75. Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні

Однією з форм міжнародних економічних відносин є міжнародна торгівля фінансовими інструментами, що охоплює тор гівлю валютою і цінними паперами, дериватами, кредитами та міжнародні розрахунки. У міжнародній практиці вона реалізується через систему валютно-фінансових відносин, яка містить валютну і фінансову складові. Окремим елементом є міжнародні розрахун ки. Це безготівкові розрахунки за грошовими зобов'язаннями та вимогами, які виникають внаслідок міжнародних відносин.

Міжнародна торгівля фінансовими інструментами як форма міжнародних економічних відносин має свої особливості, оскільки охоплює власне торгівлю специфічними товарами (валюта, цінні папери тощо) та забезпечує обслуговування міжнародного руху товарів і факторів виробництва.

Незважаючи на наявність певних обсягів торгівлі базовими фінансовими інструментами на фондовому ринку України, процес реєстрації деривативів почався лише у 2000р. На даному етапі розвитку ринку цінних паперів в Україні обсяги торгівлі деривативами незначні, що свідчить про низьку зацікавленість суб'єктів господарювання у використанні їх у власній діяльності та наявність багатьох перешкод для їх ефективного застосування.

Причини невдалої практики застосування інструментів строкового ринку в Україні можна розподілити на зовнішні та внутрішні. При цьому вплив зовнішніх факторів виявляється не таким значним, як внутрішніх.

Основними проблемами сучасного стану функціонування фінансових (фондових та валютних) бірж в Україні є їх практична відсутність у класичному стилі їх функціонування за кордоном. Існуючі монопольні структури - МВРУ на валютному ринку та ПФТС на фондовому ринку - фактично є по статуту торговельно-інформаційними системами, тобто не виконують основних посередницьких функцій фінансових бірж:

- страхування можливих збитків учасників операцій;

- участь за допомогою рахункових палат у заключенні та контролі виконання біржових угод;

- котирування цінних паперів, які виставляються на торги, як гарантія платоспроможності емітентів.

76. Основні політико-правові умови розвитку інвестиційної діяльності в Україні

Необхідними умовами політ-прав середовище для розв іноз інвест діяльності слід розглядати:

-Політична стабільність

-Позитивне ставлення до іноз інвест та наявність нормативно-правових регуляторів.

Політичні показники:

-Зовнішні конфлікти

-Можливість націоналізації власності

-Відсутність або можливість втрати міжн довіри.

Українське законодавство оперує лише термінами націоналізація і реквізиція, у принципі не допускаючи націоналізації іноземної інвестиції, що не відповідає міжнародному праву. Поняття націоналізації є невизначеним за сферою застосування, тоді як поняття реквізиції занадто вузьке за обсягом і не здатне охопити всі випадки примусового вилучення інвестицій. Гарантія стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності та за-хисту від змін інвестиційного законодавства не знаходить реального підтвердження в Україні. Держава порушує взяті на себе зобов'язання щодо забезпечення стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності (тобто інвестиційного режиму). Розглядаючи гарантію захисту прав іноземних інвесторів констатуємо, що важливою є проблема відмови у виконанні винесених рішень і перегляду винесених і виконаних рішень судів, які визнали за іноземними інвесторами право на користування гарантіями, за нововиявленими обставинами – на підставі наступного прийняття ретроактивного законодавства. Така практика є руйнівною для стабільності інвестиційного режиму та захисту прав іноземних інвесторів, а також не відповідає положенням Європейської Конвенції з прав людини. Поряд з цим, статистичні дані за останні кілька років свідчать про стійке зростання обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку нашої держави, хоча, за оцінками спеціалістів, обсяги і темпи інвестування іноземного капіталу в українську економіку є значно нижчими порівняно з іншими державами Східної Європи, які на початку 90-х, як і Україна, стали на шлях розвитку ринкової економіки.

Зокрема, на кінець 2008 р. в економіці України іноземні інвестори вклали 35723,4 млн дол. США прямих інвестицій. За 2008 р. нерезиденти вилучили капіталу на суму 847,8 млн дол. Загалом приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці (мінус 3,9 млрд. дол.) за 2008 р. становив 6180,7 млн дол., що становить 77,9 % рівня попереднього року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, на 1 серпня 2009 р. становив 37965,7 млн дол., що на 22,3 % більше за обсяги інвестицій на початок 2008

Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні на сьогодні налічує багато істотних недоліків, про що було зазначено раніше, але є і успіхи, зокрема останніми роками ми можемо спостерігати певне пожвавлення щодо прийняття відповідних підзаконних актів. Так, на сьогодні затверджено Програму розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки (постанова КМУ 2001 ), схвалено план заходів щодо виконання цієї Програми та програму "Інвестиційний імідж України" (розпорядження КМУ від 2002 р.), створено Координаційну групу з активізації інвестиційної діяльності (постанова КМУ 2002 р.). Отже, на сьогодні в Україні існує проблема недостатнього використання інвестиційного потенціалу, яка пов'язана із надмірним втручанням держави у регулювання іноземних інвестицій, постійними змінами у чинному законодавстві, відсутністю в Україні єдиного центрального органу з питань державного управління іноземним інвестуванням, що негативно впливає на зростання ефективності використання іноземних інвестицій.