОСИНУСИ ВЕКТОРА
- •3.9. ПОДІЛ ВІДРІЗКА В ЗАДАНОМУ ВІДНОШЕННІ
- •3.10. СКАЛЯРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •3.10. СКАЛЯРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •Скалярний добуток в ортонормованому базисі
- •Деякі важливі формули
- •3.11. ВЕКТОРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Алгебраїчні властивості векторного добутку
- •Геометричні властивості векторного добутку
- •Векторний добуток в ортонормованому базисі
- •3.12. МІШАНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ
- •Основна алгебраїчна властивість мішаного добутку
- •Геометричні властивості мішаного добутку
- •Мішаний добуток в ортонормованому базисі
- •Лінійні операції над векторами
- •3.13.2. Лінійна незалежність векторів. Базис і координати
- •3.13.3. Евклідів n-вимірний простір En
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Кут між векторами в евклідовому просторі En
- •Таблиця 3.1
- •Питання для самоперевірки
- •3.14. Вправи
- •4. АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ НА ПЛОЩИНІ
- •4.1. СИСТЕМИ КООРДИНАТ НА ПЛОЩИНІ
- •4.1.1. Декартова прямокутна система координат
- •4.1.2. Полярна система координат
- •Зв’язок між полярними та прямокутними декартовими координатами точки
- •4.1.3. Перетворення системи координат
- •Паралельне перенесення осей
- •4.2. ЛІНІЯ НА ПЛОЩИНІ. ОСНОВНІ ОЗНАЧЕННЯ
- •Параметричні рівняння лінії
- •Таблиця 4.1
- •Лінія в полярних координатах
- •Таблиця 4.2
- •4.3. ПРЯМА НА ПЛОЩИНІ
- •4.3.1. Різні форми рівнянь прямої
- •Умови паралельності й перпендикулярності двох прямих
- •4.3.3. Нормальне рівняння прямої
- •Ознаки нормального рівняння
- •4.3.4. Відстань від точки до прямої
- •4.3.5. Приклади розв’язування задач
- •4.3.6. Приклади застосування лінійної залежності в економіці
- •Лінійна залежність між витратами й обсягом виробництва продукції
- •Питання для самоперевірки
- •4.3.7. Вправи
- •4.4. АЛГЕБРАЇЧНІ ЛІНІЇ ДРУГОГО ПОРЯДКУ НА ПЛОЩИНІ
- •4.4.1. Основні поняття
- •4.4.2. Коло
- •4.4.4. Гіпербола
- •4.4.6. Криві другого порядку. Узагальнення
- •Питання для самоперевірки
- •4.4.7. Вправи
- •5. АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ У ПРОСТОРІ
- •5.1. ПЛОЩИНА У ПРОСТОРІ R3
- •5.1.1. Різні форми рівнянь площини
- •Ознаки нормального рівняння
- •5.1.2. Відхилення та відстань точки від площини
- •5.1.3. Кут між двома площинами. Умови паралельності та перпендикулярності двох площин
- •5.1.4. Приклади розв’язування задач
- •5.2. ПРЯМА У ПРОСТОРІ R3
- •5.2.1. Різні форми рівнянь прямої
- •5.2.3. Відстань від точки до прямої у просторі R3
- •5.2.4. Відстань між паралельними прямими у просторі R3
- •5.2.5. Відстань між перехресними прямими у просторі R3
- •Умови паралельності й перпендикулярності прямої та площини
- •Питання для самоперевірки
- •5.2.7. Вправи
- •5.3. АЛГЕБРАЇЧНІ ПОВЕРХНІ ДРУГОГО ПОРЯДКУ
- •5.3.1. Загальне рівняння поверхні другого порядку
- •5.3.2. Еліпсоїд. Сфера
- •5.3.3. Однопорожнинний гіперболоїд
- •5.3.4. Двопорожнинний гіперболоїд
- •5.3.5. Конус другого порядку
- •5.3.6. Еліптичний параболоїд
- •5.3.7. Гіперболічний параболоїд
- •5.3.8. Циліндри
- •Питання для самоперевірки
- •5.3.9. Вправи
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Матриці A і B, одержані одна з одної у результаті елементарних перетворень, називають еквівалентними і позначають так: A ~ B.
