132.Спец принципи меп: поняття, джерела і перелік.

Принцип- керівна ідея,основоположнаі засада або правило здійснення якоїсь діяльності. Група спеціальних принципів МЕП відтворює специфіку правового регулювання у міжнар-економ сфері.1. П-п розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами. Він закріплений у Статуті ООН, у багатьох резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, Конференції з торгівлі й розвитку та ін. З цих міжнародно-правових документів випливає, що одним із важливих завдань держав-членів ООН є розвиток міжнародних економічних і, особливо, торгових відносин, усунення штучних перепон у цій справі. 2.П-п юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав. Цей п-п є загальновідомою правовою нормою і, як правило, не вимагає свого обов'язкового закріплення у договірних зобов'язаннях. Відповідно до нього кожна держава має право вимагати надавати їй рівні умови у міжнародних економічних відносинах, як і вона іншим державам. 3.П-п свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків надає можливість вільного вибору певних форм співробітництва у зовнішньоекономічних відносинах. Цей п-п закріплений у ст. 4 Хартії 1974 р. 4.П-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю "Кожна держава може і повинна вільно здійснювати повний постійний суверенітет над усіма своїми багатствами, природними ресурсами і економічною діяльністю, включаючи право на володіння, використання і експлуатацію"(Хартія 1974р.)+Декларація 1974.5.Відповідно до п-пу найбільшого сприяння (коли він включається до міжнародного договору) кожна сторона (держава) зобов'язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому

133.Способи виріш спорів, що випливають з меДог, і їх загальна хар-ка.

МЕП зокрема, як і МПублП загалом, не передбачає міжнар інститутів, які б забезпечували у примусовому порядку виконання норм права. Сторони міжнар ек договорів мусять діяти так, щоб укладені ними договори виконувалися самостійно.

Розділ VI Статуту ООН передбачає мирні засоби розв’язання всіх спорів між державами. Це стосується і спорів на терені економіки. безпосередні переговори держав, які конфліктують, є першим прийомом вирішення міжнародних економічних спорів.

Окрім переговорів застосовують також інші узгоджувальної процедури.“Добрі послуги”-коли в конфлікт держав втручається третя сторона. Ця сторона організовує контакти між конфліктуючими сторонами та докладає зусиль для того, щоб їх посадити за стіл переговорів. Коли конфліктуючі сторони розпочали переговорний процес, третя сторона може вважати себе вільною. Проте часто такі доброзичливі треті сторони беруть участь і у процесі переговорів. Посер-во означає активну участь третіх сторін у процесі безпосередніх переговорів між сторонами, що сперечаються. Стороною-доброзичливицею, або стороною-посередником, може бути держава, МО, міжнародна посадова особа, керівні діячі держав, а то й просто приватні особи, які мають необхідні для такої місії авторитет і досвід. Такими приватними особами часто стають державні діячі, які вийшли у відставку.

Слідчі комісії створюють, як правило, на паритетних засадах сторін, що сперечаються. Завдання комісій — виявити фактичні обставини конфліктів. Узгоджувальні комісії утворюються за процедурою, яка практично аналогічна процедурі слідчих комісій. Завдання узгоджувальних комісій полягає у досягненні згоди з предмета конфлікту

У Хартії 1974 р. зафіксовано, що жодна держава не може застосовувати відносно іншої держави будь – яких примусових заходів з метою отримання вигоди. Важливі положення з цього питання містяться в Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі (серпень 1975 р.). В ньому, зокрема, сказано, що держави - учасниці будуть розв'язувати спори між ними мирними засобами; добросовісно використовувати так засоби як переговори, обстеження, посер-ва, примирення арбітраж; утримуватись від будь-яких дій, котрі можуть погіршити становище. Питання правового захисту інтересів сторін урегульовано і в окремих конвенціях. Так, Конвенція ООН про договори міжнар купівлі-продажу товарів,1980р. містить норми, в яких закріплені засоби правового захисту у разі порушень договору продавцем і покупцем На забезпечення виконання зобов'язань міжнародних економічних договорів спрямована діяльність Міжнар Арбітражу, Міжнар Суду та деяких інших міжнар структур.Арбітражний розгляд міжнар спорів передбачений рядом міжнар-правових документів, серед яких можна назвати Гаазьку Конвенцію про мирне розв’язання міжнародних зіткнень 1907, З агальний акт про мирне розв’язання міжнародних спорів 1928, Статут ООН, статуту регіональних міжнародних організацій, Зразкові правила арбітражного процесу 1958, арбітражні договори та інші угоди між окремими країними. Арбітражний розгляд різних спорів, зокрема і спорів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань МЕД, є одним із засобів їх мирного розв'язання. Слід виділити дві різновидності Міжнар арбітражу. Перша-Міжнародний арбітраж, який передбачається у міжнародних договорах на випадок розгляду спорів, пов'язаних з їх невиконанням. Друга - Міжнар арбітраж, який створюється для розгляду і розв 'язання конкретного спору.

Компетентний суд держави-учасниці має право розгляде спір, коли на його території:а) відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження; б) здійснюється торгова, промислова або інша господ діяльність підприємства-відповідача; в) має місце дія або інша обставина, яка стала підставі для відшкодування збитків. Компетентні суди держав — учасниць СНД розглядають справи і в інших випадках, якщо є письмова згода сторін про передачу спору цьому суду.

Водночас слід зазначити, що й національне законодавство багатьох країн також спрямоване на забезпечення належного виконання міжнародних та зовнішньоекономічних договорів. Якщо взяти, наприклад, Закон України "Про ЗЕД", то його шостий розділ містить норми , які передбачають відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності.

Майнова відповід-сть застосовується у формі матеріальн відшкодув прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.Кримін відповідальність у зовнішньоек діяльності застосовується у випадках, передбачених кримінальним зак-вом Укр.