Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора І.DOC
Скачиваний:
111
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.21 Mб
Скачать

3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту

Можна виділити два періоди цього процесу, де господарство виступало у привласнювальній та відтворювальній (виробничій) формах. Перше було при­таманно первісному суспільству доцивілізаційної епохи. Нео­літична революція привела до появи відтворювального гос­подарства та виникнення рільництва і скотарства як важли­вих характеристик суспільств первісних цивілізацій (протоци-вілізацій).

Формування в період так званого осьового часу (VIII-—ІІ ст. до и. є.) світових цивілізацій відкриває новий період у розвитку господарської сфери суспільств, яка змінюється під впливом як внутрішніх (економічних), так і зовнішніх (цивілізаційних) чин­ників. Тому в історичних формах господарств виявляються рі­вень суспільного поділу праці, розвиток техніки і технологій, на­явні природні умови, а також форми власності на ресурси, особливості здійснення влади, економічні інститути. Індивід як центральна постать господарської сфери може виступати як член поліса— господарь домогосподарства, кріпак чи феодал, найма­ний працівник або підприємець

.Аналіз форм господарювання доцільно розпочати з антич­них часів, коли з 'явилися відносно незалежний індивід і тери­торіальна община як одна з перших форм організації суспіль­ства Індивідів, котрі діють самостійно. їхня особиста залеж­ність від общини відображена в общинній формі власності на землю та інші природні ресурси, необхідні для господарсь­кої діяльності. Наявний рівень розвитку поділу праці спри­чинив натуральний характер виробництва і спорадичний об­мін. Домінування військово-політичних цілей на перше місце висувало загарбницький спосіб отримання матеріальних благ і послуг, одним з яких були раби. Основним суб'єктом гос­подарювання став власник домашнього господарства, який особисто, з рабами та членами родини, виробляв необхідні для власного споживання блага. Поділ праці здійснювався згідно з престижністю окремих видів робіт, фізичними можливостями чоловіків та жінок різного віку.

Основними формами госпо­дарювання в Афінах та Спарті були латифундії та ергастрерії, вілли та сальтуси, військово-рільничі господарства в колоніях — клерухії, господарство колона на орендованій землі та гос-подарство-пекулій, парцелярне господарство повноправного ін­дивіда тощо. Кожній з цих форм господарювання притаманний свій статус індивідів, що господарюють, різні обсяги прав влас­ності па ресурси, форми та способи впливу на людей в економіч­ній сфері з боку суспільства.

В їх підґрунті лежить різна форма суспіль­ної залежності індивідів від общини. Таку систему господарю­вання доцільно класифікувати як общинну, маючи на увазі тери­торіальну, а не кровно споріднену общину. В економічній системі общинного типу взаємодія між домогосподарствами мала харак­тер співіснування, де існували вкрай обмежені та спорадичні економічні зв'язки, а домінантного значення набували зв'язки з полісом, органами державного управління господарською сфе­рою суспільства.

Перші форми господарських систем виникли внаслідок розпа­ду кровноспорідненої общини та появи відносно відокремленого самостійного господарювання сімей. У цей період виникли влас­ність на засоби виробництва, що стало основою незалежного гос­подарювання, перші форми суспільства, що об'єднують само­стійних індивідів, та держави й органів державної влади як засобу впливу суспільства на індивідів. Після розпаду Римської імперії, в період раннього середньо­віччя, на території Західної Європи існував общинний тип орга­нізації суспільства, який найбільш повно представляла німецька марка. Господарська система німецької марки мала низку особ­ливостей. На відміну від античної общини, базисом якої було місто-держава — поліс, німецька община формувалась за тери­торіальною ознакою. Тут центральну роль відігравало родинне господарство, що самостійно виробляло необхідні для життя блага. Община існувала як збори власників домогосподарств для розв'язання спільних проблем. За своєю природою община мала корпоративний характер. Основу домогосподарства утворювала алоїдальна (від нім. А1-Іосі; аі — повний і осі — володіння) форма власності на землю та майно, яка доповнювалась користуванням общинною землею для полювання, пасовищами чи лісом. Особливість власності полягала в повному володінні земельного ділянкою, рухомим і нерухомим майном, що вільно відчужується та передається у спадок. Функці­ями общини було створення умов функціонування домогосподарств: організація військового захисту, вирішення тяжб, організа­ція робіт у прокладання доріг, будівництва мостів, меліоративних та культових споруд, військових укріплень тощо. Вона об'єдну­вала рівних, з однаковими правами, власників домогосподарств, що мали певні обов'язки перед общиною на засадах асоціації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]