123. Тенденції зовнішньої торгівлі послугами в Україні

Послуга – це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається в термінах споживання вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини. Основною в цій сфері постає частка транспортних послуг − 82,7%, особливо послуг трубопровідного транспорту

Зовнішньотор­говельні операції послугами Україна здійснює з партнерами із 218 країн світу. Стосовно обсягів експорту зовнішньої торгівлі послугами України у 2010 р. становив млн дол. США і порівняно з 13859 , імпорту відповід­но — 12202 млн дол. Найбільший експорт послуг до країн СНД становить 40 % від загального обсягу експорту, та до країн ЄС — 31,4 %.

Проте ім­порт послуг із країн СНД становив лише 15,1 %, а з країн ЄС — 58,1 %, які являються найбільшими імпортерами в Україну. Основними парт­нерами в експорті послуг є Російська Федера­ція, на яку припадало 36,3 % від загального обсягу експорту і на даний час спомтерігається зростання. Також експортує послуги в Сполучене Королівство , Кіпр ,Сполучені Штати Америки — 5%, Німеч­чина — 3,9 % та Швейцарія — 3,2 %. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту мали: Кіпр (12,9 %), Російська Федерація (12,6 %), Спо­лучене Королівство (12,4 %), Німеччина , Сполучені Штати Америки , Франція (6%), Швейцарія та Австрія (по 4,4 %). У структурі імпорту послуги подорожі становлять 30%, транспортні послуги - 29%, фінансові та страхові спостерігається тенденція зростання 9%, будівельні послуги − 1% тощо.

Серед головних торгових партнерів країн СНД у 2010 р. експорт послуг найбільше зменшився до Російсь­кої Федерації, Білорусі та Молдови, проте на даний час спостерігається тенденція зростання. Зменшилися обсяги експорту послуг до Сполучених Штатів Америки також до деяких країн — членів ЄС. Проте Україна відрила новий ринок торгівлі послугами – Азія, де состерігається тиндеція зростання. У структурі експорту транспортних послуг головна частка припадає на трубопровідний транспорт − 51,9%. З них питома вага залізничного транспорту − 15,8% , він є найрозвиненішим в Україні, морський − 13,8% і посідає третє місце за вантажообігом після трубопровідного та залізничного транспорту, повітряного − 10,5%. Подорожі -17% , Будiвельнi послуги- 1.8%, Фiнансовi послуги -1,6% тощо.

124. Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України

До торгівельного режиму в практиці міжнародної економічної діяльності України відноситься національний режим. Після вступу в СОТ Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення національного режиму країнам СОТ та доступу на ринок в основних секторах послуг,такі як професійних, комунікаційних послуг, будівництва тощо. Це означає, що у зазначених визначених секторах, країнам СОТ надається режим, не менш сприятливий, ніж вітчизняним послугам чи постачальникам послуг, теж правило застосовується і до України. Вітчизняні і імпортовані товари повинні обкладатися внутр. податками і зборами за єдиними ставками. Всі закони, правила і вимоги, що стосуються купівлі, продажу,перевезення, розподілу чи використання товарів повинні бути для них абсолютно однаковими.

Режим найбільшого сприяння(РНБ) – надання державами, що домовляються одна з одною прав, переваг і пільг у торгівлі між ними. Цей режим застосовується до країн СОТ і ще до 15 країн, таких як Російська Федерація, Білорусь тощо На практиці з цього режиму є винятки на користь країн, що розвиваються.

Преференційний режим (ПР) – в світовій практиці надається товарам з країн, що роз-ся, згідно рішень ЮНКТАД і ГАТТ. Преф режим в Україні застосовується до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.

Режим вільного руху товарів – умови вільного, без стягнення мита та інших зборів руху товарів з третіх країн між країнами-учасницями митного союзу, після сплати митних зборів при перетині кордону митного союзу.

Також розрізняють ще такий режим як торгове ембарго – інструмент міжнародної політики держави, який забороняє ввезення на власну територію або вивезення до іншої країни товарів, послуг, технологій тощо. Має примусовий хар-р стосовно внутрішніх ек. агентів певної країни, яка запроваджує цей режим. Є репресивним засобом тиску на ті уряди та країни, які становлять загрозу міжнародній безпеці, і застосовується як у мирний, так і у воєнний час.