- •1.Поняття про психіку. Структурна орг-ція псих
- •2.Психіка і мозок. Нервова систесма. Головний мозок.
- •3. Осн форми прояву психіки: пр-си, стани, вл-ті
- •4. Поняття про увагу, її види та якості.
- •5. Поняття про відчуття, його види та вл-сті.
- •6. Поняття про сприйняття, його види і вл-сті.
- •7. Поняття про пам’ять, її типи та види.
- •8. Поняття про мислення, його види та форми
- •9. Поняття про емоції, їх види.
- •10. Поняття про волю. Вольова регуляція д-сті
- •11. Поняття про мовлення і його види. Взаємозв’язок мовлення і мови.
- •12. Освіта в культурі людства.
- •14. Навчання як гол як головний шлях освіти.
- •15. Вих-ння – підг-ка дитини до дорослого життя.
- •16. Критерії розвитку особистості: вік, провідна діяльність, соціальна ситуація розвитку.
- •17. Псих особливості молодшого шкільного віку.
- •18.Псих особливості підліткового віку.
- •19. Псих- особливості юнацького віку.
- •20. Психологічні особливості дорослого віку.
- •21.Людина,індивід,особистість
- •22. Феномен д-сті. Осн типи і види д-сті
- •23.Орг-псих структура індив. Діяльності
- •24 Cуб”єкт д-ті: заг, особ, част, тенденції.
- •25. Осн типи поведінки людини. Психіка й Особ-сть
- •26. Стать особистості . Конституціональна типологія
- •27.Функціональна асиметрія мозку і тип мислення
- •29. Здоров'я: загальне уявлення, порушення психіки, психосоматика
- •30. Інтелект: заг. Хар-ка, коефіцєнт інтелекту
- •31. Локалі3ація контролю як характеристика відповідальноті суб`єкта діяльності
- •32.Риси особистості(сутність, методики досліджень).
- •33 Поняття про характер та його акцентуації.
- •34.Психологічна структура особистості.
- •36 Мотиваційна сфера особистості.
- •38. Поняття про міжособові стосунки
- •39. Поняття про здібності і задатки
- •40. Досвід особистості: знання, вміння, навички.
- •41.Поняття про ”я-концепцію” особистості
- •47. Фактори формування цілей.
- •48. Навчальні цілі, їх ієрархія. Типи навчальних цілей.
- •49. Планування навчання як основа освіти.
- •50. Планування в закладах освіти. Навчальний план і навчальний предмет.
- •51. Навчальний план загально-освітньої середньої школи.
- •52. Навчальний план вищого навчального закладу.
- •54. Основні функції змісту навчання.
- •56. Основні теорії організації змісту навчання.
- •57. Проблеми інформаційно-методичного забезпечення навчального предмету.
- •65. Етапи контролю
- •62. Поняття контролю (к.). Контроль як основна функція управління.
- •60. Процес і методи навчання.
- •59. Поняття про самостійну роботу.
- •61.Сутність основних методів (м) навчання.
- •63. Основні властивості контролю(к.).
- •64. Види та методи контролю(к.) навчання.
- •66. Психологія педаг-ної оцінки.
- •67. Види тестових завдань.
- •68. Уявлення про андрагогіку. Принципи.
- •69. Освіта в культ-му прогресі людства.
- •70. Політика реформ освіти в укр. Стан і перспекіиви.
- •71. Поведінковий портрет за даними спостереження.
- •72.Особливості дослідження типів темпераменту за методикою Айзенка
- •73. Індивідуально-психологічні риси особистості
- •74 Особистісні фактори ефективної д-ті.
- •76. Локус контролю та сфера професійної діяльності.
- •77.Особливості спілкування в умовах групової взаємодії
- •78. Поняття “реальна група” і “стратегія поведінки”. Особливості стратегії – сутність і причини
- •79 Поведінка особистості у конфлікті.
- •81. Види навчальних цілей та засвоєння бази знань як основа таксономії навчальних цілей.
- •82. Основні види планування унавчально-виховних закладах. Програми та плани.
- •83. Поняття змісту навчання. Основні принципи і теорії
- •84. Види та типи методів.
- •85. Мотиваційний аспект навчання.
- •86. Інформаційне повідомлення та активізація уваги, пам’яті та розумової діяльності в аудиторії.
- •87. Прийоми активізації уваги, пам’яті, мислення.
- •88. Поняття ефективності навчання. Навчання, освіта і ринок праці.
- •89. Сутність поняття «спілкування». Форми та рінві спілкування.
- •90. Психологічна сутність поняття "конфлікт" та стратегії поведінки у конфлікті.
- •90. Специфіка людської комунікації. Її особливості(?) .
- •92. Бар’єри взаєморозуміння. Трудноші в процесі спілкування у викладацький діяльності.
- •91. Що дають Вам знання про спілкування для майбутньої професійної діял-ті та особистого життя.
- •94. Критерії ефективності комунікацій в умовах ринкової економіки.
- •95. Етапи процесу спілкування, їх особливості.
- •96. Загальна характеристика засобів спілкування. Особливості їх використання у професійній діяльності.
