- •1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.
- •2. Господарство,господарська система та її еволюція
- •3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту
- •4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки
- •5.Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно -синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- •6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни
- •7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- •8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- •9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- •11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- •12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
- •14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.
- •17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
- •18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.
- •19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.
- •20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.
- •21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. До н.Е.).
- •26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- •27.Виникнення середньовічних міст в Західній Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства та їх висвітлення в цехових статутах.
- •28.Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.
- •29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
- •32.Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- •34. Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.
- •36.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •37. Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.
- •38.Економічна думка періоду первісного нагромадження.
- •39. Розкрийте сутність явища «революція цін» та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Зх. Європи
- •41. Відродження, Реформація та Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації
- •42.Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині та сша (передумови,періоди,особливості та наслідки)
- •44.Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
- •45.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •46. Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму і класичної школи політичної економії (суть, представники, історичні умови виникнення, методологія та трактування основних економічних категорій)
- •47.Проаналізуйте процес становлення теорія вартості в економічному спадку в. Петті, а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •49. Марксистська економічна теорія та сучасність
- •50.Виникнення і становлення нових форм господарювання в умовах генезису ринкової економіки в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті р.Хіх ст.).
- •51.Особливості розвитку ринк. Госпу у Франції та виникнення нових форм госпу. (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •54. Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки ху – хііі ст. (меркантилістів, фізіократів, а. Сміта та д. Рікардо)
- •55.Економічні передумови Визвольної війни українського народу (648-1676)
- •56.Основні напрями ек. Політики Хмельницького та її меркантилістські засади.
- •57.Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі другої половини XVII — середини XVIII ст.
- •58. Госп. Система Зх. України та її еволюції під впливом Йосипа 2.
- •59. Основні прояви елементів ринкового госп. В госп. Системі країни наприк. 18ст- поч..19ст
- •60. Криза кріпосної системи та її відображення у працях укр. Ек пол. 19ст(Каразін,Балудянський,Вернадський)
- •61. Друга нтр(ост чверть 19ст- поч. 20ст)та її вплив на ринкове господарство країн Зх. Європи та сша.
- •62. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції
- •64.Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •66. Причини швидкого ек розвитку сша напр. 19ст Особливості америк школи маржиналізму.
- •68.Госп система Англії на межі 19-20ст.Кембриджська школа.
- •69.Дайте порівняльну характеристику госп систем країн Зх. Європи та сша в 70-ті роки 19-поч 20ст
- •70. Порівняльна характеристика госп розвитку Німеччини та Франції на межі 19 ст
- •71.Особливості становлення та розвитку ринкового господарства в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •72. Осн течії ек думки в Укр (кін 19 – поч. 20ст)
- •73.Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.
- •74.Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства.
- •75.Творчий внесок м.Тугана-Барановського в українську та світову економічну думку.
- •77.Сутність та етапи становлення світової системи господарства.
- •78.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •79.Світова економічна криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- •80.Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Виникнення необералізму та його роль у господарському відродженні країни.
- •81.Соціально- економічні наслідки Першої світової війни. Версальська угода та її економічний зміст.
- •82.Світове господарство в роки стабілізації. Економічний зміст планів Дауеса та Юнга.
- •83 Особливості розвитку світового господарства на зламі 19-20 ст. Та їх відображення в концепціях імперіалізму(Дж. Гобсон, Ленін, Каутський,Гільфердінг, Шумпетер)
- •84 Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції Чемберліна, Робінсона, Шумпетера.
- •85 Причини виникнення, суть та основні напрями раннього інституціоналізму.
- •86 Економічні аспекти 2 св. Війни(причини,методи, воєнно-господарського регулювання,економічні наслідки)
- •87. Порівняйте економічну політику виходу з кризи 1929-1933 рр.,запропоновану Рузвельтом, та економ політику нацистської Німеччини
- •88.Порівняйте особливості методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроекономічних проблем.
- •89. Загальна характеристика основних факторів розвитку суспільств Західної цивілізації у 1950-80 рр.
- •90. Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •91.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •92.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •93.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •94.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •95.Економічне зростання 50-60-х років хх ст. Економічне диво Німеччини та Японії.
- •96.Неокейнсіанські (р. Харрод, о. Домар), нео-класичні (р. Солоу Дж. Мід) та неоінсти-туціональні (с. Кузнець) теорії екон зростання.
