- •1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.
- •2. Господарство,господарська система та її еволюція
- •3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту
- •4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки
- •5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно -синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- •6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни
- •7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- •8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- •9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- •11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- •12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
- •14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.
- •17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.
- •19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.
- •20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.
- •21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. До н.Е.).
- •26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- •27.Виникнення середньовічних міст в Західній Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства та їх висвітлення в цехових статутах.
- •28.Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.
- •29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
- •32.Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- •34. Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.
- •36.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •37. Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- •38.Економічна думка періоду первісного нагромадження.
- •39. Розкрийте сутність явища «революція цін» та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Зх. Європи
- •41. Відродження, Реформація та Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації
- •42.Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині та сша (передумови,періоди,особливості та наслідки)
- •44.Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
- •45.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •46. Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму і класичної школи політичної економії (суть, представники, історичні умови виникнення, методологія та трактування основних економічних категорій)
- •47.Проаналізуйте процес становлення теорія вартості в економічному спадку в. Петті, а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •49. Марксистська економічна теорія та сучасність
- •50.Виникнення і становлення нових форм господарювання в умовах генезису ринкової економіки в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті р.Хіх ст.).
- •51.Особливості розвитку ринк. Госпу у Франції та виникнення нових форм госпу. (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •54. Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки ху – хііі ст. (меркантилістів, фізіократів, а. Сміта та д. Рікардо)
- •55.Економічні передумови Визвольної війни українського народу (648-1676)
- •56.Основні напрями ек. Політики Хмельницького та її меркантилістські засади.
- •57.Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі другої половини XVII — середини XVIII ст.
- •58. Госп. Система Зх. України та її еволюції під впливом Йосипа 2.
- •59. Основні прояви елементів ринкового госп. В госп. Системі країни наприк. 18ст- поч..19ст
- •60. Криза кріпосної системи та її відображення у працях укр. Ек пол. 19ст(Каразін,Балудянський,Вернадський)
- •61. Друга нтр(ост чверть 19ст- поч. 20ст)та її вплив на ринкове господарство країн Зх. Європи та сша.
- •62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції
- •64.Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •66. Причини швидкого ек розвитку сша напр. 19ст Особливості америк школи маржиналізму.
- •68.Госп система Англії на межі 19-20ст.Кембриджська школа.
- •69.Дайте порівняльну характеристику госп систем країн Зх. Європи та сша в 70-ті роки 19-поч 20ст
- •70. Порівняльна характеристика госп розвитку Німеччини та Франції на межі 19 ст
- •71.Особливості становлення та розвитку ринкового господарства в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •72. Осн течії ек думки в Укр (кін 19 – поч. 20ст)
- •73.Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.
- •74.Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства.
- •75.Творчий внесок м.Тугана-Барановського в українську та світову економічну думку.
- •77.Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- •78.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •79.Світова економічна криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- •80.Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Виникнення необералізму та його роль у господарському відродженні країни.
- •81.Соціально- економічні наслідки Першої світової війни. Версальська угода та її економічний зміст.
- •82.Світове господарство в роки стабілізації. Економічний зміст планів Дауеса та Юнга.
- •83 Особливості розвитку світового господарства на зламі 19-20 ст. Та їх відображення в концепціях імперіалізму(Дж. Гобсон, Ленін, Каутський,Гільфердінг, Шумпетер)
- •84 Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції Чемберліна, Робінсона, Шумпетера.
- •85 Причини виникнення, суть та основні напрями раннього інституціоналізму.
- •86 Економічні аспекти 2 св. Війни(причини,методи, воєнно-господарського регулювання,економічні наслідки)
- •87. Порівняйте економічну політику виходу з кризи 1929-1933 рр.,запропоновану Рузвельтом, та економ політику нацистської Німеччини
- •88.Порівняйте особливості методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроекономічних проблем.
- •89. Загальна характеристика основних факторів розвитку суспільств Західної цивілізації у 1950-80 рр.
- •90. Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •91.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •92.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •93.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •94.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •95.Економічне зростання 50-60-х років хх ст. Економічне диво Німеччини та Японії.