- •97 Мова як головний засіб спілкування (с), її складові хар-ки
- •99.Помилки та бар”єри слухання. Їх джерела та можливість запобігання.
- •100. Вербаліка та невербаліка у спілкуванні керівника.
- •102. Позиції у спілкуванні. Проблеми, що виникають на підставі цього.
- •103. Характеристика стилів спілкування
- •104. Маніпуляції. Їх місце та роль у спілкуванні.
- •106 (107) Поняття асертивної поведінки. Асертивні права людини. Характеристка технік.
- •109. Стилі поведінки у конфлікті та їх доцільність.
- •110. Конфлікт у навчанні. Причини та заходи подолання.
- •111. Методи запобігання конфліктів у спілкуванні. Приклади їх використання.
- •113. Емоції та їх роль у спілкуванні та у конфлікті. Методи контролю емоцій.
- •116. Формування першого враження.Значення його для спілкування.
- •117. Поведінка людини як джерело інформації.
- •118. Імідж, його формування. Імідж фахівця.
- •119. Ділове спілкування, його специфіка, види.
- •120. Фактори, що впливають на ділове спілкування.
- •121 Комунікативна атака. Її значення та застосування.
- •125. Класифікація та особ. Еконм. Знань.
- •126. Навчальна програма предмету та методика її розробки.
- •127. Методичне забезпечення навчальної теми.
- •128. Методичне забезпечення навчальногопредмету.
- •130. Конспект-схема
- •131. Методична карта навчального заняття , її структура
- •132 Особливості методики підготовки і проведення навчальних занять з урахуванням вікових особливостей різних груп навчання.
- •133. Сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з екон дисциплін.
- •136. Рекомендації з розробки пізнавальних задач.
- •137 Особливості методики роботи з економічним текстом: структурування, вияв логічних зв’язків тощо.
- •138.Розробка уроку з основ економічних знань.
- •139. Вимоги до уроку та шляхи підвищення його ефективності.
- •141. Дискусія як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування.
- •142. Використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін
- •143. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів
- •144. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів
- •145. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів внз.
- •146. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для дорослих.
- •147. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •149. Види і форми самостійної праці. Аудиторна та позааудиторна самостійна робота.
- •150. Мета, зміст та типи завдань з сам роботи для різних вікових груп.
- •151. Методи та форми оцінювання сп при вивченні економіки.
- •152. Основні види засобів наочності при викладанні економічних дисциплін.
- •153. Структурно-логічні схеми. Їх функції та види.
- •154. Особливості розробки і використання наочності в різних освітньо-вікових групах при вивченні економічних дисциплін.
- •155. Характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін.
- •156. Характеристика різних методів активізації лекційних занять.
- •157. Характеристика різних методів активізації семінарських та практичних занять.
- •158. Характеристика різних методів активізації самостійної роботи.
- •159. Характеристика факторів, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.
- •160 Переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами в економічній освіті.
- •161. Конкретні ситуації. Цілі та особливості їх використання при вив-ні ек. Дисц.
- •162. Ос.-ті і умови застосування методу навч. Проектування.
- •163. Аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навч.
- •164.Викор. Ек. Ігор.
- •165. Методичні вимогои до розробки і проведення економічних ігор
- •166 Методика проведення мозкового штурму
- •167 Контроль як методична проблема
- •168. Модульна система організації навчання та рейтинговий контроль знань
- •169. Оцінка ефективності різних прийомів та методів контролю при вивчені економічних дисциплін.
- •170. Критерії оцінки успішності навчання та їх зв’язок з цілями навчння. Використання тестів у процесі вивчення економіки.
71. Поведінковий портрет за даними спостереження.
Спостерігаючи за людьми, їх роботою, навчанням, спілкуванням, можна зробити висновок щодо відмінностей у їх поведінці. Поведінку людини неможливо відокремити від тієї ситуації, в якій вона розгортається, тому поведінковий портрет, який складається за даними польового, прихованого спостереження за певною людиною, повинен включати дані спостереження як за її поведінкою, так і за ситуацією в якій остання має місце
До основних параметрів поведінкового портрету ососбистості належить:
†Окремі особливості зовнішнього вигляду, які мають значення для характеристики людини, за якою ведеться спостереження: стиль одягу, зачіска, байдужість до свого зовнішнього вигляду або надання йому особливого значення тощо.
Пантоміміка: постава, хода, жестикуляція, особливості рухів, характерні пози.
Міміка: загальний вираз обличчя, ситуації. в яких міміка буває особливо активною або скутою.
Мовна поведінка: мовчазність або говірливість, багатослів"я або лаконізм, стилістичні особливості мови, зміст і культура мовлення, інтонації, темп мови, наявність пауз.
Поведінка по відношенню до інших людей: становище у колективі і ставлення до цього, спосіб встановлення контактів і характер спілкування (ділове, особистісне, ситуативне, егоцентризм, співробітництво), стиль спілкування особистості (орієнтація на себе або на співбесідника), позиція у спілкуванні (активна або пасивна, споглядальна, агресивна, прагнення до домінантності) , наявність суперечностей у поведінці.
