83. Поняття змісту навчання. Основні принципи і теорії

Навчання – процес передачі й активного засвоєння знань, уміньінавичок, а також засобів пізнавальної діяльності, необхідних для здійснення безупинного формуваняя людини.

Одночасно – це спілкування, у процесі якого відбувається кероване пізнання, засвоєння суспільно-історичного досвіду, відтворення, оволодіння тією або іншоюконкретною діяльністю, що лежить в основі формування особистості.

Змістнавчання: передача узагальненого досвідупридбаноголюдьми протягомсторіч.

Задачанавчання: освітня, пізнавальна, виховна.

Цілінавчання: розвиток людської особистості, розвитокспроможностей, реалізація можливостей.

Форми навчання: творче, трудове, додаткове.

Принципи навчання – це керуючі ідеї, нориативні вимоги до організації та проведенню дидактичного процесу

Основні принципи навчання: науковість, зв'язок теорії і практики, доступність, систематичність, послідовність, індивідуальний підхід.

Дидактика– теорія навчання,пов'язаназ дослідженням окремихсторінучбово-виховного процесу.

Складдидактики:розробкацілей,задач,утримання, принципів, методів, організаціюутворенняі навчання.

Дидактичні принципи навчання: систематичність подачі знань, науковість, зв'язок із практикою, свідомість, доступність, наочність, єдність конкретного й абстрактного,з'єднанняіндивідуального і колективного.

Ознаки навчання: 1) організація засвоєння новими поколіннями накопиченого соціального досвіду товариства, щопотребуєспеціальної діяльності учнівських і тих, яких навчають,, 2) активність навчальної діяльності суб'єкта навчання.

Процес навчання - спеціальна організована пізнавальна діяльність, яка має свої зміст, структуру й організацію; це є особлива соціальна діяльність прискореної передачі накопиченого соціального досвіду.

Основні елементи навчання: цільнавчання - ідеальна модель бажаного результату засвоєння, методи навчання, організаційні форми навчання, реальний результат.

Складові процесу навчання : цілі, процес викладання, процеснавчання,задачі, методи, форми організації,засібнавчання,змістнавчання.

Типи методів навчання: словесне, наочне, практичне.

84. Види та типи методів.

Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.

Методи навчання в основному поділяються на: словесні, налчні, практичні.

До словесних належать: усне викладення знань, бесіда, диспут, драматизація, робота з книгою.

Усний виклад – монологічна форма навчальної роботи. Викладач повідомляє інформацію, учень сприймає її, осмислює, запам’ятовує, а потім репродукує засвоєне. Види усного викладу знань:розповідь вчителя, пояснення, шкільна лекція.

Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів або відтворювати раніше набуті знання, або робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу. Бесіди поділяються на: вступна, повідомлювальна, бесіда-повторення, контрольна.

Диспут – публічна суперечка на наукову чи суспільно важливу тему. Цей метод базується на обміні думками між учнями та вчителем

Метод драматизації ще називають рольовою грою. Особливість цього методу полягає в імпрвізованому розігруванні учасниками різних ролей узаданій проблемній ситуації.

Робота з книгою. Суть цього методу полягає в організації самостійної роботи учнів над друкованим текстом.

До наочних методів начання відносяться : спостереження, ілюстрація, демонстрація.

Спостереження як метод навчання забезпечує безпосереднє споглядання та сприйняття явищ дійсності. Ілюстрація матеріалів показується у статичному вигляді. Демонстрація передбачає показ матеріалів у динаміці.

До практичних належать: вправи, лабораторні роботи, практичні роботи. Вправа – це метод навчання, що полягає у повторенні певних дій, під час яких учні виробляють уміння й навички застосування вже набутих знань.