- •1.Світогляд
- •2.Предмет філософії
- •4.Передфілософія Китаю
- •5.Антична філософія.Її основні ідеї
- •6. Антична філософія. До сократівський період
- •7.Антична класика.Сократ,платон,арістотеть
- •8.Філософія європейського середньовічча
- •9.Філософія епохи Відродження
- •10.Філософія Нового часу
- •11.Філософія епохи Просвітництва
- •12.Гносеологія та етика канта
- •13.Гегель
- •14.Фейербах
- •15.Погляди маркса
- •16.Філософія позитивізму
- •17.Філософія життя
- •20.Герменевтика
- •21.Розвиток філософської думки в Україні
- •22.Традиції Києво-Могилянської Академії
- •23. Погляди Сковороди
- •26. Форми буття: природне, соціальне, духовне, їх специфіка та взаємозв’язок.
- •27. Філософські закони і категорії, їх специфіка та роль у процесі пізнання.
- •28 Категорії «рух», «простір», «час»
- •29. «Сутність і явище», «форма і зміст»
- •30. «Можливість і дійсність», «необхідність і випадковість»
- •31. Категорії причини і наслідку. Принципи детермінізму та індетермінізму
- •32. Категорії одиничного, особливого, загального.
- •33. Проблема пізнання у філософії. Об*єкт і суб*єкт пізнання.
- •34. Практика, її основні форми та функції у процесі пізнання.
- •35. Емпіричний рівень знання
- •36. Теоретичний рівень
- •37.Проблема істини
- •38. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства.
- •39. Людина як предмет філософії.
- •40. Природничі та соціальні-історичні засади свідомості. Сучасна наука про ознаки свідомості.
- •41. Структура свідомості.
- •42. Мислення і мова.Проблема ідеального
- •43. Суспільство і природа. Екологічні проблеми сучасності (філософський аспект)
- •44. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •45. Суспільство як об*єкт філософського аналізу. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •46. Соціальна структура суспільства
- •47. Феномен політики
- •48.Суспі́льно-економі́чна формація
- •49. Людина як суб’єкт історичного процесу.Народ та особистість в історії
- •50. Поняття культура. Типологія культур. Культура і цивілізація.
- •51. Цінності як ядро духовного світу людини. Структура цінностей.
- •52.Глобальні проблеми людства
- •53.Специфіка науки,її співвідношення з філософіею і поза науковим знанням
- •54.Наука в системі культури.Етика науки
1.Світогляд
—найважливіший феномен духовності особистості і суспільстваВоно виступає як більш-менш цілісне розуміння людьми миру і самих себе, свого місця в ньому. місце людини в ньому і разом з тим життєвих позицій та програм поведінки людей, їх вчинків. Воно є в кожного. Його об´єктом в світ у цілому, а предметом та основним питаниям — взаємовідносини світу природи і світу людини. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. -- Історично першою формою світогляду є міфологія. Вонавиникає на самій ранній стадії суспільного розвитку. Однак на відміну від міфу, релігія не «Змішує» земне і сакральне, а найглибшою і буде незворотнимрозводить їх на дві протилежні полюси. Творча всемогутня сила - Бог - Стоїть над природою і поза природи. Релігія, релігійна свідомість, релігійне ставлення до світу незалишалися життєвими. Філософія - це такаформа суспільної і індивідуальної свідомості, яка постійнотеоретично обгрунтовується, володіє більшим ступенем науковості, ніжпросто світогляд, Філософія - світоглядна форма свідомості. труктура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та еемоційного досвіду людей світогляд поділяється на: — світовідчуття як емоційно-психологічний бік світогляду на рівні настрою, почуттів
— світорозуміння як пізнавально-інтелектуальний бік світогляду;
— світосприйняття,яке розуміється як досвід формування піз-навальних уявлень про світ за допомогою наочних образів. Філософія і святогляд – це взаємопов’язані поняття. Вихідними світоглядними поняттям є «світ» та «людин». Співвідношенн «людина - світ» охоплює все розмаїття філософської проблематики.
2.Предмет філософії
Філософія визначається як теоретична частина світогляду, як методологія пізнання, як знання про світ у цілому, як форма ідеології, як наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення.Філософські узагальнення виникають на грунті осмислення результатів пізнання, зафіксованих у різних галузях науки, а також усієї сфери суспільної свідомості (мистецтві, моралі, політиці) До основних функцій філософії слід зарахувати світоглядну, пізнавальну (гносеологічну), методологічну, практично-діяльну. Світоглядна функція філософії здійснює вплив на формування життєвих установ, на усвідомлення людиною цілей та сенсужиття.Пізнавальна(гносеологічна) функція озброює людей знанням про світ, людину, про зв'язки і закони, а з іншого – здійснює вплив на кожну форму суспільної свідомості. Методологічна функція. Методологія – це система вихідних, основоположних принципів, що визначають спосіб підходу до аналізу й оцінки явищ, характер ставлення до них, характер та направленість пізнавальної і практичної діяльності. Одним із принципів матеріалізму є визнання пізнаванності світу. Філософська методологія визначає напрямки наукових досліджень, створює можливість орієнтуватися в розмаїтті фактів і процесів, що відбуваються в світі. Філософська методологія сприяє більш
ефективному і раціональному використанню наукових методів конкретних наук.
Практично-діяльна (праксеологічна) функція філософії полягає в тому, що вона стає знаряддям активного, перетворювального впливу на оточуючий світ і на саму людину.
3.Передфілософія Індії
Зародки філососфського мислення виникли у найдавніших регіонах світової цивілізації в 1 тис. до н.е. – Стародавній Індії. Джерелом знань щодо духовної культури є Веди- це збірник легенд та гімнів на честь богів. Містять різні частини-Брахмани, Араньякі,Упанішади.відображений первісний світогляд аріїв. Найвищою ворною давньоіндійського суспільства були брахмани.Вченн. що розробляли та пропагували брахмани- брахманізм.Брахман-це генетичне начало і водночас завершення всього сущого.Світ отримав від давніх індійцев оригінальну ідею-душа живе вічно і може переселятися з однієї тілесної форми в іншу.Атман має значення «я», «себе» і виражає людину в двох аспектах-як реальну індивідуальність і як космічне-універсальне психічне буття.На рубежі 6-5 ст. до н.е виникає буддизм. Творець цього вчення Сіддхарта Гаутама. Він отримав прізвисько будда-просвітлений.Буддизм заперечує феноменальний світ.Світ скл. З «дхарм»-першочасток. Життя-прояв руху дхарм.якщо людина здатна осягти рух дхарм,вона досягне мети життя-стану Будди, нірвани.