6.Економічна сутність сукупного попиту.Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.

Сукупний попит AD- це загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни , а також економічні агенти інших країн світу при певному рівні внутрішніх цін,з метою задоволення своїх платоспроможних потреб.

Сукупний попит є сумою запланованих витрат економічних агентів: видатків приватного сектору на споживання С та інвестиції І, видатків держави на закупівлю товарів, оплату послуг та праці G, чистий експорт

NX: Y ad= C+I+G+NX

Сукупний попит домгосподарств, фірм і уряду =попиту на вітчизняні товари [C+G+I]d та іноземні [C+I+G]f.

Тому сукупний попит можна показати як: Yad=[C+I+G]d+[C+I+G]f+X- M.

Оскільки [C+I+G]f є імпортом країни М тотожність набуває форми – Yad=[C+I+G]d +X. Сукупний попит є сумою внутрішнього і зовнішнього попиту на вітчизняні товари.

Має грошову форму .Тому звязок між рівнем цін та величиною сукупного попиту обумовлений загальними умовами грошового обігу, які встановлюються основним рівнянням кількісної теорії грошей: M*V=P*Y ,

M- кількість грошей в обігу, V- швидкість обігу, P- рівень цін, Y- реальний обсяг національного виробництва

Сукупний попит зна­ходиться в оберненій за­лежності від ціни. За своєю формою кри­ва сукупного попиту ана­логічна кривій однотоварнго попиту, тобто попиту на окремі види товарів.

Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.

Між сукупним попитом і ціною національного продук­ту існує опосередкована залежність, яка проявляється через три фактори: ефект відсоткової ставки, ефект багат­ства, ефект чистого експорту.

Ефект відсоткової ставки полягає в тому, що при зрос­танні цін покупцям товарів та послуг потрібно більше грошей для оплати угод.

Ефект багатства виражається в тому, що при зростанні цін реальна вартість, тобто купівельна спроможність, накопичених фінансових активів із фіксованим доходом (облігації, строкові депозити тощо), що знаходяться у на­селення, зменшуються.

Ефект чистого експорту відбиває вплив зовнішнього сектора економіки на сукупний попит і ВВП. Він прояв­ляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари.

Крім ціни на сукупний попит впливає безліч інших факторів економічної кон'юнктури, які не пов'язані зі зміною товарних цін. Усі ці фактори є неціновими. Наслідком їхнього впливу на сукупний попит є зміщення його кривої вправо або вліво

До числа основних нецінових факторів сукупного попиту можна віднести очікування, зміни в економічній політиці держави, зміни в світовій економіці.

Очікування. Цей фактор породжується звичайною психологією в поведінці економічних суб'єктів, згідно з якою їхні поточні рішення обов'язково мають враховувати ті зміни в економічній кон'юнктурі, які очікуються у май­бутньому.

Зміни в споживчих витратах залежать від прогнозів, які роблять домогосподарства. Якщо домогосподарства вва­жають, що в майбутньому їхній реальний доход збільшить­ся, вони будуть готові витрачати більшу частку свого поточного доходу. Внаслідок цього витрати на спожи­вання зростають, крива сукупного попиту зміщується вправо. Аналогічний вплив на поточний сукупний попит справляє масове очікування нової хвилі інфляції, оскільки в цьому випадку домогосподарства збільшать поточні за­купки споживчих товарів, випереджаючи зростання цін.

Зміни в витратах на інвестиції залежать від очікувань підприємств. Так, поява оптимістичних прогнозів щодо отримання високих прибутків від вкладеного капіталу може сприяти збільшенню попиту на інвестиційні товари, що викличе пересування кривої сукупного попиту вправо.

Зміни в економічній політиці держави. Розглядаючи мо­дель економічного кругообігу, ми зазначали, що уряд теж має змогу впливати на величину сукупних витрат. Так, збільшуючи державні закупки, які є одним із компонентів сукупних витрат, уряд збільшує сукупний попит і зміщує його криву вправо.

Зміни в світовій економіці. Оскільки на сукупний попит впливає чистий експорт, то це означає, що зміни, які відбуваються в кон'юнктурі міжнародної торгівлі, теж впливають на сукупний попит. Вказані зміни можуть відбуватися в кількох напрямках.

• зростання економічної активності у наших торгових партнері

• зміна рівня цін у наших торгових партнерів.

• зміни в торговій політиці наших партнерів.

(ресурсів і продуктів) між окремими суб'єктами приватно­го сектора економіки.

Графічна інтерпретація.

Рис. 4.1. Крива сукупного попиту

Як видно із рис. 4.1, при зниженні ціни від P₁ до P₂ сукупний попит збільшується від Y₁ до Y₂ . Отже, сукупний попит є спадною функцією від ціни. Тому крива сукупного попиту має від’ємний нахил. За своєю формою крива сукупного попиту аналогічна кривій одно товарного попиту, тобто ринкового попиту на окремі види товарів (хліб, сіль, цукор тощо). Але за своїм змістом крива сукупного попиту суттєво відрізняється від кривої ринкового попиту.