2 Задача

PV-100 000

I – 7%

N – 3

FV= 100 000 * (1+0,7) в 3 степени =

Білет № 15

1. Сутність і порядок вимірювання ризику

Можливість прогнозувати з максимальним ступенем імовірності ту чи іншу подію в майбутньому дозволяє відпрацювати у планах і прогнозах стратегію протидії ризику. Співвідношення ступеня ризику і дохідності оцінюється за статистичними методами, ймовірності дозволяють дати кількісну характеристику ризику. Так, ймовірність настання (чи не настання) тієї чи іншої події, як правило, можливо чисельно виміряти у відсотках або інших відносних величинах. Існує кілька методів вимірювання ризиків, які використовуються для вибору варіанта вкладення інвестицій. 1. Метод аналогій складається з вивчення досвіду інвестування, оцінки результатів реалізованих проектів та екстраполяції їх на перспективу.2. Метод моделювання ґрунтується на теорії ігор. Гіпотетичний інвестиційний проект “програється” з метою визначення реакції конкурентів.3. Демонстраційний метод дозволяє визначити громадську думку стосовно інвестиційного проекту та з’ясувати коло потенційних інвесторів. 4. Методи математичної статистики дозволяють з’ясувати ймовірність настання події, розрахунки проводяться з метою мінімізації можливих збитків, тобто визначаються ймовірність рівня втрат. Стандартне відхилення (середньоквадратичне) - лінійні коливання індивідуальних значень ознаки від середнього. У світовій економічній літературі стандартне відхилення є одним з найпоширеніших абсолютних показників вимірювання ризику. Найменше значення стандартного відхилення характеризує найменший ризик, і, відповідно, найбільше - найбільший ризик. Стандартне відхилення демонструє, як у середньому коливатиметься ознака по кожному проекту з огляду на невизначеність і конфліктність умов, в яких працюватиме фірма.

1. 2.Чистий оборотний капітал способи його обрахунку. Моделювання поточних фінансових потреб пі-ва. Недороблено

Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить про нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства. Наприклад: випуск акцій чи одержання кредитів понад реальну потребу.

В загальному вигляді чистий оборотний капітал, або чисті оборотні кошти, визначають як різницю між оборотними активами підприємства та короткостроковими зобов'язаннями .

Перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою є свідченням неефективного використання ресурсів на підприємстві. Недолік чистого оборотного капіталу говорить про неможливість підприємства своєчасно розраховуватися за своїми короткостроковими зобов'язаннями, що може привести до банкрутства.

З точки зору традиційної термінології чистий оборотний капітал є ніщо інше, як величина власних оборотних коштів, які розраховуються як різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями підприємства.

Врахуйте , що з поняттям чистого оборотного капіталу тісно пов'язаний коефіцієнт оборотності капіталу. Він розраховується як відношення чистого обсягу продажів до величини чистого оборотного капіталуЧим вище значення коефіцієнта оборотності капіталу, тим ефективніше компанія його використовує.

Слід знати, що в міжнародній практиці замість чистого оборотного капіталу використовується термін "робочий капітал". Він розраховується як різниця між оборотними активами та операційними (короткостроковими і довгостроковими) зобов'язаннями. Для виявлення додаткових джерел фінансування необхідно визначити поточні фінансові потреби. Вони визначаються за такою формулою:  ТПФ = З + ДП + НЗВ + ДЗ - ЗС . поточні фінансові потреби підприємства обумовлені технологією виробництва, обсягом випуску продукції, а також взаємовідносинами з постачальниками і споживачами, постачальницько-збутовою політикою підприємства. Чим менше величина поточних фінансових потреб підприємства, тим легше їй забезпечувати виробничий процес. Очевидним способом зниження поточних фінансових потреб підприємства, є зростання позикових коштів. Однак цей шлях може привести підприємство до банкрутства якщо земні кошти будуть недостатньо дешеві.  Найбільш доцільним варіантом задоволення поточних фінансових потреб підприємства є фінансування за рахунок власних довгострокових і стійких джерел - власного капіталу.