7.Антична класика.Сократ,платон,арістотеть

Філософія як деяка цілісність, як особлива історична форма світогляду, визнається дослідниками породженням грецього генія. Виникнення певного феномену людської культури-це завжди таємниця. Людство користується лише гіпотезами щодо походження людини, суспільства, свідомості, мови, мистецтва. Виникненню філософії у Старод. Греції сприяли такі обставини: Особлива соціально-політична атмосфера (демок-ратія,публічний спосіб життя); вигідне географічне положення4економічний розвиток;високорозвинутий міфологічний світогляд.Незважаючи на ці вагомі обставини,дослідники називають виникнення філосо-фії»грецьким чудом». Історія античної філософії нараховує тисячу років –з кінця 7-поч.6 ст. до н.е і до 6 ст н.е. Виділяють 3 періоди: досокра-тівський,класичний та період,що об’єднує елліністичну та римську філософію. З огляду історії філософської боротьби в Греції VI-IV ст. до н. е.. Аристотель зробив висновок, що філософія завжди зазнавала поразки, коли вона віддалялася в область порожніх абстракцій, фантазії, релігії, софістики і логічної спекуляції. Там же, де вона зверталася до реальних чуттєво сприйманим тілам природи, вона в більшості випадків досягала значних наукових результатів. Всі науки за Арістотелем діляться на теоретичні, де пізнання ведеться тільки заради нього самого, практичні, дають керівні ідеї для поведінки людини, і творчі, де пізнання відбувається з метою досягнення користі або здійснення чого-небудь прекрасного. Основне питання філософії для Арістотеля - це питання про те, чи існує крім матерії і чуттєвих сутностей ще якась самостійна причина.Відповідно до Аристотеля, філософія вивчає не природу - "природа є лише окремий рід існуючого"​​, - а цю самостійну причину, надприродну сутність. Вся метафізика Арістотеля - це спроба розібратися в сущому, уточнити його поняття. Філософія Сократа - це його життя. Проблема сенсу життя - головне для Сократа. Справжні цінності не в зовнішніх обставинах, чесноти - в душі людини. Основне заняття людини - виховання власної душі, пізнання себе через розкриття своїх здібностей. Визнавав існування об'єктивної істини, вважав, що людина повинна прагнути до її пізнання розумом, зусиллями свого внутрішнього світу. ПЛАТОН-перший з грецьких філософів, справжні тексти якого дійшли до нас, щоправда, неодноразово відредаговані.Його філо-софія одягнена в художню форму.Найважливішою проблемою для нього було питання про співвідношення ідеалу і дійсності. Вважав, що світ, в якому можливі осуд і страта Сократа, не може породити ідеї блага, прекрасної, справедливості. Але якщо вони присутні у свідомості людей, значить, цей світ не може бути справжнім, воістину реальним світом. Отже, крім нього повинен існувати якийсь інший світ, світ справжніх цінностей і непорушного порядку, Головна частина його філософії - вчення про ідеї (ейдос означає "образ"). Світ ідей знаходиться поза фізичного простору. Ідея нематеріальна і має власне існування. У ній проявляється сенс речі, вона є причина появи речі, матеріал - засіб, а сама річ - наслідок взаємодії ідеї і матеріалу. Ідея втілюється через матерію в речі, але речей, які повністю відповідають своїй ідеї не існує.