58.Основні (загальні) принц меп: понят, джер і перелік

Принцип- це керівна ідея, основоположна засада, правило здійснення якоїсь діяльності.Джерелами є: Статут ООН; Деклар-я про принцими МП,70р.; Хартія ек прав і обов’язків держав,74р..Принц поділ-ся на основні та спец-ні. До осн п-пів МЕП віднос. п-пи МП, бо МЕП є галуззю МП. 1. П-п мирного співіснування - один із провідних і важл п-пів міжн права, його галузей, зокрема і МЕП. Він міцно вкорінився в політ і правовій термінології ООН, у ряді резолюцій її ГА, інших міжн-прав доках. 2. П-п суверенної рівності держав визнаний Статутом ООН і закріплений у міжн договорах і деклараціях. Термін "суверенітет" у широкому розумінні означає незал-ть держави, її право самостійно вирішувати свої внутр і зовн справи, без втручання в них б-я іншої держави. 3. П-п співр-ва держав є основою побудови і розвитку міжн відносин у різних сферах і галузях- держави зобов'язані співробітничати одна з одною, незалежно від відмінностей їхніх політ, ек і соц сис.м, у різних галузях міжн відносин з метою підтримання міжн миру, безпеки і сприяння міжн ек стабільності та прогресу, заг добробуту народів. 4. П-п невтручання має дещо похідний характер стосовно таких п-пів, як повага суверенітету і суверенної рівності держав. Статут ООН забороняє втручання у справи, які стосуються внутр компетенції будь-якої держави, навіть ООН. 5. П-п сумлінного виконання міжн зобов'язань ще іноді розглядають як п-п поваги міжн зобов'язань. 6. П-п взаємної вигоди - один із загальновизнаних п-пів МП, яким найчастіше керуються у МЕВ. Цей п-п тісно пов'язаний з таким п-пом, як суверенна рівність держав. В Хартії ек прав і обов’язків держав 1974 р. ці п-пи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного. 7. Принцип рівноправ’я і само визнач народу закріплен у Статуті ООН. Всі народи мають право вільно визначати без втруч іззовні політ, ек, соц, культурн розвиток. 8. Принцип розгляду міжн спорів мирними засобами. Всі спори мають виріш. у спосіб, що не піддає загрозі міжн мир, безпеку, справедливість. 9. Принцип утримання у своїх міжн відносинах від погрози застосув сили або її застосув як проти територіальної недоторканності і політ незалежності б-якої. держави. Погроза, застос сили - порушення норм МП і Статуту ООН; не повинні застосов-ся як засіб регулюва міжн питань.

59. Види меДогов, їх хар-ка.

МЕД-добров-но укладені між державами рівноправні угоди ек хар-ру, в яких закр-ся норми і принц-пи, що рег-ть МЕВ. Види договорів: 1) односторонні, двосторонні та багатосторонні; 2) сплатні й безоплатні; 3) формальні, реальні й консенсуальні.

Якщо договірні зобов'язання має лише одна сторона- одностор договір, якщо дві-це двостор договір. Більшість договорів є двостор. До одностор належать лише окремі види договорів, напр, договір позики, договір дарування. Двостор договори-договори, в яких обидві сторони мають взаємні зобов'яз і відповідні права, тобто коли кожна із сторін виступає і як кредитор, і як боржник. Друга група договорів-сплатні і безоплатні. Практика міжнар ек співр-ва свідчить про те, що переважно договори укладаються на взаємовигідній, оплатній основі. Це відповідає одному із уже згадуваних загальних принципів МП-принципу взаємовигоди. В межах оплатних договорів, коли одна із сторін отрмує якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду. Безоплатн-дог, для яких не характерна взаємна компенсація, їх називають ще благодійними, дог(дарування, безвідсотк позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатн послуг). Формальні - для укладення яких, крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання певної чіткої форми. Відповідно до чинного в багатьох країнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недійсним з усіма негативними наслідками, що випливають з цього. Реальними визнаються договори, в основі яких лежить не лише досягнення згоди, а й їх гарантоване виконання. До цієї групи договорів відносять, наприклад, договори позики, закладу, зберігання. Консенс-ні - за якими з усіх суттєвих умов досягнута згода сторін. Вони вважаються укладеними і набирають чинн не в момент виконан,а в момент досягнення згоди. Виділ.торгов договори, угоди про товарообіг, угоди про ек і техн. співр-во,угоди про інвестиц,податкові угоди та кредитні угоди. Торгові Д- встановлюють принципи торго-ек.відн-н між 2 країнами і закріплюють певні норми, що створ. правову базу таких відн-н. Угоди про ек і техн. співр-во- мають універс, довгостр хар-р, здійсн-ся в різних галузях ек і пром-техн співр-ва.якістю та науков обгрунтов-тю.