64.Особл і світовий досвід регулюв діяльн тнк на рег рівні.

Міжнар.-правове регулюв діяльності ТНК як на регіональн., так i на універсальн. рівнях сьогодні ще далеке від бажаного, хоча вже є міжнар.-правові документи, які використ. для регулюв. діяльності ТНК. Щодо регіональ. рівня, то до таких документів передусім слід віднести прийняту 1976р Декларацію про міжнародні інвестиції- та багатонаціональні підприемства

До Декларації додавався ще й такий документ, як Kepівніi принципи для багатонаціональних підприемств. Норми цього документа не мають імперативного обов'язкового характеру. їх виконання е добровільною справою

Керівні принципи ТНК:

-дотримання міжнародного права;

-підпорядк.праву країни перебуван;-урахування політики цієї країни у галузі розвитку та права; -співр-во з країною перебування з недопущ практики підкупу та субсидій, - обов'язкове невтруч у внутр. справи

Важливу роль у регулюванні міжнар. правових відносин за участі ТНК відіграють країни Андської групи—субрегіональн. торгов.-економ. об'еднання, створеного в межах Латиноамериканської асоціації інтеграції. Андський пакт укладено у 1969 p. Болівією Колумбією, Перу, Чилі (до 1976 p.) i Еквадором. Основн цілями групи цих країн є використ інтеграції для прискорення економ. розвитку країн-учасниць; сприяння поступовому перетворенню іноземних компаній в нац. i змішані; врівноваж. впливу Аргентини, Мексики i Бразилії в цій Асоціації. Країни-члени Андської групи виступають за розвиток торговельно-економ. співроб., проти засилля іноз. к-лу в країнах регіону.

У межах цієї групи країн-учасниць була створена Комісія Картахенської угоди, за рішенням якої виділяються багатонац. i транснац. п-ва.

Багатонац.і п-ва—це акціонерні п-ва, місце перебування та центр управління якими знаходяться в peгіонi країн-учасниць. Контро-люються вони ззовні. Транснац. п-ва — це такі п-ва, центр управління якими знаходиться за межами регіону країн Андського пакту, а їхня діяльність здійсн. в межах цього регіону через дочірні п-ва, відділення чи якісь інші їх структурні ланки.

У межах країн цієї групи у 1970р був прийнятий i Кодекс іноземних інвестицій, який містить уніфіковані правила щодо здійснення діяльності іноз. інвесторів, зокрема i ТНК.

Отже, міжнар.-правове регулювання діяльності ТНК на регіональн. рівні відіграе певну роль, але воно ще не спромжне захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самостійного розвитку. Тому саме ці країни i висунули вимоги про встановлення нового міжнародного економічного порядку, в межах яко-го здіснювалося б правове регулювання діяльн. ТНК

65.Особл.І міжнар. Інвест. Спорів, правові підстави і порядок їх виріш.

Конвенція про порядок вирішення інв. Спорів між держ та іноз. Особами 1965. До компетенції Міжнар. центру з урегулювання інвестиц. Спорів (ств на підставі Конвенції) належить виріш правових cпopiв, що виникають безпосередньо з відносин, пов'язаних з інвестиц, між Договірною державою (або будь-яким уповноваженим її органом) та осо­бою іншої Договірної держ., за наявності письмової згоди учасників спору про його передання для вирішення Центру. Сторони, що досягли такої згоди, не вправіi відмовитися від неї в односторонньому порядку.

Будь-яка Договірна держ. вправі в момент ратифікації, приєднання або схвалення Конвенції, а також у будь-який час після цього повідомити Центр про категорію чи категорії cпорів які підлягають або не підлягають вирішенню Центром. Ген. секретар сповіщае про вказане повідомлення вci інші Договірні держ.

Жодна з Дог. Держ. не може забезпечувати захист або звертатися з позовами міжнар.-правового х-ру, якщо мова йде про спори між її особами та іншою Дог. Держ., з приводу яких е згода про передання чи про передання їх у майб. для вирішення через арбітраж, за винятком випад-ків, коли Дог. Держ. відмовиться виконувати дії відповідно до рішень, прийнятих стосовно такого спору. Примирювальна комісія скл. з одного або непарної к-кості посередників, що признач. за згодою Cторін. Якщо останні не домовилися про к-ть посередників та порядок їx признач., до Koмісії входять 3 посередники, одного з яких признач. кожна зi сторін, а третій, що е го­ловою Koмiciї, признач. за їx згодою. Посередн. може бути особа, що не належить до числа посередн., за винятком випадків, коли признач. здійснюеться головою Адміністративної ради.До обов'язів Koмiciї належить з'ясування обставин, за яких між сторонами виник cпip. 3 ціею метою Комісія користуеться правом розглядати cпip на будь-якій стадії та час від часу пропонувати ім умови, за яких cпip може бути врегульований. Сторони зобов'язані добросовісно співр-чати з Koмicieю, щоб вона могла виконувати покладені на нeї обов'язки, i серйозно ставитись до її рекомендац.

Б-яка Догов. Держ. або її особа може звернутися до арбіражної процедури.

Арбітраж скл. з одного або непарн. к-кості арбітpiв признач. за згодою сторін. У випадку, якщо сторони не домов. про к—ть ap6iтpiв та порядок їx признач., до арбітражу входять три арбітри, одного з яких признач. кожна iз сторін, а третій, що е головою арбітражу, призначаеться за їx зго­дою. Арбітром може бути призначено особу, що не входить до списку ap6iтpiв, за винятком випадків, коли признач. здійснюеться Головою Адмістр. ради. Якщо сторони не домовились про інше, арбітраж на вимогу однієї з них приймае pi-шення стосовно додатк. або зустрічних вимог, пов'язаних безпосер. з предметом спору, за умови, що це відповідае згоді стopiн, порядку виріш. cпopiвi компетенції Центру.

Рішення арбітражу е обов'язковим для сторін i не підлягае апеляції або іншому способу оскаржения, за винятком передба-чених у Конвенції.

Дог. Держ. визнае рішення арбітражу, прийняте відповідно до цієї Конвенції, як обов'язкове та таке, що забезпеч. ви­конання грошових зобов'язань, покладених рішенням арбітражу, в межах cвoeї тepитopiї так само, якби це було остаточне рішення її судового органу.

Примир. та арбітражна процедури розгляду спору проводяться в місці знаходження Центру, якщо в подальшому не буде передбачене інше.

66.Ос-сті міжнарКод поведінки як джерела МЕП

Своєрідними джерелами МЕП є м\н кодекси поведінки. Вони почали створюватись наприкінці 70-х років з ініціативи країн, що розвиваються. В цих м\но-правов документах систематизовані правила поведінки відповідних суб'єктів м\н ек відносин (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі ек діял-ті (передача технологій, контроль за обмеженням ділової практики). Одним із перших таких кодексів був розроблений Конференцією 00Н з торгівлі і розвитку Кодекс проведення лінійних конфер/, норми якого рег. орг. лінійних перевезень у галузі торг. мореплавства.

Важливим кодексом е Міжнародний кодекс рекламної діяльно-сті, який був розроблений Міжнародною торговельною палатою. Biн поширюеться на Bci види реклами будь-яких товарів i послуг.

Поведінку державних службовців регулюе Міжнародний кодекс поведінки державних посадових oci6, який був прийнятий відповід-но до резолюції Генеральноі Асамблеі ООН 12 грудня 1996 р