134.Сутність Державної програми заохочення іноз інвестиц в Укр.

Даний закон втратив чинність згідно із ЗУ «Про режим іноземного інвестування» 19 березня 1996р.

135.Сутність мев, їх зміст та значення.

М/н ек віднос є склад частиною системи існуюч м\н відносин. Поняття "м\н віднос” широке, включає міждержавні відносини, в яких суб'єктами виступають держави та їхні об'єднання як носії публічної влади. Суб'єктами можуть бути і м\н організації. М\н віднос-ни регламент-ся нормами м\н права. Міждерж ек відносини виник і встановл передусім між державами як політич формами орг-ції суспіл-тва, що виражають обумовлену ек ладом певну політ владу ек-но. пануючого класу або всього народу. Вони можуть виникати і між державами та м\н орг-ми, між м\н орг-ціями. М\н ек віднос— це особл форма суспілн-виробнич зв’язків між окремими державами,між держ-ми і МО,між МО. За змістом м\н ек відносини є складними. Це обумовлено 1)значною кількістю країн їх угруповань і м\н орг-цій, які є суб’єктами м\н ек від-н,2)суспільно-політичний устрій країн і їх угруповань. Існують певні особл-і в ек відносинах між країнами з різним соціал-ек устроєм. Розвиток політ та соц-ек ситуацій в конкретних країнах певною мірою впливлє на стан м\н ек відносин. Напр, сьогодні однією з причин повільного входження до міжнар ринку країн колишнього СРСР є його несплачені борги, близько 77 мрд дол. За м\н мірками це не значна сума. Однак розвал ек-ки, який спричинів різке падіння експорту неминуче веде до банкрутства, що негативно впливає на розвиток м\н ек віднос. Це та інш ситуації слід врах при побудові м\н ек відносин.

136.Сутність та знач принц найб сприяння в мт.

Кожна сторона (держава) зобов'язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співр-ва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі); держ на взаємн основі надають одна-одній переваги та пільги стосовно ставок мита і митн зборів,податків, якими користув-ся будь-як 3тя держ. Додержання цього п-пу дає можливість ставити в однакове положення держави та інші суб'єкти МЕВ. Цей п-п знайшов своє закріїїлення в Принципах 1964 р. і Хартії ек прав і обов'язків держав 1974 р. Так, згідно з ними – міжнародна торгівля повинна бути взаємовигідною і здійснюватися на основі режиму найбільшого сприяння; у межах торгівлі не повинні застосовуватися дії, які завдають шкоди торговим інтересам інших країн. Практична реалізація принципу найбільшого сприяння здійснюється через його закріїїлення у відповідних договорах, угодах та інших міжнародних актах. Практика міжнародних економічних відносин має приклади, які свідчать про недодержання цього принципу з боку окремих держав. Так, у середині 80-х років режим найбільшого сприяння був наданий США понад 120 країнам світу, однак у ньому було відмовлено СРСР, що певною мірою негативно позначилося на експорті його товарів. Це була не лише одна із форм політичного тиску, а й акт дискримінаційного характеру. Одночасно слід підкреслити, що в окремих випадках як виняток із принципу найбільшого сприяння є надання 137.Сутність, ознаки та загальна хар-ка держави як суб’єкта МЕП.

Держава — це політична форма організації суспільства, яка виражає обумовлену економічним ладом політичну владу пануючого класу або всього народу. Держави можуть бути різними за своїми соціально-економічними системами, політичним режимом, формою правління та формою державного устрою. Але незалежно від цього кожна з них на основі свого суверенітету має право бути суб'єктом міжнародно-правових відносин і, зокрема, міжнародних економічних відносин.

До ознак будь-якої держави слід віднести такі: 1) публічна влада; 2) державний суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) державний апарат; 5) податкова система; 6) правова сист. Д як суб'єкт МП здійснює безпосередні зносини з іншими Д, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності МОрг в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, ек , екологічній, інформаційній, технічній, культурній і спортивній сферах .

Незалежно від того, хто є конкретним учасником МЕВ, які межі їх компетенції, які виникають при цьому права або зобов'язання,— в усіх випадках єдиним суб'єктом цих відносин виступає держава. Саме вона як суб' єкт міжнародних відносин і відповідно міжнародного економічного права наділена всім обсягом правоздатності.

Вона, а не хто іїшіий, несе відповідальність за виконання зобов'язань, які випливають з міжнар договорів і угод. Винятком з цього правила є відносини, в яких юридичною особою постає не держава, а якийсь інший орган, що виступає від свого імені. У таких випадках він і несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Україна як держава є самостійним суб'єктом у здійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин. Вона укладає необхідні міжнародно-правові договори та угоди, бере участь у діяльності міжнародних економічних організацій. Використовуючи свої права у міжнародних економічних відносинах, вона намагається належним чином виконувати взяті на себе відповідно до договорів та угод зобов'язання.