1.Поняття про психіку. Структурна орг-ція псих

Психіка― здатність мозку відображати об’єктивну дійсність, т.б. властивість високоорганізаційної матерії ― мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.

Вищими формами психічного відображення є мислення та уява, які існують у нерозривному зв’язку з мовленням.

Функції психіки:1) відображення дійсності; 2) регуляція поведінки людини.

Структура психіки:

свідомість самосвідомість;

несвідома сфера.

Свідомість― це вищий рівень психічного відображення, властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу. Полягає у попередньому мисленному накресленні своїх дій і передбачених наслідків; регулює взаємовідносини людини з природою і соціальною дійсністю. У філогенезі свідомість виникає у процесі здійснення свідомої діяльності, а в онтогенезі ― в процесі соціалізації, т.б. привласненні людиною історичного суспільного досвіду.

Самосвідомість ― відносно стала, в певній мірі усвідомлена система уявлень людини про себе, що переживається як неповторна і, на основі якої, людина будує свої відносини з іншими людьми і ставиться до себе. Самосвідомість включає: кон’юктивний компонент (образ власних якостей), емоційний к. (повага до себе, гідність або самоприниження тощо), оцінно-вольовий (прагнення підвищити самооцінку, авторитет…)Несвідоме― форма відображення дійсності, в якій людина не може скласти звіт про здійснені дії, втрачається повнота орієнтування у часі та місці дій, порушується мовне регулювання поведінки ,тобто несвідоме – це автоматизовані дії.

2.Психіка і мозок. Нервова систесма. Головний мозок.

Психіка – здатність мозоку відображати об’єктивну дійсність, тобто властивість високоорганізаційної матерії – мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.

Функції психіки:1) відображення дійсності; 2) регуляція поведінки людини.

Структура психіки:

свідомість самосвідомість;

несвідома сфера.

Вищими формами псиAхічного відображення є мислення та уява, які існують у нерозривному зв’язку з мовленнямПсихіка― цевластивість мозку, його специфічна функція. Психічне відображення забезпечує цілісність поведінки та діяльності людини.

Відчуття― це відображення мозком окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу та станів організму при безпосередньому впливові подразників на органи відчуття (аналізатори).

Фізіологічною основою відчуттів є нервова система, а звідсинервовий процес, джерелом якого є навколишнє середовище.

Види відчуттів за критерієм аналізаторів, які їх формують (нервовий шлях до центральної нервової системи): 1) зорові; 2) нюхові; 3) смакові; 4) слухові; 5) тактильні (дотик); 6) рухові; 7) відчуття рівноваги; 8) органічні; 9) вібраційні.

3. Осн форми прояву психіки: пр-си, стани, вл-ті

Психіка― здатність мозку відображати об’єктивну дійсність, т.б. властивість високоорганізаційної матерії ― мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.

Існує три форми психічних явищ:

Процеси: а) пізнавальні; б) емоційно-вольові (емоції, почуття, воля).

Стани: активність, бадьорість, пасивність, втома, стійкий інтерес, творче піднесення, впевненість, сумнів, апатія, сон, гіпноз.

Властивості особистості: спрямованість особистості, темперамент, характер, здібності, тривожність особистості.

Психічні процеси― це різні відображення об’єкту. Це різні форми єдиного, цілісного відображення суб’єктом за допомогою центральної нервової системи об’єктивної дійсності.

Психічні стани― психічна характеристика особистості, що відбиває її сталі, тривалі душевні переживання. Настрій людини ― приклад емоційного психічного стану.

Психічні властивості― сталі душевні якості людини, що утворюються в процесі її тривалої відображувальної дійсності, виховання і самовиховання.