131. Методична карта навчального заняття , її структура

В методичній карті заняття відбиваються основні наробки по розробці навчального заняття. Придлад методичної розробки навчального заняття з теми «Підприємництво» наведено нижче:

МЕТОДИЧНА КАРТА НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ З ТЕМИ «ПІДПРИЄМНИЦТВО»

Опорна блок-схема основних понять уроку

Основні знання потрібні для розуміння:

- різних поглядів щодо понять «підприємець» та «підприємство»;

- відмінності між менеджером та підприємцем;

- причин, чому держава повинна підтримувати розвиток підприємництва;

- факторів, що впливають на становлення підприємця;

- основних умінь навичок, якими повинен володіти підприємець.

Уміння:

- навчитись презентувати себе.

Основні труднощі, на які можна натрапити:

«Підприємець і менеджер займаються тією самою справою»;

«Підприємець дбає лише про гроші, тому часто отримує їх нечесним шляхом»;

«Освітній рівень підприємця нижче за середній, бо йому непотрібно вчитися».

1. Поняття, які необхідно згадати:

-державне регулювання;

-податки;

-менеджмент;

-менеджер;

-ЦІЛІ;

-управління персоналом.

2.Нові поняття:

-підприємець;

-підприємництво;

-державна підтримка підприємництва;

-ризик;

-особистість, ідея та інвестицій у підприємництві.

3. Цілі та задачі уроку:

Цілі: дати певну сукупність знань з питань:

- що таке підприємництво та хто такий підприємець;

- уміння та навички, якими повинен володіти підприємець.

Завдання: - розглянути різні погляди на поняття «підприємництво» та «підприємець»;

- з'ясувати, чому люди починають займатися підприємництвом;

- пояснити різницю між менеджером і підприємцем;

- ознайомити з факторами, що впливають на становлення підприємця;

- ознайомити з рисами характеру, які відрізняють підприємця від інших людей;

- навчити учнів презентувати себе.

4. Структура уроку за часом:

- підготовчий етап - 2 хв.

- мотиваційний етап - 3, 5 хв.

- інформаційний етап - 23 хв.

- закріплюючі моменти (рольова ситуація «самопрезентація») -- 15 хв.

- домашнє завдання (відповіді на запитання) - 1, 5 хв.

1. Як Ви вважаєте, яким головним мотивом керується людина, що починає займатися підприємницькою діяльністю?

2. Яка, на Ваш погляд, найголовніша складова підприємниць­кого успіху і чому:

а) гроші;

б) вдача;

в) працьовитість;

г) гарна ідея;

д) щось інше?

Закріплення матеріалу і контроль

Закріплення: розігрування рольової ситуації «Самопрезентація». Умови ситуації такі: підприємцю необхідно зустрітися з новим податковим інспектором, з яким він раніше ніколи не зустрічався. Йому необхідно справити добре враження на інспектора, щоб ос­танній дозволив здати звіт трохи пізніше встановленого строку.

Участь беруть двоє учнів. Один грає роль підприємця, другий — податкового інспектора.

Контроль: здійснюється після уроку — дискусій, на якому в учнів сформується поняття про мораль та етику підприємництва, і проводиться як гра «Презентація фірми». Під час презентації кожна фірма розповідатиме про себе все, що вона вважає за потрібне. Але, обов'язково має бути названа назва, девіз, сфера діяльності.

132 Особливості методики підготовки і проведення навчальних занять з урахуванням вікових особливостей різних груп навчання.

Шкільний рівень. Викладання економіки в школах провадить­ся, як правило, за централізовано розробленими програмами. Вже не рідкість і методичні посібники та підручники для вчителів. Проте труднощів і досі вистачає. І програми недосконалі, і підручники су­перечливі, і соціально-економічні обставини підкидають усе нові проблеми.

На наш погляд, наявна програма для учнів старших класів серед­ньої школи може тільки остаточно дезорієнтувати вчителя. Глобальні навчально-виховні задачі курсу просто не можуть бути реалізовані в межах 34 годин. Сам принцип підбору тем не дає змоги старшоклас­никам розібратися у соціально-економічних проблемах, не сприяє ви­хованню людини з економічним способом мислення, цивілізованого підприємця, менеджера, що так потрібні нашій країні. Складність розробки курсу «Економіка» для школи полягає в тому, що, коли його готують викладачі вузів, він стає громіздким і академічним, коли вчителі — дуже поверховим і примітивним. Успіх справи, очевидно, буде можливим лише за об'єднання зусиль усіх зацікавлених осіб (учителів, учених і студентів).

Рівень вузу. Для цього рівня прикладом розробки навчальних програм може бути будь-яка програма, якою студенти КНЕУ корис­туються в процесі економічної підготовки.

Слід зазначити, що в зарубіжних коледжах і вузах кожен студент чітко знає, який предмет, в який час (наприклад, з 8. 00 ранку) він вивчає, коли він може зустрітися з викладачем, коли він отримає спеціальну літературу (наприклад, 9. 00 — 9 50 ранку) і т. п.

Так само у методичному забезпеченні курсу для студентів виз­начені.

— мета курсу,

— література і проблемні завдання,

— система обліку відвідування,

— порядок відповіді на запитання студентів,

— додаткова література,

— порядок іспитів,

— градація екзаменаційних балів,

— таблиця оцінки знань студента,

— практичні заняття (екскурсії) з предмета.

До навчально-методичного комплексу економічної" дисциплі­ни входять:

— робочі програми курсів;

— підручники або навчальні посібники, — практикуми та тренінги з самостійної роботи;

— тести для навчання та контролю засвоєння предмета;

— наочний та роздатковий матеріал,

— ситуаційні та навчальні ігри і т. ін.

Рівень навчання дорослих (післявузівська підготовка). Ефективні програми навчання підприємництву використовують методи дослідження ринку, сучасні освітні теорії та способи оціню­вання. Подані нижче пункти можуть бути орієнтиром для розробки програм для різних культурних середовищ.

Практика свідчить: добре засвоюються ті програми навчання, які мають гнучку внутрішню структуру і відповідний зміст Корисно також робити програми більш вибірковими.

Цікавою формою активізації методики викладання еконо мічних дисциплін є залучення тих, хто навчається, до планування навчальної програми курсу. Це створює справжню творчу атмос­феру. Співучасть учнів у виборі проблем і форм навчання (рольових ігор, ситуацій тощо), робить його більш свідомим і цікавим.

При цьому чим більше ступенів свободи в учня, тим більш усві­домленим є запам'ятовування та розуміння, точніше, розуміння та залам 'ятовування.

Іншою формою активізації методики навчання є модульний або блочно-модульний принцип побудови навчальних програм і навчального процесу в цілому. Модуль — це відносно самостій­на частина навчального курсу, що містить одне або кілька близь­ких за змістом і фундаментальних за значенням понять (законів, принципів). Зміст модуля викладач у стислій формі пояснює на оглядово-установчій лекції на початку вивчення кожного з них. Основна увага приділяється провідним ідеям змісту, ставляться дискусійні питання, формулюються завдання для самостійної роботи, проводяться тьюторські заняття. На кожному тьюторському занятті загальній дискусії передує письмова контрольна робота з теми, розв'язування проблемних задач, аналіз ігрових ситуацій.

Отже, вдосконалення методики навчання економічним дисцип­лінам передбачає:

— перегляд навчальних програм з метою детального відпрацюваннявання їхнього змісту та обсягу;

— облік дидактичних і методичних особливостей різних еко­номічних дисциплін і різного рівня їх засвоєння;

— розробку часткових методик викладання економічних дисци­плін на основі активізації процесу навчання.