- •96.Неокейнсіанські (р. Харрод, о. Домар), нео-класичні (р. Солоу Дж. Мід) та неоінсти-туціональні (с. Кузнець) теорії екон зростання.
- •97.Кризи світової і національних економік у 70-80-ті роки хх ст. Та їх аналіз у економічній думці. Феномен стагфляції.
- •98.Особливості реалізації ідей неоконсерватизму та монетаризму в реформуванні господарств Англії („тетчеризм”) та сша” („рейганоміка”): порівняльний аналіз.
- •99. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства кінця хх – початку ххі ст.
- •100.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •101.Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця хх – початку ххі ст.Ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.
- •102.Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •103.Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •104.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку на сучасному етапі.
- •105.Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •106.Структура інституціоналізму та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •107.Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії і практики постіндустріального та інформаційного суспільства.
- •108.Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р. Коуза.
- •110.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •111.Перехід до нової економічної політики як об'єктивна необхідність господарського розвитку.
- •112.Основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 20-х років хх ст.
- •113.Суть радянської індустріалізації та джерела її реалізації.
- •114.Суцільна колективізація та її соціально-економічні наслідки.
- •115.Радянська господарська система в екстремальних умовах Великої Вітчизняної війни.
- •116.Криза радянської командно-адміністративної системи та спроби її трансформації у 50-ті роки хх ст.
- •117.Обґрунтування необхідності реформування радянської господарської системи у 60-х роках хх ст. Та її практична реалізація (“Косигінська реформа”).
- •118.Остання спроба реформування радянської командно-адміністративної системи в другій половині 80-х років хх ст.
- •119.Зробіть порівняльний аналіз спроб та результатів реформування радянської господарської системи у 60-х та в другій половині 80-х років хх ст.
- •120.Становлення національної господарської системи України в перш.Пол.90-х років хх ст.
- •121.Формування теоретичних засад обґрунтування шляхів переходу до ринкової системи в українській економічній літературі 90-х років хх ст.
- •122.Ринкова трансформація господарської системи України в 90-х роках хх ст
- •123.Теоретичне обґрунтування трансформаційних процесів в українській економічній літературі кінця хх — початку ххі ст.
- •124.Основні етапи аграрної реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- •125.Структурна перебудова української економіки: теорія та практика (1990-ті роки).
85 Причини виникнення, суть та основні напрями раннього інституціоналізму.
На початку XX ст. посилилися монополістичні тенденції в світовій економіці і особливо в США – найбагатшій країні світу. Монополізм і корпоратизація економіки негативно впливали на діяльність дрібних і середніх підприємств, вони
не витримували конкурентної боротьби з трестами, і це приводило їх до банкрутства. Перед країнами постала необхідність стримування стихійної монополізації та протидії її руйнівним наслідкам, створення нового господарського
механізму, який би сприяв підтримуванню здорової конкуренції в економічному житті. Така ситуація сприяла формуванню нового напрямку в економічній науці,
який тепер прийнято називати соціально-інституціональним, або просто інституціоналізмом.
Виникнення інституціоналізму обумовлено такими факторами:
1) трансформаційними зрушеннями в ринковій системі під впливом монополізації та корпоратизації економіки та проявами ринкової нестабільності – ознаками циклічності, проблемою зайнятості тощо;
2) наявністю соціальних суперечностей та посиленням впливу масових суспільних організацій та рухів (робітничого, профспілкового);
3) неспроможністю неокласичної доктрини підтримувати думку про самодостатність конкурентного ринку, його цілком автоматичне ефективне регулювання та невтручання держави;
4) потребою суспільного контролю над ринковим механізмом та демократичного реформування суспільних відносин.
Прихильники цього напряму, як уже зазначалось, вирішальну роль у суспільному розвитку надають позаекономічним факторам — соціальним інститутам (держава, конкуренція, монополія, Звичаї і т. ін.). Інституціоналізм виник і набув поширення в США за умов монополістичного капіталізму.
