Білет №5

1. Політика управління власним капіталом.

У фінансово-господарської діяльності кожного підприємства повинен використовуватися як власний, так і позиковий капітал. Використання власного капіталу дозволяє підприємству не допускати збоїв в роботі, своєчасно здійснювати різні інвестиційні проекти і т. д. Власний капітал включає: статутний фонд; резервний і додатковий капітал; цільові фінансові фонди; нерозподілений прибуток. На практиці власні кошти підприємства можуть бути сформовані з внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових ресурсів. Управління власним капіталом має здійснюватися на основі певної фінансової політики підприємства. Воно, як правило, проводиться в три етапи.1. Аналіз сформованого потенціалу власних фінансових ресурсів: обсягу та динаміки в попередньому періоді; відповідності темпів приросту власного капіталу темпам приросту активів і обсягу продажів; пропорцій співвідношення зовнішніх і внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, їх вартості, стану коефіцієнта автономії і самофінансування та їх динаміки. Результатом даного етапу має стати вироблення резервів збільшення власного капіталу. 2. Визначення потреби у власному капіталі. На основі відомих формул і вихідної інформації робляться розрахунки потреби у власному капіталі: СКплан = КУdck - Пр + А, де СК план - додаткова потреба у власному капіталі на планований період; Ку-сукупний капітал; г ск - питома вага власного капіталу в загальній його сумі; Пр - розмір реінвестованого прибутку в плановому періоді; А - амортизаційний фонд на кінець планованого періоду.

2. Сутність і зміст показника «Леверидж». Операційний і фінансовий леверидж.

Леверидж (від англ. Leverage - дія важеля) - співвідношення вкладень капіталу в цінні папери з фіксованим доходом (облігації, привілейовані акції) і вкладень у цінні папери з нефіксованим доходом (звичайні акції). Виробничий (операційний) леверідж - співвідношення постійних і змінних витрат компанії і вплив цього відношення на операційний прибуток, тобто на прибуток до вирахування відсотків і податків. Якщо частка постійних витрат велика, то компанія має високий рівень виробничого левериджу. І навіть невелика зміна обсягів виробництва може привести до істотної зміни операційного прибутку. Ефект виробничого важеля = маржинальний дохід / прибуток . Фінансовий леверидж - співвідношення позикового капіталу і власного капіталу компанії і вплив цього відношення на чистий прибуток. Чим вище частка позикового капіталу, тим менше чистий прибуток, за рахунок збільшення витрат на виплату відсотків. Компанія з високою часткою позикового капіталу називається фінансово залежною компанією. Компанія, що фінансує свою діяльність за рахунок тільки власного капіталу, називається фінансово незалежною компанією.

Тести

3.1 До основних фінансових інструментів хеджування ризиків належать а) форвардні та ф'ючерсні контракти; в) опціони; д) операції типу «своп».

3.2 Сума чистих інвестицій підприємства визначається а) шляхом зменшення розміру валових інвестицій підприємства на суму амортизаційних відрахувань

3.3 Інвестиції являють собою... а) вкладення капіталу у всіх його формах з метою отримання доходу в майбутньому або поточному періоді