36.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.

Фізіократизм (від природа і влада) – економ концепц франц науков школи фізіократів XVIIІ ст, що прийшла на зміну меркантилізму. Його представн — франц Франсуа Кене, Анн Тюрго та ін. Її сутність: основне джерело багатства нації – с/г, а не торгівля. Фізіократи оголо с/г єдин галуззю, що створює багатство країни. Промисл вважали непродукт галуззю, через те що там лише перетвор форма продукту, даного природою. Пов'язували походження багатства не зі сферою обігу, а зі сферою вироб-ва. Обмеженість їх поглядів вияв в тому, що тільки хліборобство вони цінув як продуктивну сферу, оскільки лише земля, на їх думку створює додану вартість, а промисловість вважали «безплідною» галуззю. Фізіократи визнавали, що об'єктивні закони діють не лише у природі, а й у сусп-ві, підтрим політику невтруч держави в економіку (відображ в їх гаслі «laisez faire»), обстоювали розвиток економіки на основі вільої конкуренц, стихійн гри ринков цін. Отже, їх учення було першою концепц капіталіст вироб-ва.  

37. Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.

Голов причин переродж феод відносин у ринкові виступила неадекватн форм організац феод господ-ва умовам його відтво й подальш розвитку сусп-ва. Розвиток товарн господ-ва пов'яз з такими процес, як, формув великих капіталів, перетвор феод земел власно­сті на об'єкт купівлі-продажу, використ найм роб сили, посил майнов та соц диференціації тощо. Процес формув товарн господ-ва супроводж його по­ступов проникн і в аграр сферу. Серед зх.європ країн найбільш наочним є приклад Франц. На відмін від Англ, Франц аж до кінця XVIII ст. залиш аграр-феодал країною, унаслідок чого особлив потерпало селянство. Політика меркантил підрив екон-ку с/г. Тому центр економ суперечн змістив у сферу с/г й воно стає головн предметом дослідж представників фізіократизму у Франц сер XVIII ст.

Фізіократи, гостро критик меркантил за ігнорув ролі вироб­нич сфери, виходили з визнач ролі землі, природн факторів та аг­рарн сфери у житті сусп-ва та створ багатства. Найбільш широко особливості переходу аграр сфери на засади товарн господ-ва відображ праці франц мислит Франсуа Кене. Його «Економічна Таблиця» (1758 р.) стала вищ проявом утвердж відносин товарності в с/г. Вона є одним з важлив теорет надбань, що являло собою першу спробу побудови макроеконом моделі цілісн гос­под.-ва. Ніким до цього ще не розгляд екон-ка країни як єдин цілісн організм, в якому все взаємозв'яз. Ґрунтуючись на своїх теорет уявленнях про класову структуру сусп-ва (землероби, власники землі, ремісники або «безплідний» клас), Ф. Кене в своїй таблиці розкрив процес вироб-ва і заміщення відповід витрат що здійснюються у суспільстві, на базі продуктивності землеробства. Він про­аналізував рух щорічн багатств трьох сусп класів і описав їх обіг. Ре­зультатом цього стала перша в історії економ думки спроба зображ всього процесу вироб-ва як процесу відтвор в одній таблиці.

38.Економічна думка періоду первісного нагромадження.

Розвиток мануфактурн вироб-ва, що наби­рав потужн, та бурхлив капіталізація госпо­д-ва Англії, посил її зовнішньоеконом експансії у XVII ст. сприяли виникн нових процесів та явищ, які виходили за межі меркантил доктрини, але по­требув свого теорет обґрунтув.

Так, видат англ екон-ст сер Вільям Петті вперше за­стос метод науков абстракції. Він був яскрав представником економ науки періоду подол меркантил догм, який одним із перших вийшов за межі меркантил і започаткув новий напрям економ науки — класичну політ економію. У 60—80-х роках XVII ст., висловл відмінну від позиц мерканти­л думку щодо багатства, яке утвор не тільки дорогоцін метали а й землі, будівлі, товари, В. Петті розкрив суть капіталізації. Він висловив перекон, що праця є батьком і активн принципом багатства, а земля — його матір'ю. В. Петті увійшов в історію економ думки як перший дослідник прос­того товарн вироб-ва. Вій показав, що вартість і обмін еквівалентів є умовою рівності суб'єктів господ-ня.

Ще один представн економ думки даного періоду -франц П'єр Буагільбер, який самост дійшов до ідей природн порядку, невтруч держави в госп діяльність, природн ціни й ринков саморегулюв. Справедливо засуджуючи меркантил, П. Буагільбер, умисно абсолютизув роль с/г в економ розвиткові країни, недооцін роль грошей як товару, заперечував їх реал знач у примнож майнов багатства. П. Буагільбер надав характ-ку процесу становл та переходу до товарн господ-ва в аграрн сфері і суті товарн господ-ва. Ідеї Буагільбера були розвинуті фізіократами, групою франц мислит, що згуртув навколо доктора Франсуа Кене. Найб відомими представн фізіокр були Віктор Мірабо, Дюпон Немур, Ларівьєр, Гурне, Жак Тюрго.

Із прихильників фізіократ поглядів сформув наук школа еко­ном лібералізму, в основі якої покладена ідея повної економ свобо­ди, коли держава не втруч у виробнич, торгов та фінанс діяль­н своїх підданих. У фізіократ «природне» протиставл «штучно­му», природн порядок протиставл сусп порядку — на подібні ідеї і спирався економ лібералізм фізіократів. Другою засадою вчення фізіократів було уявлення про землю як єдине джерело багатства народу.