50. Поняття культура. Типологія культур. Культура і цивілізація.

Поняття культури. Слово “культура” похідне від латинського “cultura” (обробіток, догляд, розвиток) і спочатку означало у Стародавньому Римі обробіток землі, працю землероба. Але надалі це слово почало вживатися в іншому, переносному значенні – “освіченість”, “вихованість”.

Культура – це сукупність матеріального і духовного багатства людини. Але це багатство – лише зовнішня, предметна сторона культури. Дійсний її зміст полягає в розвитку самої людини. Культура є способом і формою «олюднення» суспільства і індивіда. Саме в ній складаються надбіологічні програми поведінки, діяльності, спілкування, що розвиваються історично і забезпечують відтворення та зміни соціального життя в його головних проявах.

Культура є різноманітною, саме тому її розрізняють на матеріальну і духовну.

Матеріальна культура - предметна форма духовної культури, а духовна культура набуває свого реального буття лише в якості змісту матеріальної культури. Поза теоретичною абстракцією матеріальна і духовна культура існують в соціальній реальності і є двома сторонами цілісного феномена, суть якого полягає в самоутвердженні людини.

Розглядають типологію культури і за іншими критеріями: національним, регіональним, за історичними епохами, за певними соціальними групами, тощо.

Культура і цивілізація. Втрата чи відсутність сенсу життя, що визначається "вищими" потребами, навіть за умов прекрасної кар'єри і хорошої роботи, матеріального достатку та фізичного здоров'я, часто призводить до психічних неврозів, іноді до самогубства. У традиційних суспільствах власне традиція диктувала людині, чого їй бажати, а з розпадом традиції людина опиняється віч-на-віч з особистою проблемою добровільного пошуку сенсу життя, об'єктів вищих бажань і прагнень. Філософія вчить людину, який ідеал вона має для себе створити і яким шляхом його досягнути. Культура ж, будучи діяльним способом освоєння світу, пристосування до нього, є особливим шляхом до втілення світоглядного ідеалу в життя людини. Філософія - сфера діяльності людського духу, унікальна мова, оволодівши якою людина може порозумітись із світом, пізнати закономірності світобудови і власне свого існування. Культура ж, в такому порівнянні, слугуватиме своєрідним мовним апаратом. Вивчаючи філософію людина вивчає мову світу, а через культуру вона спілкується з ним.

51. Цінності як ядро духовного світу людини. Структура цінностей.

У філософії існує така частина, яка вивчає природу, а також походження цінностей та іх роль в житті людини, чи навіть усього суспільства, і називають її аксіологією. Термін «цінність» використовується в якості категорії і пояснюється як людське, соціальне і культурне значення певного явища.

Цінність – це обов*язково ідеал, мета, прагнення. Цінності забезпечують інтеграцію індивідуальних інтересів, поєднують людей. У той же час можуть і розрізняти людей, порушувати цілісність соціуму.

Формування цінностей – це тривалий процес відбору певних видів поведінки і досвіду людей, у результаті якого з*являються такі нормативні утворення, як традиції, звичаї, обряди, ритуали. Наявність сформованих норм, забезпечення суспільством їх трансляції від покоління до покоління і є проявом практичного втілення цінностей у життя людей.

Розмаїття цінностей передбачає класифікацію за їх рівнем. Так, виділяються цінності особистості, соціальних та професійних груп, національні, загальнолюдські.

В наш час особливої ваги набувають загальнолюдські цінності. Вони є регуляторами поведінки всього людства, виступаючи найважливішими критеріями, стимулами і знаряддями пошуку шляхів взаєморозуміння, злагоди і збереження життя людей планети. Слід мати на увазі, що загальнолюдські цінності мають конкретно-історичний характер. Їх розуміння в античності чи в епоху Середньовіччя суттєво відрізняється від їх розуміння в сучасному інформаційному суспільстві.

У сучасній філософії поки що немає єдиного бачення того, що є загальнолюдськими цінностями. Немає основи, яка б давала змогу визначити єдині, загальнозначимі цінності для всіх народів, систем та культур. Спостерігається надзвичайне розмаїття думок щодо поняття "загальнолюдське".

Можна виділити деякі цінності, які, беззаперечно, є загальнолюдськими:

– цінність людського життя;

– смисл життя, добро, справедливість, краса, істина, свобода тощо;

– цінність природи як основи життєдіяльності людини, запобігання екологічній кризі, збереження навколишнього середовища;

– відвернення загрози термоядерної війни;

– забезпечення свободи, демократизації усіх сфер ЛЮДСЬКОЇ життєдіяльності – економіки, політики, культури тощо.

Подальший конкретно-історичний аналіз сутності та розвитку цінностей є важливою стороною наукового дослідження і розуміння історії суспільства та культури.