106.Структура інституціоналізму та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.

Інституціоналізм – своєрідний напрям в ек науці.

Назва напряму від лат слова « institution» ( звичай, настанова) і близького до нього слова «інститут» (зовн втілення «інституцій», закріпл-я їх у вигляді законів, установ, спілок).

Виник наприкінці 19 ст. в Америці. Засновник – Веблен «Теорія бездіяльного класу» 1899. Осн представники: Коуз «Природа фірми», Норт, Вільямсон.

Подолання аксіоматичних обмежень мейнстрім економікс: повна раціональність, абсолют інформативність, доскон конкуренція, цінновий механізм встановл-я рівноваги.

Стр-ра інст.-зму:

1. неоінс-зм ( теорія прав влас-ті – Коуз, Познер, теорія опт контрасту – Стігліц,, теорія транснац витрат – Коуз, Вільямс, теорія сусп. Вибору – Б))юкенен , Таллок)

2. нова інститут ек-ка (теорія ігор – Нейман, неш, Моргенштерн, теорія неповної рац-сті – Саймон, ек-ка угод – Тевенор, Фавро, Орлен, Буайє).

Неоінс-зм засновник Коуз ( «Природа фірми» 1937, «Проблема сусп. Витрат» 1960):

А) «Жорстке ядро» (неокласики, Латакош) – традиц інс-зм та неокласика на основі мікроек методів аналізу: рівновага на ринку завжди існує, вона єдина і співпадає з оптимумом Паретто (модель заг ек рівноваги Вальраса-Ерроу-Дебре); рац вибір та прагматизм; концепція «ек людини»; вподобання індивіда стабільні та ендогенні.

Б) «Ек імперіалізм»-проник-ня в сумісні дисципіни (Беккер).

- дифер-ція досліджуваних форм вл-сті та контракт форм, на осові яких здійснюється обмін

- інформац витрати

- транснац витрати – витрати взаємодії між людьми (неокласичні види витрат: виробничі, трансформаційні)

- обмеж рац-сть та опортуністична поведінка ( О. Вільямсон).

Нова інситуц ек-ка – не пов))язана з поперед постулатами неокласики – відбулись зміни « в жорсткому ядрі»:

1. неортодоксальні погляди на аг-ек рівновагу (Вальрас-Ерроу-Дебре): існує декілька точок рівноваги; точки рівноваги не співпадають з точками оптимуму за Паретто; рівноваги може не бути.

2. Піддається сумніву ендогенн хар-тер уподобань та їх стабільність

3. Заміна принципу оптиміз=ції на принципи задоволеності

4. Проблема взаємодії інститутів та інтересів окр. Індивідів.

107.Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії і практики постіндустріального та інформаційного суспільства.

Подальший розвиток системи ідей індустріального суспільст­ва зумовив становлення теорії постіндустріального суспільства. В основу концепції постіндустріального суспільства покладе­но теорію трьох хвиль цивілізації Е. Тоффлера —- розподіл усього суспільного розвитку натри етапи: доіндустріальний, індустріальний та суперіндустріальний. У до індустріальному суспільстві ви­значальною була (а в багатьох країнах країн залишається і сього­дні) сільськогосподарська сфера, з церквою та армією як голов­ними інститутами суспільства; в індустріальному — промисло­вість, із корпорацією та фірмою на чолі; у постіндустріаль-ному — сфера послуг та інформації, з університетом як головним місцем її вироблення та зосередження.Виникнення постіндустріального суспільства пов'язане пере­дусім із тими змінами, що відбуваються в економіці, професійній системі та соціальній структурі, і зумовлені новою роллю науки та техніки — відбувається докорінна зміна структури вироб­ництва (панування третинного та четвертинного за межами тре­тинного секторів) та структури зайнятості (значна частка зай­нятих, що має тенденцію до зростання, припадає на третинний та четвертинний сектори сервісно-інформаційної економіки).

На формування концепції постіндустріального суспільства суттєвий теоретичний вплив справили теорії індустріального су­спільства (особливо концепції Р. Арона та В. Ростоу). Теорію постіндустріального суспільства було розроблено американсь­ким соціологом Д. Беллом.

Д. Белл розглядав становлення пост індустріального суспіль­ства як переважно еволюційний процес, у результаті якого інду­стріальний світ не руйнується, а радше збагачується додатковими рисами. Фундаментальними складовими теорії пост індустріаль­ного суспільства є такі: домінування підходу, що грунтується на періодизації історії не за принципом оцінки класової структури відповідних суспільств, а на підставі дослідження технологічних аспектів організації суспільного виробництва; принцип доміну­вання технологічних аспектів організації суспільного виробницт­ва над оцінкою класової структури поширено не лише на історич­ну періодизацію, а й на конкретний аналіз економічного роз­витку сучасних суспільств.

Головну роль у становленні пост індустріальної теорії відіграла інституціональна теорія (вебленівська традиція), яка полягала в тому, що абстрактна ідея протиставлення стадій технологічної еволюції (у межах історичної школи), за нових умов видозмінила­ся в структуризацію секторів суспільного виробництва і виявлення внутрішніх закономірностей господарського розвитку, котрі не за­лежали від соціальної та політичної системи тієї чи іншої країни.