Поведінкові прояви ставлення до самого себе: до власної зовнішності, особистих речей, власних переваг та недоліків, можливостей та здібностей.
Поведінка у психологічно значущих ситуаціях: при виконанні важливих завдань, доручень; у конфліктах.
Поведінка у осн. діяльності ( ставлення до навчання)
Приклади характерних індивідуальних вербальних (словесних ) штампів, а також висловлювань, які характеризують світогляд, інтереси і життєвий досвід особистості.
Провівши спостереження, у поведінковому портреті особистості виокремлюють головні та другорядні риси, найбільш та найменш характерні індивідуальні риси, а також спостерігач висловлює власне ставлення до описаних ним подій і розуміння їх змісту. Далі відбувається ідентифікація поведінкового портрету
72.Особливості дослідження типів темпераменту за методикою Айзенка
Темперамент — це біологічний фундамент особистості, який базується на властивостях нервової системи, пов'язаний з будовою тіла та обміном речовин в організмі. Темперамент успадковують, а тому зусилля людини мають спрямовуватися не на його зміну, а на те, щоб його знати та використовувати для адекватної реалізації у відповідній діяльності. Цс зумовлюється тим, що темперамент визначає стиль поведінки людини та способи організації нею своєї діяльності.
Генетично детерміновані властивості, що визначають атрибут структури особистості, зв'язав з темпераментом Г. Айзенк. В якості показників основних властивостей особистості було обрано екстраверсію— інтроверсію і нейротпзм як емоційну нестійкість, напруження, емоційну збудливість, депрссивність. Виразність цих властивостей пов'язана зі швидкістю вироблення умовних рефлексів та їх міцністю, балансом процесів збудження — гальмування в центральній нервовій системі та рівнем активації кори головного мозку з боку ретикулярної формації.
емоційна стабільність характеризується врівноваженістю, стійкістю до перешкод, холодністю, негнучкістю, нездатністю співчувати переживанням інших;
емоційна нестабільність— це постійне емоційне напруження, переживання особистої загрози, підвищена чутливість до невдач і помилок, самочвинувачсіііія, прагнення до самовдосконалення;
екстраверсія - спрямованість назовні, екстраверти потребують від зовнішнього середовища постійної стимуляції, вони товариські, прагнуть до нових вражень, схильні до ризику, готові до швидких реакцій;
їхня поведінка характеризується розкутістю, вони оптимістичні, веселі, запальні та агресивні, сприймають людей і явища поверхово;
інтроверсія — спрямованість усередину, на себе; інтроверти живуть багатим внутрішнім світом, чим стимулюють свою життєву активність. Вони замкнені, малотоварнські, загальмовані, серйозні, витримані, люблять порядок, схильні до самоспоглядання, уникають компанії, віддані дружбі з обмеженим колом людей. Встановлено зв'язок між цими психічними властивостями і фізіологічними показниками. Так, відмінності між екстравертами та інтровертами корелюють з більш ніж 50 фізіологічними показниками.
Для екстраверта (порівняно з інтровертом) характерним є:
трудність щодо вироблення умовних рефлексів; більша терпимість до болю; товариськість, імпульсивність, недостатній самоконтроль, відвертість у почуттях, життєрадісність, впевненість у собі, невитриманість тощо.
. Особливості поведінки інтроверта: зануреність у себе; труднощі щодо встановлення контактів з людьми, адаптації до релігій; висока оцінка етичних норм, планування майбутнього, контроль своїх почуттів тощо.
На одному полюсі нейротизму— нейротики, які відрізняються: нестабільністю, неврівноваженістю нервово-психічних процесів. емоційною нестійкістю, лабільністю (рухливістю) вегетативної нервової системи; збудженістю, змінністю настрою, чутливістю, загальмованістю, нерішучістю.
Другий полюс нейротизму— це емоційно стабільні люди, для яких характерні спокій, врівноваженість, впевненість, рішучість.
Показники екстраверсії—інтроверсії і нестабільності—стабільності взаємозалежні та біполярні. Кожний з них — це континуум між двома полюсами крайнощів вираження особистісних властивостей. Поєднання цих двох різного ступеня виразності властивостей і становить своєрідність особистості. Характеристики більшості людей частіше тяжіють до центру. А віддаленість є свідченням ступеня виразності відповідної властивості.
Зв'язок цих двох чинників опису особистості з тинами темпераменту (холерик, сангнінік, флегматик, меланхолік) ілюструє «коло Айзснка» Показники рівнів екстраверсії та нейротизму визначаються затестом-опитувальником ЕРІ (Г. Айзенка).
похмурий
уразливий тривожний
неспокійний
непіддатливий
агресивний неврівноважений
збудливий песимістичний
мінливий замкнений
імпульсивни
нетовариський оптимістични тихий
активний Меланхолік
Холерик
Флегматик
Сангвінік пасивний
товариський старанний
відвертий вдумливий
балакучий миролюбивий
доступний витриманий
безпечний надійний
жвавий врівноважений
безтурботний спокійний
ініціативний
-
12
Інтроверсія Екстраверсія