- •97.Кризи світової і національних економік у 70-80-ті роки хх ст. Та їх аналіз у економічній думці. Феномен стагфляції.
- •98.Особливості реалізації ідей неоконсерватизму та монетаризму в реформуванні господарств Англії („тетчеризм”) та сша” („рейганоміка”): порівняльний аналіз.
- •99. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства кінця хх – початку ххі ст.
- •100.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •101.Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця хх – початку ххі ст.Ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.
- •102.Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •103.Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •104.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку на сучасному етапі.
- •105.Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •106.Структура інституціоналізму та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •107.Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії і практики постіндустріального та інформаційного суспільства.
- •108.Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р. Коуза.
- •110.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •111.Перехід до нової економічної політики як об'єктивна необхідність господарського розвитку.
- •112.Основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 20-х років хх ст.
- •113.Суть радянської індустріалізації та джерела її реалізації.
- •114.Суцільна колективізація та її соціально-економічні наслідки.
- •115.Радянська господарська система в екстремальних умовах Великої Вітчизняної війни.
- •116.Криза радянської командно-адміністративної системи та спроби її трансформації у 50-ті роки хх ст.
- •117.Обґрунтування необхідності реформування радянської господарської системи у 60-х роках хх ст. Та її практична реалізація (“Косигінська реформа”).
- •118.Остання спроба реформування радянської командно-адміністративної системи в другій половині 80-х років хх ст.
- •119.Зробіть порівняльний аналіз спроб та результатів реформування радянської господарської системи у 60-х та в другій половині 80-х років хх ст.
- •120.Становлення національної господарської системи України в перш.Пол.90-х років хх ст.
- •121.Формування теоретичних засад обґрунтування шляхів переходу до ринкової системи в українській економічній літературі 90-х років хх ст.
- •122.Ринкова трансформація господарської системи України в 90-х роках хх ст
- •123.Теоретичне обґрунтування трансформаційних процесів в українській економічній літературі кінця хх — початку ххі ст.
- •124.Основні етапи аграрної реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- •125.Структурна перебудова української економіки: теорія та практика (1990-ті роки).
28.Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.
Київська Русь була-типовою, ранньофеодальною держ.авою, в якій завершується становлення феодальних відносин, закладаються основи мiцнoї системи взаємин між державою, феодалами та основним населенням з приводу виробництва продукції, збирання податків, військової служби.
Основою феод землеволодіння є повна власність феодала на землю та неповна на залежного (покріпаченого) селянина. Проте слід зазначити, що феодальні відносини у Київській Русі ще не були визначальними і ще тривалий час зберігалася міцна патріархальна сусідська громада (община), що можна пояснити багатьма причинами, зокрема й наявністю вільних земель, куди мали можливість перейти селяни.
Найголовнішою пам’яткою права Київської Русі є Руська Правда. В ній є певні згадки про правове становище селян-хліборобів, а також встановлювалося право власності на землю.
Феодальна земельна власність існувала у вигляді князівських доменів, боярських і монастирських вотчин. Джерелом її набуття спочатку вважалася займанщина – освоєння вільних земель холопами і залежними селянами. Відтак головним способом набуття землі стало пряме захоплення її у сусідських общин. Князі роздавали землі своїм дружинникам, слугам. Чим пізніша редакція Київської Правди, тим більше у ній даних про розвиток феодальної вотчини.
Отже, як висновок можна сказати, що право власності набувалося внаслідок вкладення селянином своєї праці в оброблення землі.
За часів Київської Русі було відмічено таку особливість землі – її не можна вкрасти і вона є нерухомою. Саме в “Руській Правді” майно було розмежовано на рухоме і нерухоме.
Слід також зазначити, що в період Київської держави, несли тягар сплати чималих податків та повинностей. Це в свою чергу призвело до збідніння селян-власників, що не могло не вплинути на розвиток землеробства.
Отже, як висновок можна сказати, що земельні відносини в Київській Русі регулювалися як звичаєвими, так у правовими нормами. Вже тоді чітко прослідковується певний взаємозв’язок земельних, майнових та трудових відносин.
Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського та Польщі мало значний вплив на розвиток сільського господарства і його правового регулювання.