Для обчислення оберненої матриці введемо допоміжну матрицю ГА = (А|Е) розміром n´2n, приписавши праворуч до матриці А одиничну матрицю Е. Елементарними перетвореннями рядків матриці ГА зведемо її до вигляду (Е|В). Якщо А невироджена, то В = А–1.
Приклад. 1.19. Методом елементарних перетворень обчислити матрицю, обернену до матриці
æ |
1 |
-1 |
2 |
ö |
ç |
÷ |
|||
A = ç2 |
2 |
- 3 |
÷. |
|
ç |
2 |
1 |
-1 |
÷ |
ç |
÷ |
|||
è |
|
|
|
ø |
► Припишемо праворуч до матриці А одиничну матрицю E і перетворимо одержану матрицю ГА = (А|Е) до вигляду (Е|А–1):
|
|
|
|
|
æ1 -1 2 |
|
1 |
|
0 |
0öe |
-2e |
æ |
1 |
-1 2 |
1 0 |
0ö |
|
|||||||
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
|
2 |
|
|
1 |
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
|
Γ A = (A |
|
E =)ç2 2 -3 |
0 |
|
1 |
0÷ |
|
|
~ |
|
ç0 |
4 -7 |
-2 1 |
0÷ ~ |
||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
ç2 1 -1 |
0 |
|
0 |
1÷e |
-2e |
ç |
0 |
3 -5 |
-2 0 |
1÷e -e |
|||||||||
|
|
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
ø |
|
3 |
|
|
1 |
è |
|
|
|
|
ø |
2 3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
æ |
|
|
|
0ö |
e |
+ e |
|
|
æ |
|
|
|
|
|
1 -1öe |
|
+ 2e |
|||||||
1 |
-1 |
2 |
1 0 |
2 |
1 |
0 |
|
0 |
1 |
2 |
||||||||||||||
ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
1 |
|
ç |
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
3 |
|||
~ ç |
0 1 |
- 2 |
0 1 |
-1÷ |
|
~ |
|
|
ç |
0 |
1 |
|
- 2 |
0 |
1 -1÷ |
|
~ |
|||||||
ç |
|
3 |
- 5 |
- 2 0 |
|
|
÷ |
|
- 3e |
|
ç |
|
0 |
|
1 |
|
|
÷ |
|
|
||||
ç0 |
|
1÷e |
2 |
ç0 |
|
- 2 - 3 4÷ |
|
|
||||||||||||||||
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
3 |
|
|
è |
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
æ |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
-1 |
ö |
|
|
|
|
|
ç |
|
|
0 |
- 4 - 5 |
|
÷ |
æ |
|
A |
-1 ö |
Þ |
|
|
|
|
|
|||||||||
~ ç 0 1 |
7 ÷ |
= ç E |
|
÷ |
||||||||
ç |
0 |
0 |
1 |
- 2 |
- 3 |
4 |
÷ |
è |
|
|
ø |
|
|
|
|
||||||||||
è |
ø |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
æ |
1 |
1 |
- 1 |
ö |
A -1 |
ç |
- 4 |
- 5 |
|
÷ |
= ç |
7 ÷. < |
||||
|
ç |
- 2 |
- 3 |
4 |
÷ |
|
è |
ø |
1.5. РАНГ МАТРИЦІ
Виділимо в матриці Аm´n k довільно обраних рядків іk стовпців. Визначник k-го порядку, складений з елементів, розташованих на перетині виділених рядків і стовпців, називають мінором k-го порядку і позначають Мk.
Рангом матриці А називається найбільший порядок відмінного від нуля мінора матриці. Ранг матриці А позначається rang(A), rg(A), r(A).
