- •1.Визначте поняття, види основних джерел меп, охар-те їх особливості.
- •2.Визначте поняття принципів меп, атакож дайте хар-ку їх системи і функції.
- •3.Гармонізація зак-ва Укр з мп як важлива умова ефективності меСпівр нашої держави з іншими країнами.
- •5.Дайте порівняльну хар-ку меп та мПривП.
- •6.Дайте порівняльну хар-ку основних принципів мп і принципів меп
- •7.Дайте хар-ку мвВіднос як предмету регулювання мвп.
- •8.Дайте хар-ку між нар договору як джерела меп.
- •9.Дайте хар-ку мео як суб’єкта меп.
- •10.Держава як основний суб’єкт меп.
- •11.Джерела міжнар торгово права: поняття, види і їх загальна хар-ка.
- •12.Договірні і інституційні механізми розв’язання міжнар інвестиційних спорів.
- •13.Еко комісія оон для Європи (єек): мета створ та основні напрями діяльності.
- •14.Екосор в системі мео.
- •15.Європейська валютна система: загальна характеристика, правові основи функціонування і участі в ній.
- •16.Європейське співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.
- •17.Загальна характеристика Європейської конвенції про державний імунітет.
- •18.Загальна хар-ка і сфера застосув Конвенц про догов міжнар купівлі-продажу товарів 1980 р.
- •19.Загальна хар-ка Конвенції 1965 р. Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
- •20.Загальна хар-ка правов забезпеч виконан зобов’язань і засобів розв’яз міжнар ек спорів.
- •21.Загальна хар-ка правового регулювання між нар трансп перевезень
- •24.Зміст принципу незастосування сили чи погрози силою та особл його прояву в меп.
- •25.Значення іноземних інвестицій та їх правове регулюв відповідно до зак-ва Укр.
- •26.Значення та правові засади регулюв зед в Україні.
- •27.Зробіть порівняльний аналіз принципів меп та принципів зовнішньоек діяльності України.
- •28.Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад) як мео.
- •29.Митна політика і митна справа в Укр: поняття та загальна хар-ка їх закон регулюв.
- •30. Меп як галузь меп.
- •32.Міжнар митне право як складова меп.
- •33.Міжнар торгов право – складова част меп.
- •34.Міжнар трансп право: загальна хар-ка.
- •36. Мвф в системі міжнар ек орг-цій.
- •37.Міжн-прав-й звичай як джерело меп.
- •39.МеОрг з торгівлі окрем вид тов та їх місце в системі джерел меп.
- •40.Міжнар ек орг на пострад-му просторі: загальна хар-ка, участь Укр.
- •44.Міжнар-правов мех.-м регулюв співр-ва у галузі наук і техн.
- •46.Місце і роль снд в системі мео.
- •47.Заг пробл гарм-ії зак-ва у. З меп.
- •48.Осн види догов, які уклад-ся в сфері мев.
- •49. Основні концепт-ні підходи міжнар-прав рег-ня діяльн тнк
- •50. Основні аргументи що визначають переваги вступу до сот.
- •51.Націон інтереси Ук. У мев та правові засоби їх забезпеч.
- •52. Необх-сть гармон-ції зак-ва Ук. З меп.
- •58.Основні (загальні) принц меп: понят, джер і перелік
- •59. Види меДогов, їх хар-ка.
- •60. Види міжн ек співр-ва в рамках мо та їх заг хар-ка
- •61. Основні етапи і зміст порядку укладення міжнар договорів Укр.
- •62. Осн полож зу “Про міжнар комерц арбітр”.
- •64.Особл і світовий досвід регулюв діяльн тнк на рег рівні.
- •65.Особл.І міжнар. Інвест. Спорів, правові підстави і порядок їх виріш.
- •67. Особл.І правового регулюв. Міжнар. Морських перевезень
- •68. Особл. Правового регулюв. Міжнар. Співроб. В галузі науки і техн.
- •69. Особл. Прав регулюв міжнар. Співроб. У галузі с/г в сучасних умовах.
- •70.Особл. Правового регулюв. Співроб. Держав в сфері міжнар. Інвестицій.