Правове становище селян ХІV-ХV ст. залежало від правового становища сіл. Існувало право руське, волоське, німецьке, шляхетсько-польське. Правовий статус селян в селах залежав від того, яке право в них було діючим.
Селянство було поділено на три категорії – смерди, невільники, напіввільні (закупи). Вільні селяни мали власні землі
Слід зазначити, що землевласники у Великому князівстві Литовському розпоряджалися своєю власністю на землю, а при цьому змушені були чітко дотримуватися вимог актів литовських князів – “привілеїв”. Перший Литовський Статут 1529 року містив окрему главу, яка стосувалась земельних відносин.
29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
У Київській Русі 13—15% населення мешкало у містах і селищах, яких налічувалося близько 240. Але тільки 74 міста мало населення близько 4—5 тис. чол. Серед міст вирізнявся Київ, де мешкало 35—40 тис. чол. На той час це було одне з найбільших міст Європи. Міста Київської Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно-військовими. Ці міста поступово підпорядковували собі околиці, що змінювало поділ Русі на так звані волості, які вже майже не мали племінного походження.
Разом із тим, на відміну від Західної Європи, в давньоруських містах широко використовується залежна праця ремісників (ремісники княжі, монастирські, боярські), але поруч з ними працювали й вільні ремісники, місцем проживання яких стають посади. Ремісничі посади розташовувались упритул до укріплених дитинців, як, наприклад, Поділ у Києві. Свого розквіту ремесло досягло у XI—XII ст., коли воно налічувало до 40 спеціальностей: виготовлення зброї, щитів, панцирів, замків, цвяхів, предметів домашнього вжитку, гончарних виробів, ювелірних тощо.
Завдяки високому попиту на вироби із заліза (сільськогосподарський реманент, металеве спорядження, зброя), перше місце серед ремесел займала виплавка заліза та металообробка. Ковальство на той час поділялося на ряд спеціальностей, від нього вже відокремилися зброярі, щитники, цвяхники, відбувався процес відокремлення ковальства від металургії.
Високий рівень майстерності був притаманний і давньоруським ювелірам. Відзначалися високим рівнем та досконалістю виконання й вироби гончарів, які випалювали свої вироби у спеціальних горнах. Набуло поширення також виробництво цегли-плінфи. Значних успіхів досягай давньоруські зодчі. Дуже розвинутим було теслярство, адже значну кількість церковних будівель та боярських теремів, а також будівель для простого люду зводили з дерева. Високої якості досягло виробництво тканин, особливо з льону та вовни.
Досить складним питанням щодо давньоруського міста є питання існування в ньому відповідних організаційних форм, подібних до західноєвропейських цехів. свідчення опосередковані — історичні назви міських районів, урочищ, вулиць, які свідчили про процеси концентрації ремісників за виробничими ознаками.
Диференціація ремесел, посилення обміну сприяють розвиткові внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Основною формою внутрішньої торгівлі були невеликі місцеві ринки, зв'язок між якими був відносно слабким. Проте Київська Русь вже мала певні внутрішні торгівельні зв'язки між досить віддаленими між собою окремими містами, де формувалися місцеві ринки. Значно більший розвиток отримала зовнішня торгівля. Давньоруські купці торгували з Візантією, Центральною Європою, Скандинавією, Середньою Азією, арабськими країнами.
У Київській Русі грошова одиниця найчастіше називалася куна, а також гривня як вища одиниця грошово-вагової системи.
Незважаючи на значну роль торгівлі та ремесла, переважна частина населення займалася землеробством й різними промислами. В землеробстві використовувався плуг з залізним ралом й дво-трипільна система сівозміни. Значне місце посідало скотарство: розводили велику рогату худобу, коней, свиней. Худобу з Київської Русі продавали далеко за її межами. Серед промислів найбільшу вагу мало мисливство, навіть данину платили хутрами. Не меншу роль відігравало бджільництво (бортництво), також згадуване у «Руській правді», яке давало такі важливі експортні товари, як мед та віск. Мед також широко використовувався для виробництва міцних напоїв.
30. Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальний період (кінець ХУ – початок ХУІ ст.). Еволюція господарських форм на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
XVI — XVII ст. в еволюції європ цивілізації були періодом переходу від феод до індустр-го суспільства. Зміст цієї перехідної епохи полягав у розкладі феод відносин і формуванні передумов індустріалізації господарства, зародженні інститутів ринкової економіки.