Якщо r(А) = r, то знайдеться хоча б один мінор Мr ≠ 0, а всі мінори порядку, більшого ніж r, дорівнюють нулю.
Зауваження 1. Ранг матриці визначається кількістю рядків ненульового мінора, а не його значенням.
Зауваження 2. Ранги еквівалентних матриць співпадають.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
19

|
|
æ1 |
4 |
7 |
- 2 |
3ö |
||
Приклад 1.20. Обчислити ранг матриці |
A = |
ç |
1 |
0 |
3 |
22 |
|
÷ |
ç |
3 . |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
ç |
2 |
8 |
14 |
- 4 |
6 |
÷ |
|
|
è |
ø |
► Оскільки третій рядок пропорційний першому(e3 = 2e1), то будь-який мінор 3-го порядку М3 = 0 (за властивістю 6 визначників).
Мінор 2-го порядку:
М2 |
= |
1 |
4 |
= 0 – 4 = – 4 ¹ 0 Þ r(A) = 2. < |
|
|
1 |
0 |
|
Нехай ранг матриці А дорівнює r. Тоді будь-який, відмінний від нуля, мінор порядку r називають базисним. Рядки й стовпці матриці А, на перетині яких розташовані елементи базисного мінора, називають базисними. Матриця може мати кілька базисних мінорів.
Обчислення рангу матриць методом елементарних перетворень
Елементарними перетвореннями можна звести матрицюA до еквівалентної трапецієподібної матриці:
æ a |
a |
... |
a |
... |
a |
ö |
|
ç |
11 |
12 |
... |
1r |
... |
1k ÷ |
|
ç |
0 |
a22 |
a2 r |
a2 k ÷ |
|||
A ~ ç |
|
|
... ... |
... |
... |
÷, де aii ¹ 0 (i = 1, 2, …, r). |
|
ç ... ... |
÷ |
||||||
ç |
0 |
0 |
... |
arr |
... |
|
÷ |
è |
ark ø |
Ранг такої матриці дорівнюєкількості ненульових рядків, а оскільки ранги еквівалентних матриць співпадають, то r(A) = r.
Приклад 1.21. Знайти ранг матриці методом елементарних перетворень.
æ |
1 |
3 |
ö |
~ |
|
æ |
1 |
3 |
|
ö |
|
|
æ |
1 |
3 |
5 |
ö |
|
ç |
5 -1÷ |
|
ç |
5 -1÷ |
|
|
ç |
-1÷ |
|
|||||||||
ç |
2 |
|
÷e |
- |
2e ç |
0 |
- 7 |
|
÷ |
|
~ ç |
0 |
- 7 |
-13 |
÷ |
~ |
||
► ç |
-1 -3 4÷ 2 |
|
1 |
ç |
-13 6÷ |
|
|
ç |
6÷ |
|||||||||
ç |
5 |
1 |
-1 7÷ e3 -5e1 ç0 -14 - 26 12 ÷e3 |
- 2e2 ç |
0 |
0 |
0 |
0÷ |
|
|||||||||
ç |
7 |
7 |
÷e |
- |
7e |
ç |
0 |
-14 |
|
÷e |
- 2e |
ç |
0 |
0 |
0 |
÷ |
|
|
è |
9 5ø 4 |
|
1 |
è |
- 26 12 ø |
4 |
2 |
è |
0ø |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
æ1 |
3 |
5 |
-1ö |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
~{викреслюємо e3, e4}~ ç |
|
|
|
÷Þr =2. < |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ç |
-7 |
-13 |
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è0 |
|
6ø |
|
|
|
|
|
|
Поняття про лінійну залежність і незалежність рядків матриці
Рядки матриці e1, e2, …, en називаються лінійно незалежними, якщо рівність c1e1 + c2e2 +…+ cnen = 0 виконується лише приc1 = = c2 =…= cn = 0. Якщо ця рівність виконується при відмінних від нуля коефіцієнтах, то рядки називаються лінійно залежними.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
20