58. Процеси злиття та поглинання як засіб транснаціоналізації економіки України

В Україні отримують розвиток процеси, що свідчать про консолідацію капіталів, - такі, як злиття і поглинання. Якщо в 2005 р. сукупний обсяг злиттів і поглинань склав 2,3 млрд. дол. (Без урахування приватизаційних угод), то в 2006 р. він досяг майже 4,8 млрд. дол., З яких на приватизаційні угоди щодо вартості припадало менше 1% ринку. Найбільша кількість угод (24%, обсяг угод - 1,7 млрд. дол.) Припало на сектор фінансових послуг, на 2-му місці - промислове виробництво (відповідно, 23%, 358 млн. дол.). У металургії за 2006 р. укладено 6 угод вартістю 300 млн. дол. На думку експертів ринку, у силу питомої ваги цієї галузі в національній економіці, це дуже мало. На світовому ринку злиттів і поглинань в 2007 р. обсяг угод виріс до 4,4 трлн. дол. При цьому в Україну сума угод на такому ринку різко підвищилася, склавши 14,5 млрд. дол ..

Для багатьох вітчизняних підприємств злиття або поглинання стають важливими елементами стратегії їх майбутнього розвитку. Спроби укласти угоди про злиття або поглинання можуть мати різну мотивацію, а однією з найбільш ймовірних цілей злиття є розширення ринку або захоплення нової його ніші. Вагомим результатом угоди про злиття або поглинання можуть стати значні податкові вигоди. Отримання або неотримання податкових пільг залежать, перш за все, від структурування угоди. Як правило, податкові вигоди досягаються за рахунок перерозподілу витрат і прибутків між об'єднуються структурами.

Для пострадянських держав злиття та поглинання - це, насамперед, засоби накопичення капіталів, збільшення своєї частки на ринку, здійснення інвестицій. Як правило, після злиття і поглинання приходять реальні інвестиції, відбуваються зміни, здійснюється модернізація виробництва - так званий "девелопмент" підприємства. Грошові кошти, використовувані для злиття і поглинання, приходять в тому числі і з офшорів, що сприяє поверненню капіталів. Все це повинно визначати позитивний вплив процесів злиття і поглинання на економіку.

Однак, незважаючи на позитивні аспекти поглинань, в України отримав поширення протиправне, силове захоплення власності, або так зване "рейдерство". Недосконалість вітчизняного корпоративного права, висока корумпованість бюрократії і правоохоронних органів роблять можливим бандитське захоплення будь-якого підприємства - незалежно від права власності, легітимності придбання, якості оформлення статутних документів, реєстру акціонерів та інших документів, а також від ефективності менеджменту. Тому особливого значення набуває, насамперед, вдосконалення корпоративного законодавства з метою створення ефективного юридичного механізму захисту від рейдерської атаки, який би дозволив відрізнити недружні поглинання від бандитського захоплення.

59. Особливості діяльності промислово-фінансових груп (пфг) в Україні

Фінансово-промислові групи (ФПГ) - це диверсифіковані багатофункціональні структури, створені на основі об´єднання капіталів промислових підприємств, кредитно-фінансових установ та інших господарських суб´єктів з метою максимізації прибутку, підвищення ефективності виробничих і фінансових операцій, посилення конкурентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках, зростання економічного потенціалу як усієї групи в цілому, так і кожного з її учасників.

До основних механізмів консолідації капіталу можна віднести такі:а) холдингова форма управління акціонерним капіталом групи;б) довірче управління головним підприємством акціями учасників групи;в) взаємне володіння акціями учасників ФПГ;г) довгострокові фінансові зв´язки;д) спільне відкриття акціонерної компанії (головного підприємства; торгового дому тощо).

На впровадження в економічну практику такоїформигосподарюванняспрямовано Закон України «Про промислово-фінансовігрупи в Україні», введений в дію з 21 травня 1996 р.

Для забезпечення інвестиційної привабливості проектів ПФГ варто було б запровадити:• державне страхування таких проектів від некомерційних ризиків;• надання податкових пільг на прибуток, який реінвестується в цих проектах;• звільнення учасників ПФГ від податку на цінні папери, що випускатимуться під реалізацію їх проектів, якщо останні відповідають пріоритетам державної промислової політики;• застосування прискореної амортизації основних фондів учасників ПФГ у разі направлення амортизаційних коштів на інвестиції.

Аналізуючи основні мотиви створення транснаціональних ФПГ слід виділити такі:1) розвиток міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва;2) можливості підвищення ефективності й посилення конкурентоздатності спільні для всіх великих промислових фірм, які інтегрують у свою структуру постачальницькі, виробничі, науково-дослідні, розподільчі і збутові підприємства і пов´язані з ефектом масштабу і економією на витратах;3) просування товарів на ринки інших країн;4) використання науково-технічного потенціалу інших країн;5) збільшення прибутковості об´єднання та зниження витрат. Завдяки міждержавній співпраці зниження витрат досягається у міру розширення виробництва. В цьому ж напрямі діють такі чинники, як обмін ноу-хау, відкриття прийнятних, з точки зору витрат, сировинних ринків тощо;6) використання робочої сили зарубіжних країн;7) забезпечення поставок сировини та енергоресурсів із-за кордону;8) вигідне використання капіталу, що не знайшов достатньо прибуткового застосування всередині країни;9) використання грошових ринків інших країн.

Наведемо основні особливості діяльності ПФГ в Україні:• головним підприємством ПФГ є те, що виготовляє кінцеву продукцію, здійснює її збут, платить податки Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами;• учасником ПФГ може бути підприємство, банк, наукова чи проектна установа або іноземна юридична особа, що виробляє проміжну продукцію або надає банківські послуги учасникам та головному підприємству ПФГ, та передбачає отримання прибутку;• на банки-учасники ПФГ не поширюється обмеження щодо вкладення комерційних банків у статутні фонди інших підприємств та організацій у частині інвестування коштів у розробку, розвиток та модернізацію виробництва; придбані банками корпоративні права власності та інші майнові права зберігаються за ними після реорганізації та ліквідації;• річний обсяг реалізації кінцевої продукції ПФГ має бути не меншим за еквівалент 100 млн. дол. США починаючи з другого року після створення ПФГ. Цей строк може бути продовжений у разі виробництва новостворених видів кінцевої продукції та продукції з тривалим циклом виробництва.

Найбільші неофіційні промислово-фінансові групи в економіці України: «Інтерпайп», «Приват», "Фінанси і Кредит", "Систем Кепітел Менеджмент (СКМ)", "Укрсиб"