123.Оцінка балансу та його значення для аналізу фінансового стану підприємства.

Бухгалтерський баланс – звіт про фінансове становище фірми в певний час, в якому згруповано господарські засоби з одного боку за їх складом та розміщенням, а з іншого – за джерелами їх формування. Балансовий звіт складається на певну дату. Баланс може бути річним, квартальним або місячним.

Б п-ва складається на підставі рівності: Активи=Влас.Капітал+Зобов’язання.

Активи п-ва за ек характеристикою поділяються на необоротні та оборотні. Необороті: осн засоби за залишковою вартістю, немат ативи, незавершені кап вкладення, довгострок фін вкладення. Оборотні активи: запаси (сировина, паливо, МШП), дебеторська заборгованість, ліквідні ЦП, грошові кошти (в касі та на р/р).

Власний капітал п-ва складається з: 1)статут фонду, 2)пайовий капітал, 3)нерозподілений прибуток (розширення в-ва, фін-ня соц програм, виплата дивідендів, створення резервного фонду). Зобов’язання бувають короткострокові і довгострокові. Короткостр: короткост банків кредити. кредитор заборгованість по товарним оп-ціям, кред заборгованість по розрах з бюдетом, по оплаті праці, перед іншими кредиторами. Довгострок: корпорат облігації, довгострок кредити, лізінг і оренда, пенсійні розрахунки, заборгованість по оплаті податків.

Розрізняють 4 типи балансів: 1.Вертикальний Б з понижуючою ліквідністю, 2.Вертикальний Б з підвищуючою ліквідністю, 3.Горизонтальний Б з понижуючою ліквідністю, 4.Горизонтальний Б з підвищоючою ліквідністю

Аналізуючи Б можна розрахувати багато показників. За допомогою аналізу балансу можна провести оцінку структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства, прогнозування майбутніх потреб у позиках. Можна оцінити та прогнозувати зміни в економічних ресурсах, які підприємство, ймовірно, контролюватиме в майбутньому.

124.Значення фін аналізу в управлінні п-вом.

Необхідність і практична значущість систематичного аналізу фін стану п-ва [фін аналізу] зумовлена систем-го аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, забезпеч самоокупності, самофін-ня, потребою в поліпшенні використ фін ресурсів, а також пошуком резервів зміцнення фін стабільності п-ва. Традиційна практика фін аналізу опрацювала певні прийоми і методи його здійснення. Можна назвати такі осн прийоми: 1)Читання звітності (ознайомлення) - вивч-ся абсолютні показники фін звітності; 2)Горизонтальний аналіз (часовий аналіз) - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом; 3)Вертикальний[структурний аналіз] - визнач структури фін показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат. Дозволяє розрах питому вагу окремих показників фін звітності. 4)Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визнач тренду, тобто осн тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів [за допомогою тренду здійсн екстраполяція найважливіших фін показників на перспективних період, тобто перспект прогнозний аналіз фін стану]; 5)Аналіз відносних показників [коефіцієнтів] - розрах відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визнач взаємозв’язків показників; 6)Порівняльний і просторовий аналіз: -внутрігосп аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підпр-ва та його дочірних п-в, філій, підрозділів, цехів;- міжгосп аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками. 7)Факторний аналіз - визнач впливу окремих факторів, причин на результативний показник детермінованих (розділених) у часі або стохастичних [що не мають певного порядку ] прийомів досліджень. При цьому факторний аналіз може бути як прямим [власне аналіз], коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотнім [синтез], коли його окремі елементи з’єднують у загальний результативний показник.