69. Особл. Прав регулюв міжнар. Співроб. У галузі с/г в сучасних умовах.

Практично держави вcix континентів вступають у міжнар. економ.і відносини, пов'язані iз обміном продукцією с/г. Сприяння розвитку цих відно­син, удосконаленню їх міжнар.-правового регулюв. — завдання ряду міжнародних економічних організацій. Практично вci регіональні ек. комісії ЕКОСОР займаються пи­таниями організації міжнар. спів роб. в галузі с/г

Продовольча i с\г організація ООН (ФАО). 1945р. До складу ФАО нині входить понад 174 країни світу й 1 міжнар орг-ція — ЄС.

ЦІЛІ : -підвищ. п родуктивн. с/г i покращ. умов життя сільського насе­л. -полішення харчування i підвищ. життевого рівня на­селения; -вивч. світ. продов. становища i кон'юнктури на світ. ринку важливих прод. товарів; -розробл. для країн-учасниць рекомендац. у галузі виробн. i збуту с/г продукції; -надання техн. допомоги країнам-членам, -сприяння наук. дослідж. у галузі с/г . -визнач. політики щодо між уряд. угод з окремих с/г товарів.

На Всесвітній продовольчій конференцій, що відбулась у Римі (1974 р.), зазначалося, що кількістъ тих, хто голодуе, недоїдае, збільш. Вона досягла 550 млн oci6.

Всесвітню продовольчу Раду (ВПР) 1974 р, Вона е вищим органом ООН з проблем продовольства та інших суміжних питань.

ВПР розглядае проблеми, пов'яз.і з продовольством у світі, i розроб. певні рекомендац. У процесі своеї діяльн. во­на співроб. з Прод. i с/г організаціею ООН, Міжнар. фондом с/г розвитку та іншими орг-ціями системи ООН.

На сесіях ВПР були вироблені пропозицї, спрямовані на зупинення тенденції до посилення голоду. За її участю у 1980 р, був створений Міжнар. Надзвич. Прод. резерв.

Міжнародний фонд сільскогосподарскього росзвтку(ІФАД) 1976 р— міжнар. спеціаліз. установа ООН. ств. з метою збільш. виробн. прод. харчування. ІФАД надае на пільгових умовах кредити. Нині він підтримує 75 % проек­та, а решту фінансуе разом із Всесвітнім банком, МАР i різними банками розвитку (Африк., Азіатськ., Міжамерикан. та Іслам.). Кредити ІФАД видаються під проекти, пов'яз. із здійсн. контролю над водними рес-сами, комплексним розвитком сільськ. районів. Вони видаються також дрібним фермерам під розвиток тваринництва, поставку i розподіл добрив. Допомога ІФАД надаеться лише державам — його членам, яких налічуеться понад 160.

Відповідні функції щодо міжнародного с\г співроб виконують Міжнар. асоціація з контролю якості насіння, Міжафрикан. бюро з грунтів i економіки с/г, Міжнар. комісія з перероблення с/г продуктів, Міжнар. бюро з виноградарства і виновиробництва, Міжнар. комітет з чаю .

Основним засобом правового регулювання міжнар. співробітництва у галузі с/г е двосторонні договори (угоди). Всесв.i конференц. з агарної реформи i розв. сільських районів (1979 р.). Всесв. конференц. з розвитку i рац. використ. рибних pecypciв (1974 р.), Міжнар. Конференц. з питань харчування (1994 р.).

70.Особл. Правового регулюв. Співроб. Держав в сфері міжнар. Інвестицій.

Важливе значення в регулюванні міжнародних інвес­тиційних відносин належить багатостороннім міжнародним угодам. Однією з них є Конвенція 1965 р. про по­рядок виріш. Інвестиц.х спорів між держ. та іноз. особами.

До компетенції Центру належить виріш. правових спорів, що виникають безпосередньо з відносин, пов'язаних з інвестиц., між Договірною держ. (або будь-яким уповноваж. її органом, про який Договірна держ. повідомила Центр) та осо­бою іншої Договірної держ., за наявності письмової згоди уча­сників спору про його передання для вирішення Центру. Сторо­ни, що досягли такої згоди, не вправі відмовитися від неї в односторонньому порядку.

Сеульська конвенцію 1985 р. про заснування Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій (БАГІ). воно є юр. особою та має такі права: укладати контракти; придб. й прод. рух.е й нерух. майно; порушувати судові справи.

Для досягнення цієї мети Агентство надає гарантії, в тому чи­слі спільне й повторне страх. від не комерц. ризиків щодо інвестиц., що мають місце у якій-небудь державі-члені, з інших держав-членів; здійсн. відповідну додатк. діяльн. стос. сприяння потоку інвестиц. у держави, які розвив., й між ними, а також корист. іншими додатк. пов­новаж., які можуть знадобитися для реалізації даної мети.

Угода щодо торговельних аспектів іноземних інвестицій (ТРІМС) містить сис-му відповідн. стимулів та обов'язків сто­совно діяльності ТНК на територ. певної держ. з тим, щоб не ігнорувались їхні інтереси, насамперед економі. у цій Угоді сформул. Найважлив. вимоги щодо поведінки ТНК як інвесторів, а саме: 1)вимога місцевого значення, згідно з якою іноз. інвестор зобов'язаний продавати на місц. ринку частину виробле­них на територ. країни прийняття товарів або послуг у розмірі встановл. мін. % від кінцевого валового проду­кту чи розвивати відповідну виробничу галузь у даній державі; 2)експортні вимоги, які зобов'язують інвестора експорт. час­тину виробл. прод-ції на таких умовах: а) не менше визначено­го мін. обсягу виробл. продукту,

б) установл. аб­солютної к-кості кінцевого продукту, в) визнач. к-кості, яка б компенсувала імпортні закупівлі іноз. інвестора.

До інших вимог, які визначені у цій Угоді та є обмежувальн. заходами для іноз. інвестицій, можна віднести такі: передання технологій; дотрим. принципу рівного доступу господа­рюючим суб'єктам країни, в яку надходять інвестиції, до інвести­ц. проекту; вимоги надання роб. місць, місця розташу­в., фінансування, якими встановлюються особливості викорис­тання місцевих труд. ресурсів, номінальний розмір п-ва, правила залучення місцевих фінанси. рес-сів тощо.

Важливі положення містить Хартія економічних прав і обо­в'язків держав 1974 р: наці. контроль над іноз. інвести­ціями є формою реалізації державою її невід'ємного сувереніте­ту.