5 Задача

Основні кошти і поза оборотні активи 24,2 тис. гр. одиниць,запаси і затрати 41,5 тис гр.. один.,джерела власних коштів 39,9 тис. гр.. один.,довгострокові кредити 9,2 тис.гр. один.

Знайти коефіцієнт маневреності та охарактеризувати його значення.

Розв’язання:

Коефіцієнт маневреності = Власні оборотні кошти / Власний капітал

власні оборотні кошти = оборотні кошти – коротко строк зобов’язань

ХЗ – ну по любому из 4-х цифер нужно что-то + -, что бі найти власний капітал і власні оборотні кошти, а только потмо можно будет искать коеф.маневренності.

Билет № 13

1. Сутність, форми і особливості управління гошовими потоками.

Кожен суб’єкт здійснює господарську діяльність (виключаючи ті суб’єкти господарської діяльності, які зареєстровані, але не діють фактично). Здійснення практично всіх видів господарських операцій підприємства генерує певний рух його активів не тільки у вигляді їх надходження і витрачання, але і виді трансформації однієї їх форми в іншу. Цей рух активів функціонуючого підприємства, здійснюваний при їх постійному обороті, є безперервний в часі процесом і визначається поняттям "потік активів"

Такий підхід до діяльності підприємства можна назвати динамічним, так як діяльність підприємства розглядається не з точки зору певної структури активів та пасивів, яка є фіксованою в певний момент часу, а з точки зору їх зміни у часі. Можна сказати, що потік активів є сукупністю розподілених в часі актів їх надходження, видозміни форм функціонування і витрачання, що генерується здійсненням господарської діяльності підприємства

Проте, розглядаючи сутність грошових потоків, необхідно зробити ще одне зауваження. Більшість фахівців дотримуються позиції, що грошові потоки являють собою рух грошових коштів випускаючи з виду те, що не всякий рух грошових коштів є грошовим потоком. Сутність грошового потоку тісно пов’язана з існуванням межі підприємство-зовнішнє середовище. Найважливішою умовою виникнення грошового потоку є перетин ним умовної “межі” підприємства. Перевід грошей з каси на розрахунковий рахунок і подібні йому внутрішні переміщення грошей не розглядаються як грошові потоки.

Тому по своїй суті грошовий потік, на нашу думку необхідно розглядати як рух активів у грошовій формі, включаючи і окремі фінансові інструменти, який перетинає межу підприємства. Тобто грошовий потік передбачає зміни „власника” грошових коштів (суб’єкта, яка ними розпоряджається).

2. Порівняльна хара-ка методів і значення операційного cf

Ринковий підхід передбачає розрахунок вартості підприємства на основі результатів його зіставлення з іншими бізнес-аналогами. Головним тут є наявність прийнятної бази для порівняння та підприємств-аналогів. Подібний бізнес повинен вестися в тій же галузі, що і об’єкт оцінки, або в галузі, що є чутливою до тих самих економічних чинників[1]. Для з’ясування цього питання слід провести порівняльний аналіз кількісних та якісних подібностей та відмінностей між аналогічними підприємствами та об’єктом оцінки. В рамках ринкового підходу найуживанішими методами вважаються методи:

зіставлення мультиплікаторів;

порівняння продажів (транзакцій).

Основними джерелами інформації при застосуванні цього підходу є фондові біржі та позабіржові торговельні системи, на яких мають обіг права власності на подібний бізнес, дані фінансової звітності підприємств-аналогів, а також інформація про попередні транзакції з корпоративними правами на той бізнес, який оцінюється.

Як мультиплікатори здебільшого використовують такі показники:

-відношення ціни (корпоративних прав чи підприємства) до чистої виручки від реалізації;

-відношення ціни підприємства до операційного Cash-flow;

-відношення ціни до чистого прибутку;

-відношення ринкового курсу корпоративних прав до балансового.

Принциповим є використання повністю ідентичних методик розрахунку значень мультиплікаторів на оцінюваному підприємстві та об’єкті порівняння. При оцінці одного підприємства можуть бути використані кілька мультиплікаторів. Вартість підприємства при цьому обчислюється як середньоарифметична вартість, розрахована за кожним мультиплікатором.