- •1.Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •2. Сутність, принципи та основні категорії снр. Відмінності снр від балансу народного господарства.
- •3.Економічна сутність валового випуску та валового внутрішнього продукту. Методи їх розрахунку. Сутність дефлятора ввп та індексу споживчих цін, їх порівняння.
- •4. Показники ринку праці
- •5. Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
- •6.Економічна сутність сукупного попиту.Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
- •7. Економічна сутність сукупної пропозиції. Хар-ка окремих відрізків сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.
- •8. Модель «аd-as» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
- •9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
- •10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
- •12.Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •13.Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •14. Інфляція та безробіття. Економічна, графічна та математична інтерпретація кривої Філіпcа у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
- •Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання.
- •16, Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт
- •17. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
- •18. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •19. Кейнсіанська та неокласична функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •20.Роль інвестицій в економіці.
- •Функція інвестицій у житлове будівництво.
- •Функція інвестицій в запаси
- •21 Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
- •22Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •23.Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •25.Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •30. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу. Основні теорії економічного циклу.
- •33.Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
- •35.Монетарна політика у моделі ad-as та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •36.Платіжний баланс: структура,характеристика його основних розділів,рівняння платіжного балансу
- •37.Сутність валютного курсу, способи котирування валюти. Номінальний та реальний курс валюти. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи
- •38.Вплив зовнішньої торгівлі на ввп:функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв*язок з валютним курсом
1.Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
Макроекономіка – наука, яка вивчає економіку в цілому на нац.рівні, як єдине ціле.
Зрозуміти роль макроекономіки у суспільстві означає з’ясувати її практичну функцію. В її основі лежить головна суперечність суспільства: суперечність між безмежними матеріальними потребами людей та обмеженими економічними ресурсами. Не будучи в змозі — з огляду на таку суперечність — повною мірою задовольняти свої потреби, суспільство, проте, може впливати на рівень їх задоволення з метою його зростання. Вирішення цієї проблеми можливе за умов підвищення ефективності використання наявних ресурсів, тобто на основі підвищення ефективності національної економіки. Є кілька шляхів підвищення ефективності національної економіки. До основних можна віднести такі: забезпечення повної зайнятості ресурсів; досягнення найбільш раціонального розподілу ресурсів між окремими видами виробництва, а також поточними та перспективними потребами; зростання продуктивності ресурсів і мінімізація витрат на виробництво одиниці продукції. Отже, головною метою суспільства є максимізація рівня задоволення своїх потреб, а головним джерелом її досягнення є зростання ефективності національної економіки. З цього випливає практична функція або головне завдання макроекономіки: воно полягає в необхідності забезпечення суспільства знаннями, спираючись на які можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки і завдяки цьому підвищувати рівень задоволення матеріальних потреб.
Об’єктом макроекономіки є економічна система – сукупність економічних суб’єктів країни, діяльність яких відбувається в умовах конкретно-історичних виробничих відносин. Є три типи економічних систем: ринкова, командно-адміністративна, змішана економіка. Вони різняться формою власності на матеріальні ресурси і механізмами регулювання економіки. Сучасна економіка є змішаною, в якій співіснують приватна та державна власність та адекватні їм механізми впливу на економічні процеси .
Щоб суспільство володіло вмінням підвищувати ефективність економіки, макроекономіка повинна володіти знанням причинно-наслідкового механізму функціонування та розвитку національної економіки. Це означає, що предметом макроекономіки є причинно-наслідковий механізм функціонування та розвитку національної економіки. Пояснюючи цей механізм, макроекономіка одночасно визначає можливості людей впливати на причини з метою цілеспрямованого регулювання тих наслідків, які вони здатні викликати в економіці, або для коригування державою своєї економічної поведінки. Це означає, що макроекономіка виконує не лише пізнавальну, а й нормативну (прикладну) функцію. Перша спрямована на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки; друга – обґрунтування рекомендацій щодо шляхів підвищення ефективності її функціонування.
Головним методом макроекономіки є моделювання. Модель – це спрощена картина реальності, абстрактне узагальнення фактичної поведінки досліджуваних явищ. Застосовують різні типи моделей, головними серед яких є графічні та математичні. У моделях використовується два види змінних: ендогенні та екзогенні. Ендогенні змінні – це внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови. Екзогенні змінні – це зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови. У процесі моделювання з’ясовується, як екзогенні змінні, які відіграють роль причини, впливають на ендогенні змінні, що відіграють роль наслідків, викликаних даною причиною. Результати макроекономічного моделювання значною мірою залежать від періоду, який охоплює модель. Тому в макроекономіці розрізняють два періоди: короткостроковий і довгостроковий.