- •1.Світогляд
- •2.Предмет філософії
- •4.Передфілософія Китаю
- •5.Антична філософія.Її основні ідеї
- •6. Антична філософія. До сократівський період
- •7.Антична класика.Сократ,платон,арістотеть
- •8.Філософія європейського середньовічча
- •9.Філософія епохи Відродження
- •10.Філософія Нового часу
- •11.Філософія епохи Просвітництва
- •12.Гносеологія та етика канта
- •13.Гегель
- •14.Фейербах
- •15.Погляди маркса
- •16.Філософія позитивізму
- •17.Філософія життя
- •20.Герменевтика
- •21.Розвиток філософської думки в Україні
- •22.Традиції Києво-Могилянської Академії
- •23. Погляди Сковороди
- •26. Форми буття: природне, соціальне, духовне, їх специфіка та взаємозв’язок.
- •27. Філософські закони і категорії, їх специфіка та роль у процесі пізнання.
- •28 Категорії «рух», «простір», «час»
- •29. «Сутність і явище», «форма і зміст»
- •30. «Можливість і дійсність», «необхідність і випадковість»
- •31. Категорії причини і наслідку. Принципи детермінізму та індетермінізму
- •32. Категорії одиничного, особливого, загального.
- •33. Проблема пізнання у філософії. Об*єкт і суб*єкт пізнання.
- •34. Практика, її основні форми та функції у процесі пізнання.
- •35. Емпіричний рівень знання
- •36. Теоретичний рівень
- •37.Проблема істини
- •38. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства.
- •39. Людина як предмет філософії.
- •40. Природничі та соціальні-історичні засади свідомості. Сучасна наука про ознаки свідомості.
- •41. Структура свідомості.
- •42. Мислення і мова.Проблема ідеального
- •43. Суспільство і природа. Екологічні проблеми сучасності (філософський аспект)
- •44. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •45. Суспільство як об*єкт філософського аналізу. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •46. Соціальна структура суспільства
- •47. Феномен політики
- •48.Суспі́льно-економі́чна формація
- •49. Людина як суб’єкт історичного процесу.Народ та особистість в історії
- •50. Поняття культура. Типологія культур. Культура і цивілізація.
- •51. Цінності як ядро духовного світу людини. Структура цінностей.
- •52.Глобальні проблеми людства
- •53.Специфіка науки,її співвідношення з філософіею і поза науковим знанням
- •54.Наука в системі культури.Етика науки
54.Наука в системі культури.Етика науки
– цеособливий вид пізнавальноїдіяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обґрунтованихзнань про світ. Отже, основною функцією науки є розробка та теоретична систематизаціяоб'єктивнихзнань про буття.
Наука як форма культурноїлюдськоїдіяльності є історичнимявищем. Цепорівнянопізній продукт культури. Вважається, що наука як сфера культурисклалася в Європілише в епохупізньогоСередньовіччя та початку Нового часу.
Наука даєлюдствуможливістьвикористовуватисилиприроди, розвиватиматеріальневиробництво, змінюватисуспільнівідносини. Вона сприяєформуваннюнауковогосвітогляду, розширюєкругозірлюдини, звільняєїївідзабобонів та помилок.
Етичнінорми - цедуховнийстрижень, якийвизначаєйого природу як науковця, моральний стан, чесність та чистоту.
Цілковита і повнавідповідальність за дотримання морально-етичнихвимоглежить на вченому. Він, у кінцевомурахунку, приймаєрішеннящододотриманнячиігноруванняетико-моральних норм, щодіють у суспільстві.
Нормиетики, науки, науковоїдіяльностіформуютьсяпідвпливомоб'єктивних і суб'єктивнихфакторів. З одного боку, самесуспільство, рівеньрозвиткупродуктивних сил і виробничихвідносин, загальної та політичноїкультури, політичний режим, а з іншого - рівеньінтелектуального, культурного розвиткуіндивіда, йогоморальнінорми, імперативи і цінностівпливають на цейпроцес. Тому в науковомусвіті, середовищінауковців, науковихспівтовариствахетичнінормиформуються й утверджуються у процесіруху, розвитку і спілкуваннявідвчителя (науковогокерівника) до учня.