Голов причиною переродж феод відносин у ринкові виступила неадекватність форм організації феод господарства умовам його відтворення й подальшого розвитку суспільства. У надрах феод суспільства відбувалася еволюція господарського розвитку в напрямі поступового витіснення натуральної форми господарства товарною. Криза натур системи господарства була початком становлення господарства ринкового типу.
Розклад феод господ-ва був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства, формування великих капіталів, перетворення феод земельної власності на об'єкт купівлі-продажу, використ найманої робочої сили, посилення майнової та соц диференціації тощо.
Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки складалися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Європи (Англії, Нідерландах, Франції). Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натур форм феод господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх націон ринків. Створенню загальноєвроп товарного та грошового ринку сприяла між нар. торгівля.
Насамперед міста відіграли важливу роль у становленні приватної власності, адже в них жили вільні люди, які не перебували в особистій залежності. Ремесло було екон базою їхньої діяльності, за результатами якої відбувався товарний обмін. Західноєвропейські міста були осередками ремесел і торгівлі. Поява міських ремісників привела до зростання продуктивності праці та якості товарів, а також до жвавого товарообміну між городянами та селянами.
Зростання продуктивності праці у сільському господарстві, збільшення обсягів виробництва сільськогосп сировини і продовольства, які спостерігалися від XII століття, відокремлення ремесла від землеробства, що відбулося під впливом об'єктивного процесу суспільного розподілу праці — усе це спричинило екон відродження європейських міст.
У процесі свого розвитку ремесло поступово почало переходити у стадію товарного виробництва — ремісники починають працювати на замовлення споживачів, а вироби продавати торгівцям. Формами організації такого виробництва стають регліснича майстерня, цех, мануфактура.
У містах Зах Європи зароджується промислове й торговельне підприємництво. Місцеві жителі організовуються в ремісничі цехи й купецькі гільдії, а під керівництвом своїх виборних органів ведуть боротьбу проти феодалів. Тут утворюється буржуазна економіка, яка й зруйнувала феодалізм.
Позбавившись особистої залежності від феодала, ремісник набував нової залежності — від корпоративності всієї цехової системи, яку, щоправда, ще не можна назвати економічною.
Цехове ремесло стало одним із головних перешкод на шляху капіталістичної промисловості, тому воно повинно було поступитися менш регламентованому мануфактурному виробництву.
Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву.
Зародження мануфактур відбувалося у двох напрямах: 1) торговий капітал підпорядковував виробництво; 2) виробник ставав і підприємцем, і купцем. Одночасно в промисловості зберігалися ремесло і дрібне товарне виробництво.
Складні операції європ купецтва, розширення торг оборотів і безперервність торг угод покликали до життя нові установи — біржі, де купці чи їхні прикажчики могли щоденно зустрічатися й укладати комерційні та грошові угоди. Біржа стає постійним місцем зустрічі банкірів та їх агентів торговців, маклерів, комісіонерів, Пізніше почали утворюватися банківські контори та банки.
Збільшення масштабів торгових операцій приводить до появи перших закритих товариств з обмеженою відповідальністю — командитних, а потім й акціонерних, які поступово починають витісняти сімейні фірми. Так виникають позасімейні господарства. Усе це свідчило про пожвавлення екон життя внаслідок розвитку нових господарських форм.
3 XIV—XV століть торговий і лихварський капітал (як один з його найстаріших вільних форм) починають проникати у виробництво. Товарно-грошові відносини набувають ширшого розвитку, виникають елементи нової, капіталістичної господарської системи.
Професійні корпорації, в які об'єднувалися ремісники з метою захисту своїх інтересів. За прикладом ремісників у свої професійні корпорації — гільдії— починають об'єднуватися багаті торговці. Гільдії забезпечували своїм членам монопольні умови торгівлі, правовий захист.
Іншими формами об'єднання за торгов інтересами були конвої (морські каравани, що охоронялися), пайові купецькі товариства, асоціації купців кількох міст.
31. Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя європейських держав пізньофеодальної доби.