- •71.Особлив. Правового режиму іноз. Інвестицій на території у.
- •76.Охарактеризуйте основні концепції меп
- •77. Охарактеризуйте правову і загальнонаукову природу існуючих концепцій меп
- •79. Переваги багатостор. Ек. Співроб. І його інституц. Форми
- •80.Поняття і осн. Правові форми співроб. Держав в сфері міжнар. Кредитних відносин.
- •81.Поняття і особл. Предмету правового регулювання між нар. Валют.Права.
- •82. Поняття і х-ка предмету регулюв. Меп.
- •83.Поняття імунітету держ і його прояв в мев.
- •85. Понят та види джерел меп, їх загальна х-ка.
- •86.Поняття та джер ммп.
- •87 Поняття та джер. Міжнар. Трансп. Права.
- •88. Поняття та сис-ма меп
- •89. Понят., зміст і види міжн. Кредит. Угод.
- •90 Поняття, основні джерела і суб’єкти мвп.
- •92. Порівняйте зміст і практику застосув принц найб сприяння і надання нац режиму в мт
- •93. Порівняйте поняття «зед» та «мев?
- •94. Порядок вступу до сот.
- •95. Порядок уклад догов між нар куп-прод товару.
- •96. Порядок уклад зовнішн дог за зак-вом Укр.
- •97. Порядок укладання міжнар ек-х та зовн-х договорів за зак-вом Укр.
- •98. Правове забезпеч виконан між нар ек догов.
- •99. Правове закріпл і зміст принц невід’ємн сувер держав над їх прир рес.
- •100. Правове закріпл і зміст принц свободи вибору форми організації зовн-ек зв’язків.
- •101.Правове закріплення і зміст принц юр рівності і недоп-ті ек дискрим держав.
- •102. Правове регулюв між нар авто перевезень.
- •103. Правове регулюв міжнар залізн перевез.
- •104. Правове рег міжнар мор перевез.
- •105. Правове регул міжнар повітр перевез.
- •106. Правове регул міжнар річк перевезень.
- •107. Прав регулюв питань вступу і членства в сот.
- •108. Правовий статус Міжнар комерц арбітр суду, як засобу виріш спорів в сфері мев.
- •109. Правовий статус Морської арбітражної комісії при тпп Укр
- •110. Правові основи забезпеч виконання зобов’язань за меДог.
- •111. Правові питання участі єс в системі сучасн мев.
- •112. Принцип взаємної вигоди: нормативне закріплення та застосув в ек віднос між держ.
- •113. Принц найб сприян, реалізація в практиці мев.
- •114. Принцип національного режиму, його сутність і значення в сучасних мев.
- •115. Принцип роздільної майнової відповідальності між державою і її юр особами: нормативне закріплення та зміст.
- •116. Принц свободи вибору форми організації зовнішньоек зв’язків: його зміст, нормат закріпл і реалізація на нац рівні.
- •117. Принц сувер рівності держав та його закріпл в міжнар-правових документах.
- •118. Принципи зовнішньоек діяльності за зак-вом Укр.
- •119. Природа і особливості реалізації правосуб’єктності держави в меп.
- •120. Проблеми правового регулюв участі тнк в системі сучасних мев: їх природа, зміст і можливі шляхи вирішення.
- •121.Ратифікація міжнар договорів за зак-вом Укр: поняття, процедура і юр знач.
- •123.Режим і принц мт та їх правове рег-ння.
- •124.Рішення мо, як джерела меп.
- •125.Розк-те зміст поняття «між нар
- •126.Розкрийте зміст поняття «міжнар правосуб’єктність» щодо суверен держ.
- •127.Роль і знач Віденської Конвенції про право мДог 1969 в регулюванні порядку уклад меДог.
- •129.Система держ органів Укр, які здійснюють функції у сфері меСпівр і закон закріплення їх повноваж.
- •130.Система меп: поняття і загальна хар-ка складових елементів.
- •131.Спеціалізовані установи системи оон в системі мео.
- •132.Спец принципи меп: поняття, джерела і перелік.
- •133.Способи виріш спорів, що випливають з меДог, і їх загальна хар-ка.
- •134.Сутність Державної програми заохочення іноз інвестиц в Укр.