У рамках раннього інституціоналізму сформувались три основні напрями; соціально-психологічний (його було започатковано працею Т. Веблена «Теорія бездіяльного класу»); соціально-правовий (основний представник Д. Р. Коммонс): емпіричний (кон'юнктурно-статистичний) — засновник В. Мітчелл.
Інституціоналізм передбачав аналіз економічних проблем у контексті з іншими соціальними, політичними, етичними, правовими тощо. Він виник як суто американське явище, але пізніше його місце в науці змінилося. Інституціоналізм отримав поширення і в інших країнах.
86 Економічні аспекти 2 св. Війни(причини,методи, воєнно-господарського регулювання,економічні наслідки)
Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і неоднозначним. Але більшість дослідників[Джерело?] виділяють такі причини, які призвели до початку Другої світової війни:
Версальсько-Вашингтонська система, яка встановила несправедливі кордони (ігнорування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин;
підготовка СРСР до світової революції;
неефективність Ліги націй;
фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великобританії, Франції і США;
загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу;
політика потурання агресорам, яку проводили Великобританія і Франція, сподіваючись, що своїми вчинками вони задовольнятимуть їхні апетити.
Масштаби
Війна завдала народам світу непоправних людських і матеріальних втрат. Кількість жертв досі точно не встановлена. За приблизними підрахунками у війні загинуло понад 60 млн людей, 90 млн стали інвалідами. Найбільших людських жертв зазнали: СРСР - до 27 млн, Китай - до 10 млн, Польща 6 млн, Югославія - 1,7 млн чоловік. Втрати держав-агресорів становили: Німеччини - до 13 млн, Японії - 2, 5 млн, Італії - 500 тис.
Матеріальні втрати
Військові витрати і військові збитки склали 4 трильйони доларів. Матеріальні витрати досягли 60-70 % національного доходу воюючих держав. Лише промисловість Великобританії і Німеччини виготовила 652,7 тис. літаків (бойових і транспортних), 286,7 тис. танків, самохідних знарядь і бронемашин, понад 1 млн. артилерійських знарядь, понад 4,8 млн. кулеметів (без Німеччини), 53 млн рушниць, карабінів і автоматів і величезну кількість іншого озброєння і спорядження. Війна супроводилася колосальними руйнуваннями, знищенням десятків тисяч міст і сіл, незліченними лихами десятків мільйонів людей.
Геополітичні зміни
В результаті війни ослабла роль Західної Європи в загальносвітовій політиці. Головними державами в світі стали СРСР і США. Великобританія і Франція, незважаючи на перемогу, були значно ослаблені. Війна показала нездатність їх і інших західноєвропейських країн контролювати величезні колоніальні імперії. У країнах Африки і Азії посилився антиколоніальній рух. В результаті війни ряд країн виборов незалежность: Ефіопія, Ісландія, Сирія, Ліван, В'єтнам, Індонезія. На окупованих радянським військом територіях, були встановлені соціалістичні режими. Одним з головних підсумків Другої світової стало створення, на основі Антифашистської коаліції, що склалася в ході війни, для запобігання світовим війнам в майбутньому, Організації Об'єднаних Націй.
У деяких країнах партизанські рухи, що склалися в ході війни, намагалися продовжити свою діяльність і після закінчення війни. У Греції конфлікт між комуністами і довоєнним урядом переріс у громадянську війну. Антикомуністічні озброєні загони ще деякий час після закінчення війни діяли в Західній Україні, Прибалтиці, Польщі. У Китаї продовжилася війна, що тривала там з 1927 року. Фашистська і нацистська ідеології були визнані злочинними на Нюрнберзькому процесі і заборонені. У багатьох західних країнах виросла підтримка комуністичних партій, завдяки їх активній участі в антифашистській боротьбі в ході війни.
Європа опинилася розділена на два табори: західний (капіталістичний) і східний (соціалістичний). Стосунки між двома блоками різко погіршилися вже за кілька років після закінчення війни. Почалася Холодна війна.