2. Політика управління власним капіталом.

Капітал – це економічна категорія, яка відома давно, але отримала новий зміст в умовах ринкових відносин. Як головна економічна база створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу.

Капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів.

На підприємствах України власний капітал має певні основні форми . Управління власним капіталом пов’язане не тільки з забезпеченням ефективного використання вже накопиченої його частини, але і з формуванням власних фінансових ресурсів

3 Тестові завдання

3.1. Фінансовий стан підприємства характеризується г) системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фін. ресурсів.

3.2. Фінансовий стан підприємства залежить від г) результатів виробничої, комерційної, та фін-господарської діяльності п-ва

3.3. Яке із наведених завдань не вирішує бюджет г) законне зменшення податкових платежів

 

3.4 Метод «гнучкого бюджету» передбачає г) встановлення витрат не в жорстко фіксованих сумах, а у вигляді нормативу витрат, «прив’язаних» до відповідних показників діяльності.

3.5. Базою визначення потреби в капіталі для проведення виробничо-технічних санаційних заходів є в) обсяги потреби в інвестиційному і оборотному капіталі, г) очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об’єктів активів, д) негативний (позитивний) Cash Flow, очікуваний в періоді проведення санації.

3.6. Ліквідаційна (оціночна) вартість майна в) вірогідна ціна, за яку майно під-ва-банкрота може бути продано на ринку,г) очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об’єктів активів

3.7. До складу зовнішніх користувачів фінансової інформації про підприємство належать: б) аудиторські фірми,  д) потенційні інвестори

3.8. Структура фінансового механізму складається з а) п’яти елементів

3.9. Зменшення будь-якого виду дебіторської заборгованості на під-ви призводить до є) грошового відтоку від операційної діяльності

3.10. ???

Білет №14

1.Підходи та проблеми щодо визначення wacc

Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів. Інакше кажучи, це винагорода, за яку капіталодавці погоджуються вкладати кошти в дане підприємство. Згідно із сучасними тенденціями в теорії і практиці фінансової діяльності вартість капіталу підприємства рекомендується розраховувати на основі використання так званої моделі середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital = WACC):

            ,   (9.1)

де Квк — очікувана ставка вартості власного капіталу; Кпк — очікувана ставка вартості позичкового капіталу; К — сума капіталу підприємства; ВК — сума власного капіталу; ПК — сума позичкового капіталу.

Середньозважена вартість капіталу показує середню дохідність, якої очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. Вона залежить від структури капіталу, а також ціни залучення капіталу від власників і кредиторів. Зазначену модель можна деталізувати, виокремивши власний і позичковий капітал. Зокрема, вартість власного капіталу можна розраховувати в розрізі капіталу, залученого в результаті емісії простих і привілейованих акцій, реінвестованого прибутку тощо. Позичковий капітал можна поділити на короткострокові та довгострокові банківські позички, комерційні позички, облігаційні позички та ін.Головна проблема, з якою стикаються фінансисти при застосуванні моделі WACC, полягає у визначенні ціни залучення власного капіталу, зокрема значення очікуваної ставки вартості власного капіталу. Це питання досі не знайшло свого повного вирішення ні в теорії, ні в практиці.

2.Необхідність і значення визначення вартості гршей у часі і врахування фактора часу у фінансових розрахунках.

Необхідність і значення визначення вартості грошей у часі.

Вартість грошей у часі – одна з основних концепцій фінансового менеджменту.Прийняття рішень у сфері фінансів вимагає відповідного фінансово-економічного обґрунтування. Оскільки більшість цих рішень передбачає порівняння та аналіз грошових потоків, які генеруються в різні періоди часу, то для фінансових менеджерів концепція вартості грошей у часі має особливе значення.Концепція вартості грошей у часі полягає у тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норми прибутку на фінансовому ринку, в якості якої виступає норма позичкового відсотка або відсотка. Іншими словами, відповідно до цієї концепції одна й та сама сума грошей у різні періоди має різну вартість; ця вартість на даний момент завжди вища, ніж в будь-якому майбутньому періоді.Концепція вартості грошей у часі відіграє ключову роль у практиці фінансових обчислень. Вона визначає необхідність урахування фактору часу в процесі оцінки інвестиційних проектів, в операціях на ринку цінних паперів, в позикових операціях, в оцінці бізнесу тощо.

Основними причинами, що визначають тимчасову цінність грошей, є:

1)       інфляційні процеси в економіці. Інфляція - процес, пов’язаний із загальним підвищенням цін в країні. Коли ростуть ціни, падає купівельна спроможність грошей. Враховуючи те, що в майбутньому ціни будуть зростати, вартість грошової одиниці в наступні роки буде нижчою, ніж у попередні періоди.2)       ризик (невизначеність у майбутньому). Ризик можна розглядати в двох розрізах: ризик неповернення інвестованої суми; економічні втрати від неотримання доходів від інвестування. Через невизначеність у майбутньому ризик з часом зростає. Більшість інвесторів намагається уникнути ризику, тому більше цінять гроші, які мають сьогодні, ніж ті, які повинні бути отримані в майбутньому. Ті суб’єкти підприємницької діяльності, які погоджуються віддати наявні кошти сьогодні в обмін на їх більшу кількість у далекому майбутньому, вимагають вищої компенсації у вигляді певної винагороди за цей ризик.

3)       схильність до ліквідності. Інвестуючи певні кошти в той чи інший проект, підприємства (інвестори) втрачають свою платоспроможність, оскільки будь-які зобов’язання, що отримуються замість грошей, мають більш низьку ліквідність, ніж «живі» гроші. Такий «обмін» стає можливим за умови, коли майбутні доходи будуть достатньо високі (компенсація за втрату ліквідності), аби виправдати ризик, який беруть на себе інвестори.

4)       оборотність капіталу. Вказаний фактор є основоположним в теорії та практиці фінансів. Його зміст полягає в тому, що грошові кошти, як і будь-який актив, повинні з плином часу генерувати дохід за ставкою, що є прийнятною для власника коштів. Тобто, сума, яку очікується отримати через певний час, повинна перевищувати аналогічну суму, якою володіє інвестор в момент прийняття рішення, на величину прийнятного доходу.

6.Тестові завдання.

3.1 В) Витрати,які несе фірма навіть у тому випадку,коли продукція не виробляється.

3.2.Б) 1200 грн.отримувати щороку протягом 4 років,,при відсотковій ставці 10%.

3.3.Б )на підприємстві А,оскільки при збільшенні виручки прибуток зростатиме з більшим прискоренням.

3.4.В) середній залишок грошових активів підприємства на кінець планового періоду визначається шляхом ділення обсягу реалізації продукції у плановому періоді на кількість оборотних грошових коштів у плановому періоді.

3.5.А) власні кошти,залучені та запозичені кошти.

3.6.А)тривалість експлуатаційного циклу та періоду збуту продукції темпи росту виробництва,строки постачання сировини і матералів.

Г) співвідношення власних та залучених коштів,наявність гр.коштів на розрахунковому рахунку.

3.7.Б)коросткострокові зобов.

Г) сума оборотних активів.

3.8.Б) сума коштів по обслуговуванню власнорго і залученного капіталу.

В) ціна авансованого капіталу.

3.9.Б) вкладання капіталу в сттатні фонди спільних підприємств,в оборотні активи п-ва,на соц.розвиток

3.10.В)основний

Д)оборотний