- •135.Сутність мев, їх зміст та значення.
- •136.Сутність та знач принц найб сприяння в мт.
- •138.У чому полягає принципова різниця між гатТі сот
- •139.У яких основних джерелах закріплюються принц і норми мТрП: загальна хар-ка.
- •140.Укладення міжнар ек договорів за зак-вом Укр.
- •141.Україна на шляху до сот: охар-те особливості сучасного етапу.
- •142.Україна як суб’єкт меп.
- •143.Форми участі держав у мев.
- •147.Цілі і завдання митн політики держав і її вплив на розвиток мев.
- •148.Що мають спільного і в чому полягає відмінність заг і спец принц меп?
- •149.Яким чином і чому членство України в єс передбачає умову попереднього вступу до сот?
- •150.Які документи мр можна віднести до джерел меп і за якими ознаками.
126.Розкрийте зміст поняття «міжнар правосуб’єктність» щодо суверен держ.
Правосуб'єктність - здатність виступати суб'єктом у правовідносинах, складається з право-, діє-, деліктоздатності. Міжнар правоздатність держави — це її здатність мати права й обов'язки з міжнародного права, тобто здатність бути суб'єктом міжнародних правовідносин. Міжнар дієздатність держави-її здатність незалежно здійснювати свої суверенні права і нести обов'язки з міжнародного права. Як правило, ці прояви правосуб'єктності держави збігаються, але інколи виникають ситуації, коли держави як суб'єкти МП є правоздатними, проте внаслідок певних причин можуть бути повністю або частково недієздатними. Міжн деліктозд- здатність Д нести між нар правову відповідальність за вчинення між нар-х право поруш. Міжнар правотв-ть- здатність держави створювати зак-давчі акти, закони. Незалежно від того, хто є конкретним учасником МЕВ, які межі їх компетенції, які виникають при цьому права або зобов'язання,— в усіх випадках єдиним суб'єктом цих відносин виступає держава. Саме вона як суб' єкт міжнародних відносин і відповідно МЕП наділена всім обсягом правосубєктності. Вона, а не хто іїшіий, несе відповідальність за виконання зобов'язань, які випливають з міжнар договорів і угод. Винятком з цього правила є відносини, в яких юр особою постає не держава, а якийсь інший орган, що виступає від свого імені. У таких випадках він і несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Характер і зміст МЕВ, в яких бере участь держава, можуть бути найрізноманітнішими. Це можуть бути відносини суто організаційного характеру, коли, приміром, укладаються угоди про організацію міжнар ек співробітництва, або відносини майнового характеру, коли, наприклад, укладаються конкретні зовнішньоек договори (угоди) між державою (її органом) про передачу майна, виконання робіт, надання послуг тощо. Держава може вступати у міжнародні відносини ек змісту і не з суб'єктами МП чи МЕП. В цьому разі відносини регулюватимуться не нормами МП або МЕП, а нормами відповідних національних правових систем, а також нормами МПривП. Такого роду відносини не слід розглядати як відносини міжнар-правові, міждержавні.
127.Роль і знач Віденської Конвенції про право мДог 1969 в регулюванні порядку уклад меДог.
Віденська конвенція прийнята 69 року, регулює питання різного хар-ру (політ, ек, гуманітарного). Ця конвенція вступила в дію 80р. Складається з 8 частин, (85 статей).
1-ша частина. Вступ. Дає тлумачення категорій, що використовуються в конвенції, специфіку її застосування. 2-га частина.Укладення і вступ в силу. Зазначається, що кожна Д правоздатна укладати договори. Перелік посадових осіб, що мають безпосередньо укладати МД від імені Д, без делегування їм спец. повноважень: -глава держави, глава уряду,міністр закордон. справ, глава дипломатичного представництва, представники країни при МО.Також відмічено, що тексти договорів приймаються за згодою всіх Д, що приймають участь в їх складанні. Договори набирають чинності від дати погодженої в договорі (може бути визначена дата з моменту підписання або окрема дата). 3-тья частина. Додержання, застосування та тлумачення договорів. 4-та частина. Поправки до договорів і зміни до них. Статті 39-41. Жоден договір не може бути змінений без згоди всіх учасників. 5-та частина Недійсність, припин і призупин договорів.