Політичні фактори. Утвердження нової форми держ устрою-абсолютноїмонархії. Це остання форма феод держави, яка характ. тим, що головним джерелом законодавчої та виконавчої влади.ставав глава держави. Цей владний центр суспільства, є осередком політич, духовних, екон функцій, які ним здійснюються неподільно. За ним закріплюється регулювання розподілу землі, володіння основними ресурсами. Рішення, що приймаються відокремленим владним органом, стають у державі обов'язковими для членів суспільства. Тобто з формуванням державних органів рішення, що приймаються владою, поступово набувають політичного характеру, стають обов'язковими та важливими для всіх.
Об'єднання країн та формування абсолютистських монархій як прообразу національних держав заклало підґрунтя для появи національних економік. Із запровадженням королем державних податків королівська влада сконцентровує в своїх руках екон силу, в результаті чого складається екон основа для трансформації станово-представницької монархії в абсолютизм.
Завдяки екон політиці абсолютизму, спрямо-ваній на забезпечення активного торгов. балансу, набула розвитку доктрина меркантилізму.
Наприкінці XV ст. в Зах Європі утворюються перші централізовані монархії — Іспанія і Португалія, в яких ліквідовується феодальна роздробленість. Ліквідація феодальної роздробленості в інших європ державах викликала екон піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португалії, Нідерландів). Держ влада і торгов буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характ-ю ознакою екон політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі більші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнар торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку.
Вплив соціальних факторів пов'язаний із тим, що у цей період у країнах Європи відбуваються зрушення у соціальній структурі населення, формується так званий європ тип шлюбу, який характер різким зменшенням народжуваності.
Водночас, переживши кризу XIV столітгя, населення Європи починає стрімко, хоча і дуже нерівномірно зростати.
Ще одним соціальним фактором було швидке зростання міського населення на фоні розвитку міст як осередків нових господарських відносин, де відбувається процес його диференціації й розшарування на власників та найманих працівників, а також формування середнього прошарку.
Як особливий чинник слід виокремити подолання особистої залежності людей (залежних селян) і формування екон залежності людей (наймані працівники), в результаті чого в суспільстві з'являються нові класи: буржуазія (мануфактурники) та пролетаріат (робітничий клас). Починає зароджуватися індивідуалізм, формуються умови для підприємницької діяльності, що поступово стає головною рисою господарювання.
Отже, з виникненням національних держав формуються нації, закладається грунт для появи національних економік.
Духовно-культурні фактори. Період XV — середини XVII ст. в європ цивілізації отримав назву епохи Відродження. Відродження, або Ренесанс, коли в країнах Захід Європи відбувається відновлення духу і технічного рівня Античності.
Створення паралельно з церковними світських шкіл: муніципальних, торгових, ремісничих. Успішно розвиваються гуманітарні, природничі науки, література, мистецтво.
Із розвитком економіки, науки й освіти змінюється суспільна свідомість, зростає вплив релігійних факторів. Падає престиж католицької церкви; у деяких країнах вона реформується, з'являються нові, протестантські релігії (лютеранство, кальвінізм), що відображають дух буржуазного підприємництва. Суспільна думка починає поступово відмовлятися від релігійних догм та звертатись до реальних проблем господарської практики. Найбільш значною релігійною подією того часу стає розкол у католицькій церкві, який був зумовлений формуванням територіальних, національних держав у Зах Європі — Голландії, Англії, Франції, Швеції, Німеччини. Під впливом цього процесу такий соціальний інститут як церква починає переживати явний занепад.
Зростає невдоволення римською церквою, яка являла собою на той час великого землевласника й колективного феодала Європи. Навколо королівської влади, що спиралася на римське право відбувається консолідація.
Аналіз процесу переродження феодального господарства наприкінці XV — на поч XVI ст., розкладу феодалізму під впливом цивілізаційних факторів на господарства країн Західної Європи в XVI—XVn ст. та особливості формування передумов виникнення ринкової економіки засвідчують, що лише з відмиранням особистої власності в ході становлення цілісної екон системи, - відокремлення екон сфери від політичної виникає приватна власність.
Серед головних передумов виникнення ринкової економіки було передусім витіснення натурального господарства товарним виробництвом, що поступово відбувалося в процесі розвитку товарообігу, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельних зв'язків. B економіці провідних західноєвроп країн натурально-феодальна господарська система почала поступатися місцем ринково-підприємиицьким екон відносинам