33.Міжнар торгов право – складова част меп.

МТгП — це система між нар-прав-х норм і принц, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнар торгівлі, і є складовою част МЕП. Якщо МЕП—галузь міжнар права, то МТгП—його підгалузь.

При розгляді сис-ми МЕП зверталася увага на те, що його особл. частина об'єднує сис-му прав.норм і принц-в, які регулюють міжн.торгівлю, міжн. валют. відн-ни, міжн.пере­в-ня та ін. важл. напрями міжн.експівроб-ва. Як і б.-я.право, МТгП має свої джерела: -міжн.дог-ри і, зокрема, міжн.торг.дог-ри; міжн.торг.звичаї, в яких відтворена практика міжн.торг.відносин; -судов.прецеденти міжн.арб-жів і судів; -нац.закон-во кр-ни,якщо воно за згодою держав викорис-ся для рег-ня міжн. торг.відносин; -міжн.-прав.акти міжн.організацій. Найпошир. і осн.джерелом права в цій галузі прав.рег-ня є міжн.торг.договір.

Сис-ма МТгП склад-ся з окрем.інститутів. В них визначені: поняття і сис-ма МТгП; прав.прин-пи здій-ня міжн.торгівлі; сис-ма органів, які виконують функції упр-ня міжн.торгівлею; між.орган-ції у галузі міжн.торгівлі, міжн.торг.договори та угоди; міжн.-прав.рег-ня угод у галузі зовн.торгівлі; міжн.-прав.режим торг. портів; міжн.-прав.режим морс., залізн., річк. і повітр.торг.шляхів; між.-прав. засоби розгляду торг.спорів. Принципи МТг: недискр, найб.спр, нац.реж, взаємн-ті, дост.до ринк інш кр., сприян конк-ції. Гатт(1947-48,139 кр); СОТ(94-95,142кр);Угод про регул взаємовідн держ СНД в гал торг-ек сп-ва,92р.; Конв ООН про дог міжн куп-прод,80(88)р.-У з 91. Конв про право МД.; Міжнар торгів центр,64р., ЮНКТАД.

34.Міжнар трансп право: загальна хар-ка.

МТП - систему міжнар-правових принц і норм, що регулюють віднос між держ у процесі викор-ня різних видів трансп у сфері міжнар екон співр-ва. Міжнар трансп перевез є необхідною умовою успішного розвитку МЕВ: перевезення сировини, матеріалів, устаткування, с/г продукції та ін вантажів, а також перевез пасажирів різними видами трансп.

Джерелами МТП є міжнар. договори, угоди з питань транспорту, акти міжнар. організацій (асоціацій, конференцій, палат та комісій). Найбільш поширеними є міжнародні договори з питань транспорту. Вони укладаються від імені та за дорученням уряду центральними органами управління транспортом – міністерствами та ін. установами, які здійснюють керівництво залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом. За кількістю країн, які беруть участь у подібних міжнар. договорах, їх можна поділити на багатостор та двостор.До багато-х дог у сф МТП: Конв про відер море,58р.; Угода про Міжнар. спілку залізниць (1922р.), Чиказьку конвенцію з питань цивільної авіації (1944р.), Конвенцію про договір міжнар. дорожнього перевез вантажів,1956р.Морсь:Закон прав про судно; Конв про відкр море-58; Статут ООН; Брюс конв1910; Лонд конв 54; Про риб-во та охор живих рес-сів. Про конт-ний шельф,58. Конв охор люд житт на морі,60. Конв ООН з морськ права,82. Річк: Белг-ка конв 48- Дунай; Дун-ка комісія. Братисл-ка угод-55; Бухарес-ка уг -61. Міжн Морськ Орг-59-спец уст ООН. Залізн.: Угода про міжн спілк зал,22. Уг про корд-ні органи залізн тр СНД,92. Багатост Конв про міжн зал перевез-24; Уг про міжн зал вант-не сполуч. Рада СНД з зал трансп. Авто: Багатост Конв про врегул авторуху між країн,49. Міжн спілка автотрансп 47. Спілк автодорожн служб залізниць50. Авіа: Чиказ конв з пит цив авіа,44. Угод про викор пов тр,92. М авіатр асоціац-19. М орг-ція цив авіа (ІКАО)-44.

35.Міжнар арбітраж як засіб розв’яз міжнар ек спорів. Арб-й розгляд спорів, зокрема і спорів, пов’яз з невикон або неналежн викон зобов’язань між нар ек догов, є одним зі способів мирного розв’яз. Є 2 види МА:1-МА, який передбачається у міжн договорах на випадок розгляду спорів, пов'язаних з їх невиконанням. 2-МА, який створюється для розгляду і розв'язання конкретного спору. Арбітраж як один із засобів розв'язання спорів передбачений у багатьох міжнар-правових док-тах. Відповідно до ст. 33 Статуту 00Н сторони, які беруть участь у будь-якому спорі, продовження якого може загрожувати підтриманню миру і безпеки, повинні намагатись розв'язати його мирними засобами. У цій нормі Статуту 00Н закладені основи мирного врегулюв спорів, зокрема і використання можливостей Міжнар арбітражу. Арбітражний суд грунтує своє рішення на відповідних принципах і нормах міжнар публічн права. Його рішення, прийняті більшістю голосів, будуть остаточними і матимуть обов'язкову силу. Арбітражн розгляд як один із засобів розв'язання спорів передбач-й Декларацією про принципи міжнародного права (1970 р.) та Манільською деклар про мирне розв'язання міжнар спорів. Інші міжнар-правові документи закріплюють положення щодо мирного, арбітражного урегулювання між нар ек-х спорів. Необхідність розгляду спорів міжнародного характеру арбітражем обумовила потребу розробки Кодексу арбітражного процесу,що розроблявся неодноразово. Комісія між нар права ООН, створ 47р зробила чимало для розв’яз і урегул арб-х спорів(У 1958 р. на десятій сесії Комісії міжн права був прийнятий кінцевий варіант документа про арбітражний процес, який називався "Зразкові правила арбітражного процесу”). Уряди держав- учасниць СНД (крім Азербайдж ) підписали 92 р. Угоду про порядок розгляду спорів, які пов'язані із здійсн господ діяльн. Відпов до цієї Угоди встановлено порядок розгляду господ спорів між суб'єктами, які знаходяться в різних державах — учасницях СНД. Господарюючі суб'єкти (підпр-ва, об'єднання, організації, громадяни-падприємці) кожної держави-учасниці СНД користуються на території іншої держави-учасниці правовим і судовим захистом своїх майнових прав і законних інтересів, рівним з господарююч суб'єктами іншої держави. Арбітражі бувають постійні та тимчасові (ad hoc). Є Міжнар-й суд МТПалати, Лондонськ Третейський суд, Міжнар арб-й суд в Парижі, Америк-ка арбітр-на Асоціація, Арб Суд СНД.