Випадки, коли договор недійсний: коли припущена помилка , коли встановлені факти обдурювання, підкупу або примусу підписати договір, коли використовувалась сила або загроза силою. Закріплені норми стосовно призупинення договору:-вихід учасників із договору (повинно залишатись 90%).-припинення договору за згодою сторін.-денонсація договора-припинення договору в зв’язку з грубим порушенням своїх обов’язків учасниками договору.-в зв’язку з припиненням дипломатичних відносин між країнами, оголошення війни;-договор може бути припинений за рішенням арбітражу або суду. 6-та частина Інші постанови .
Мова йде про випадки правонаступності Д, відповідальності Д, про встановлення і припинення дипломатичних і консульских стосунків. Коли розпався СРСР, булаприйнята постанова про
128.СОТ як МЕО.
СОТ є міжнар структурою, яка заснована на ГАТТ, результатах попередніх погоджень, а також на домовленостях, досягнутих під час Уругв раунду,— це об’єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юридичних норм МТ. Членами СОТ є 149 держав та окремих митних територій, на які припадає приблизно 95% обсягу світової торгівлі. Заявки на приєднання до СОТ подали ще майже 30 країн . В 1995 р. СОТ замінила ГАТТ, яка існувала з 1947 року. Головними задачами СОТ є лібералізація МТ, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння ек зростанню та підвищенню добробуту людей. Країни-члени СОТ вирішують ці завдання шляхом контролю за виконанням багатостор угод, проведення торгов-х переговорів, врегулюв торгов суперечок у відповідності із визначеним організацією механізмом, проведення огляду національної ек політики держав-членів, а також надання допомоги країнам, що розвиваються. СОТ є організацією, під керівництвом якої: здійснюється нагляд за імплементацією ГАТТ та пов’язаних з нею угод, Генер угоди з торг посл(ГАТС), Угоди з торгов аспектів прав інтелект власності (ТРІПС); проводяться періодичні огляди торгов політики країн-членів; відбувається врегулювання торговсуперечок на основі правил, закладених в її правових нормах. Слід також підкреслити, що організація відповідає за впровадження як всіх багатостор угод, так і угод з обмеженою кількістю учасників, а також тих, які будуть розроблятися в рамках організації у майбутньому. Створення СОТ фактично стало найбільшою реформою світової торгівлі за період, що минув з кінця ІІ світової війни, реалізувавши у більш сучасній формі спробу створення у 1948 році МО торгівлі. Цим було завершено формув основного комплексу універсальних договорів системи ГАТТ, що дозволяє говорити про створення нового глобального правового порядку в трьох основних сферах торгов операцій – товари, послуги, інтелект власність – до якого сторони ГАТТ прагнули з моменту підписання Генеральної угоди. Багатостор міжнар торгов систему, в центрі якої знаходиться СОТ, в широкому розумінні можна визначити як сукупність міжнар правил, яких країни мусять дотримуватись у торгов відносинах між собою. Правила ці спрямовані на те, щоб всебічно сприяти відкритій і ліберальній торгівлі. СОТ слугує як форумом для переговорів, так і арбітром у врегулюванні торговельних суперечок між країнами-членами. За понад 50 років існування система ГАТТ/СОТ довела свою ефективність і досягла значного прогресу в лібералізації МТ шляхом низки міжнародних переговорів, відомих під назвою „раунди багатостор торгов переговорів”. Передостанній, восьмий або Уруґвайський раунд переговорів завершився 1994 року підписанням Марракеської угоди про заснування СОТ. Нині триває дев‘ятий, так званий “раунд розвитку”. Крім того, кілька МО – ООН, МВФ, МБРР тощо – мають статус спостерігача в окремих структурах СОТ. Сфера діяльності СОТ визначається угодами та іншими правовими документами. Найважливішими функціями СОТ є: -контроль за виконанням угод і домовленостей; -проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами; -врегулювання торговельних суперечок; -огляд національної торговельної політики країн-членів; -технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які належать до компетенції СОТ; -співр-во з між нар спеціалізованими організ-ми.