- •1.Світогляд
- •2.Предмет філософії
- •4.Передфілософія Китаю
- •5.Антична філософія.Її основні ідеї
- •6. Антична філософія. До сократівський період
- •7.Антична класика.Сократ,платон,арістотеть
- •8.Філософія європейського середньовічча
- •9.Філософія епохи Відродження
- •10.Філософія Нового часу
- •11.Філософія епохи Просвітництва
- •12.Гносеологія та етика канта
- •13.Гегель
- •14.Фейербах
- •15.Погляди маркса
- •16.Філософія позитивізму
- •17.Філософія життя
- •20.Герменевтика
- •21.Розвиток філософської думки в Україні
- •22.Традиції Києво-Могилянської Академії
- •23. Погляди Сковороди
- •26. Форми буття: природне, соціальне, духовне, їх специфіка та взаємозв’язок.
- •27. Філософські закони і категорії, їх специфіка та роль у процесі пізнання.
- •28 Категорії «рух», «простір», «час»
- •29. «Сутність і явище», «форма і зміст»
- •30. «Можливість і дійсність», «необхідність і випадковість»
- •31. Категорії причини і наслідку. Принципи детермінізму та індетермінізму
- •32. Категорії одиничного, особливого, загального.
- •33. Проблема пізнання у філософії. Об*єкт і суб*єкт пізнання.
- •34. Практика, її основні форми та функції у процесі пізнання.
- •35. Емпіричний рівень знання
- •36. Теоретичний рівень
- •37.Проблема істини
- •38. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства.
- •39. Людина як предмет філософії.
- •40. Природничі та соціальні-історичні засади свідомості. Сучасна наука про ознаки свідомості.
- •41. Структура свідомості.
- •42. Мислення і мова.Проблема ідеального
- •43. Суспільство і природа. Екологічні проблеми сучасності (філософський аспект)
- •44. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •45. Суспільство як об*єкт філософського аналізу. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •46. Соціальна структура суспільства
- •47. Феномен політики
- •48.Суспі́льно-економі́чна формація
- •49. Людина як суб’єкт історичного процесу.Народ та особистість в історії
- •50. Поняття культура. Типологія культур. Культура і цивілізація.
- •51. Цінності як ядро духовного світу людини. Структура цінностей.
- •52.Глобальні проблеми людства
- •53.Специфіка науки,її співвідношення з філософіею і поза науковим знанням
- •54.Наука в системі культури.Етика науки
4.Передфілософія Китаю
Китайці з давнини називали свою країну Піднебесна.Майже з усіх боків Китай оточений природ. Перепонами-це море, гори і тільки з півночі немає ніяких перешкод. У 6-5ст. до н.е сформувались два специфічні китайські релігійно-філософські вчення, які відігравали важливу роль у подальшій теорії Китаю. Це конфуціанство і даосизм. Вчитель Кун Фу-цзи створив свою школу в період суспільних негараздів та конфліктів, він сусп. Реформатор.В основі конфуціанства лежить ідея гармонії принципів особливого морального самовдосконалення і діяльності, спрямованої на упорядкування держави заради створення ідеального суспільства.Етика Конфуція базується на поняттях: «взаємність», «золота середина». Інше релігійно-філософське вчення –даосизм. За легендою творцем був лао-цзи. У цьому вченні йдеться про існування єдиного першопочатку всього сущого-дао(шлях).Дао без імені-це початок неба та землі. Дао з ім’ям-матір всіх речей.
5.Антична філософія.Її основні ідеї
Антична філософія зародилася наприкінці VII — початку VI в. до зв. е. і проіснувала до V в. зв. е. Це особливий історичний тип філософствування, породжений специфічними умовами рабовласницькогообщества. Філософія починалося з пошуку відповіді питання, вже поставлений перед нею міфології, — про походження світу. Ідея першоджерела було висунуто першими грецькими філософами, представниками Милетской школиФалесом ,Анаксименом ,Анаксимандром (VI в. до зв. е.). Особливість цієї школи зводилася до того, що у ній вперше свідомо було поставлено запитання про першооснову всього сущого. Засновникоммилетской філософської школи був Фалес (прибл 625 – 547 до зв. е.). За переказами, Фалес вважалася однією з семи мудреців. Його називали «першим філософом», «першим математиком», «першим астрономом». Мислителі давньої Греції ввели у філософію і культуру загалом поняття «логос» як розумного упорядковуючого космічного начала, яке згодом переростає в таку рису менталітету західноєвропейського етносу як раціоналізм. У Розвитку античної філософії можна виділити три основні періоди. Перший етап визначається як досократівський (УІІ-УІ ст. до н.е.). В центр уваги виноситься проблема походження та структури Космосу, питання про сутність світу, про першооснову всього існуючого.Другий період (У-ІУ ст. до н.е.) визначається як класичний. Головну проблему філософія вбачає в пізнанні людини, людської свідомості, поведінки, людських піднавальних можливостей. Цей період ь вершиною в розвитку грецької демократії філософії, мистецтва.Третій період (кін. IV ст. до н.е.(УІ ст. -н.е.) називають елліністичним. Це був час кризи рабовласницького суспільства, період економічного і культурного занепаду.
6. Антична філософія. До сократівський період
До досократівського періоду (VI–V ст. до н.е.) відносять творчість таких шкіл та мислителів: мілетська школа (Фалес, Анаксімен, Анаксімандр), Геракліт Ефеський, піфагорійська школа, елейська школа (Парменід, Зенон). На першому місці тут коштує питання про сутність світу. І хоча окремі представники мілетської школи це питання вирішують по-різному, їхні погляди мають загальний знаменник: основу світу вони бачать у визначеному матеріальному принципі. Можна сказати, що ця перша грецька філософська школа стихійно тяжіє до матеріалізму . Зрозуміло, питання про взаємне відношення матеріального і духовного принципів ще не ставився, воно був сформульований пізніше. Представники мілетської школи інтуїтивно розуміли світ як матеріальний. Разом зі стихійним матеріалізмом у мисленні цих філософів виявляється і «наївна» діалектика, за допомогою понятійних засобів якої вони прагнуть осягти світ у динаміку його розвитку і змін. На основне питання попередньої космогонії про першопричину світу вони давали, на відміну від усіх міфологічних концепцій, цілком матеріалістична відповідь, хоча ще і наївний.