34. Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.

Голов причиною переродж феод відносин у ринкові виступила неадекватність форм організації феод господарства умовам його відтворення й подальшого розвитку суспільства. У надрах феод суспільства відбувалася еволюція господарського розвитку в напрямі поступового витіснення натуральної форми господар­ства товарною. Криза натур системи господарства була по­чатком становлення господарства ринкового типу.

Розклад феод господ-ва був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства, формування великих капіталів, перетворення феод земельної власно­сті на об'єкт купівлі-продажу, викорис найманої робочої сили, посилення майнової та соц диференціації тощо.

У країнах Зах Європи початок переходу від феод до капітал господарства поклали зміни у сфері матер виробництва, стані та характері розвитку продукт сил, а також розширення внутріш і зовніш ринку, що сформув. на межі XV і XVI ст.

Поява міськ ремісників привела до зрост продуктивн праці та якості товарів, а також до жвавого товарообміну між го­родянами та селянами.

Зростання продуктивн праці у с/г, збільшення обсягів виробництва с/г сир-ни і прод-ства, які спостерігалися від XII ст, відокрем­л ремесла від землеробства, що відбулося під впливом об'єктивного процесу сусп розподілу праці.

Ha фоні розпаду феодалізму виявляються зміни в міській соц структурі. 3 розвитком товарно-грошов відносин найзаможнішими мешканцями міст стають купці, власники ремісни­чих майстерень, домовласники, лихварі, представники духовен­ства.

У процесі свого розвитку ремесло поступово почало перехо­дити у стадію товарного виробництвава — ремісники починають працювати на замовлення споживачів, а вироби продавати торгов­цям. Формами організац такого виробництва стають реміснича майстерня, цех, мануфактура.

35. Середньовічне місто та його роль у зародженні ринкової економіки. Корпоративні форми організації господарської діяльності у західноєвропейських середньовічних містах. Еволюція цехового господарства.

Причини виникнення західноєвропейських феодальних міст:

1) прогрес аграрн господ-ва (збільш надлишков продукту у с/г та потреба і перспектива його обміну на ремісн продукцію); 2)поділ праці: відокремл ремесла від с/г та відокремл торгівлі від ремесла; 3)відновл торгівлі зі Сх; 4)зацікавленість феодалів у додатков джерелах доходів.

Господарство та економ ф-ії міста: 1. функція експлуатації сільськ населення на підставі екон методів (встановл містом високих цін на ремісн вироби і дефіцитні товари (сіль, перець, прянощі та низьк цін на місцеву с/г продукц); 2. функція трансформації господарства ( перехід від замкнутого натурал господ-ва до економіки відкритого типу з домінуванням товарно-грошов відносин); 3. ф-ія галузевої структуризації (формув провідної ролі міста, як промислов центру, майстерні з поглибленням поділу праці та збільшенням кількості ремесел.

На базі міст розвивалась торгівля,були встановлення стійкі ринкові зв’язки між окремими територіями зх.європ держав у вигляді регіонал ярмарків. Розвивалась торг між містом і селом на основі таких організаційних форм, як міські ринки, сільські ярмарки. Утворились гільдії – об’єднання купців. Функції купецької гільдії: захист і охорона власності; створення монопол умов у зовніш торгівлі; До корпорат форм організації господ-ї діяльності у середньовічн містах Зах Європи відносять цехи та гільдії. Боротьба міщан з феодалами зумовила виникн ремі­сничих цехів, головн завданням яких був захист ремісників від сваволі феодала. Такі цехи являли собою корпорат організації ремісників однієї спеціальності. Найбільшого пошир вони на­були у XIII—XIV ст. Членами цеху були майстри, у майстернях яких працюв підмайстри та учні. Кожен ремісник вироб свою продукцію від початку до кінця, розподілу праці не існувало.

Цех визначав не лише а й позароб час ремісни­ків, і навіть певн мірою керував їх свідомістю: загальноцехова церква, каса взаємодопомоги, загін у воєн ополченні міста, суд та кодекс поведінки, навіть місця прожив та погребін. Виконавши завдання захисту інтересів ремісн, цехи стали гальмув процес перерост ремісн вироб-ва у дрі­бнотоварне.

За прикладом ремісн цехів й з тих самих причин торговці об'єднувалися у профес корпорації – гільдії. Так са­мо, як і цехи, гільдії, захищаючи інтереси купецтва, одночасно регламентув ціни на товари, встановлюветалони їх якості тощо, залиш середньовічн купцеві відносно невел свободу вибору. Проте купці тримали у своїх руках органи місь­к самоуправ (магістрати), фінанси, судові органи, воєн-поліц апарат.