182. Екологічні пріоритети розвитку відкритої економічної системи України.

Всі проблеми навколишнього середовища мають глобальний та локальний рівні. До першого відносять зміну клімату, зникнення біорізноманіття, захист міжн.вод. Локальний рівень: забруд-ня повітря в містах, забруд-ня води, вирубка лісів, засолення грунтів, деградація земель.

Значні зміни в сфері взаємозв’язків економіки і прир.факторів її розвитку мали місце в останній третині ХХ ст. Спеціальні дослідження підтвердили гіпотезу про невідповідність темпів і характеру екоросту його рес.потенціалу. Сучасне розуміння екон-ї динаміки об’єднує в цілісну систему принципи екон-ї еф-ті, соц. захищеності й еколог-ї безпеки. В цій єдності реалізується системний принцип стабільного розвитку, що і відрізняє його від попередніх стратегій розвитку. Вирішальне значення в формуванні концепції стабільного розвитку мав Глобальний Саміт (Конфер-я ООН по навкол.сер-щу і розвитку), що проходив в 1992р. в Ріо-де-Жанейро. Декларація Конфер-ї включає в себе 27 рекомендацій і принципів, які розкривають сутність і цілі реалізації концепції стабільного розвитку. Сьогодні активно ведеться робота по розробці “Хартії Землі”, основні положення якої взяті з Декларації Ріо. Ген.Асамблея ООН приймає спец. рішення з метою перетворення документу Конференції Ріо “Порядок денний на ХХІ” в нац.політику і програму по вирішенню еколог. проблем. Головна перепона на шляху стабільного розвитку – ринкова орг-я ек.процесів і неринкова мотивація дій по захисту навколишнього середовища. Подолання цього протиріччя вимагає великого обсягу фін. рес-в. Велику роль по реалізації проектів по охороні навколишнього середовища, особливо в країнах, що роз-ся, відіграють кредити міжн.фін. орг-й, зокрема, МБРР і ЄБРР. Певні надії покладаються на динамічний розвиток екобізнес, який включає вир-во обладнання для змен-ня еколог.навантаження, послуги по захисту навколишнього середовища тощо. Міжн.співроб-во в галузі захисту навколишнього середовища передбачає такі ринкові форми, як продаж та купівля прав на викид “вуглекислого газу” для скорочення масштабів парникового ефекту.

183.Сутність процесів глобалізації економічного життя та їх вплив на Україну.

Економічний, соціально-політичний, культурний розвиток останніх останніх років відбувався під дедалі потужнішим впливом глобалізації.

До головних ознак глобалізації можна віднести:

взаємозалежність національних економік та їх взаємопроникнення;

інтернаціоналізація світової економіки під впливом поглиблення міжнародного поділу праці;

послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики;

становлення єдиної системи зв’язків і нової конфігурації світової економіки;

На сцену світового економічного життя висуваються нові дійові особи, які нині є головними суб’єктами світогосподарських процесів.

Такими суб’єктами є:

міжнародні організації (МВФ, Світовий банк, МОП, СОТ);

країни “великої сімки”;

багатонаціональні корпорації;

великі міста.

Дослідники вважають, що вельми важливим проявом глобалізації економіки є регіоналізація. Деякі розвинуті регіони мають потребу в закордонній робочій силі.

Особливо гостро економічна глобалізація позначається в Україні на галузевій структурі зайнятості. Наприклад, маючи великі запаси вугілля в Україні, одна за одною закриваються вітчизняні копальні.. У кілька раів знизилося виробництво в легкій промисловості та машинобудуванні, а отже, і зайнятість у цих галузях. Проте зростає питома вага продукції в екологічно шкідливих галузях — таких як металургія. Усе це посилює масштаби безробіття, вимагає значних коштів на перекваліфікацію вивільнених працівників, великої за обсягом виплати соціальної допомоги, дає поштовх до еміграції переважно висококваліфікованих молодих і середнього віку робітників і спеціалістів зі значним практичним досвідом.

Так як Україна не може уникнути втягнення у глобалізаційні процеси, тому політичну та економічну політику держави треба формувати відповідно до факторів розвитку глобалізації, аби знешкодити можливі негативні наслідки та максимізувати вигоди від процесу глобалізації. Тому що Україна поступово інтегрується до міжнародних організацій та ринків і наслідки глобалізаційних процесів стають дедалі відчутнішими для української економіки.