1.Факторна забезпеченість України як передумова її мед

Факторна забезпеченість України складається з багатьох компонентів: природно-ресурсний, соціально-демографічний, виробничий, аграрний, трудовий, рекреаційний, інформац та інші потенціали. За Сіті груп – У – 4 місце у світі по забезпеченню ресурсами. Ресурсами, що безпосередньо визначають експортну спеціалізацію та власне структуру економіки У. є залізна та марганцева руди та кольорові метели (значні запаси титату і золота). Визначальним фактором також є наявність великих покладів кам`яного вугілля. Варто відзначити поклади калійної, харчової солей,графіту, фосфоритів,топазу та ін. Важливе значення також мають родючі грунти У.Зручне географічне положення визначає зв»язки У з іншими країнами щодо транспортування, транспортних шляхів. Водні ресурси виступають джерелом промислового і побутового водопостачання, а тому відіграють вирішальну роль у розвитку всього народного господарства та у життєдіяльності населення. Важливе значення має доступ до Чорного моря.Рекреаційні ресурси забезп відновлення та розвиток життєвих сил людини, витрачених у процесі трудової діяльності, тобто слугують для регенерації здоров'я і підтримки працездат ності населення. Науково-технічний потенціал. Високий рівень освіченості, дешева робоча сила – привабливість трудових ресурсів.

Ресурсами, що безпосередньо визначають експортну спеціалізацію та власне структуру економіки У. є залізна та марганцева руди та кольорові метели (значні запаси титату і золота). Важливе значення також мають родючі грунти У.

2.Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України

Відомо, що Україна оголосила своїм стратегічним пріоритетом інтеграцію до ЄС. Для досягнення цієї мети необхідно всебічно розвивати торгові зв’язки з країнами ЄС, а також з державами Східної Європи, які мають невдовзі приєднатися до цього інтеграційного угруповання. Іншим пріоритетом України в її зовнішньоекономічній діяльності є Росія і інші країни колишнього СРСР, з якими Україна історично пов’язана тісними економічними зв’язками. У цих умовах їй належить вирішувати багато важливих проблем переходу до економіки відкритого типу. Насьогодні головними тоговими партнерами України залишаються Росія, Білорусь, Туреччина, Китай, Німеччина, Польща, США (на них приходиться більше 50% експорту). Фактори, що впливають на торгівлю між Україною і Росією: -обмеження Росією імпорту укр. тов. за рах. введення ПДВ (мито на цукор, горілчані вироби); -зниження обсягів вир-ва прод.товарів в Україні; -неплатоспроможність російських імпортерів; -низька конкурентоспромржність укр. прод. на рос. ринках (обумовлюється закупівлею енергоносіїв в Росії за світ. цінами). У країни Америки ми експортуємо товари з низьким рівнем обробки, т.я. сировину невигідно транспортувати на таку значну відстань (частка в експорті 4-6%). Частка країн Азії (23%) за останні 5 років зросла у 2р. за рахунок розширення експорту продукції машинобудування. Країни Африки – 4%. Негативні фактори розвитку зовнішньої торгівлі України: -низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів і послуг; -нерозвиненість базових інститутів ринкової економіки; -недосконалість механізмів державного регулювання; -нерозвиненість ринкової інфраструктури підтримки експорту.