80.Поняття і осн. Правові форми співроб. Держав в сфері міжнар. Кредитних відносин.

Ек. розвиток багатьох країн нерідко гальмує­ться через відсутність коштів. У такому разі виникає потреба у кредитах, які можуть надаватись іншими країнами в межах ек. спів роб. Правовою основою відносин, що виникають при цьому, є між нар кредитні угоди(дог) —угоди між держ.-кредитором і держ.-боржником, на підставі яких держ.-кредитор надає держ.-боржнику певну сумму грошей або поставляє їй товари, а держ.-боржник повинна в певний строк погасити сумму боргу на передбачених умовах і виплатити %

Практика міжнародного ек. спів роб. виро­била ряд видів організації валютно-кредитних відносин. Най­більш типовими на сьогодні є чотири:

1) за торговельн. і платіжними угодами, які передбач. здійсн. кредитних операцій на основі двостороннього клірингу;

2) за угодами про ек. і промис.-техн. спів роб.;

3) за міждерж. угодами про поставки товарів на ком­пенсаційних засадах;

4) за спеціальними кредитними угодами.

Особливості двостороннього клірингу під час регулювання кредитних відносин за торговельними і платіжними угодами: ця

форма вал.-кред. зв'язків базується на відповідних умовах міждерж. угод. Відповідно до цих угод банки, які уповноважені державами здій­сн. клірингові розрахунки, зобов'язані у разі відсутності у держав коштів на клірингових рахунках здійснювати платежі в кредит. Перехід більшості західних країн на міжнародні розрахун­ки вільно конвертованою валютою звужує необхідність клірин­гових розрахунків.

Угоди про економічне і промислово-технічне співробітництво використ. у разі поставок устаткування, машин і техно­логії для спорудження великих об'єктів. В них беруть участь не лише держави-учасниці, а й банки або інші партнери. У зв'язку з цим підписують два види між нар. угод. Одна з них — це угода або програма співробіт­ництва, в якій обумовлюються питання кредитування (загальна сума кредиту, його призначення, процентна ставка тощо). На основі цих угод уповноважені країнами банки підписують між собою відповідні кредитні угоди.

Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах (ком­пенсаційно-кредитні угоди) укл. на великомасштабні, міжгалузеві роботи й послуги. За отримані в кредит устаткування, машини, технічні послуги тощо кредиторам поставляється на відповідну суму продукція, яка ви­готовляється підприємством — об'єктом кредитування.

Спеціальні міждержавні кредитні угоди (позика в іноземній валюті) передбач. надання країною-кредитором (позикодав­цем) країні-позичальникові певної грошової суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, відсоткова ставка, строк повер­нення позики та інші умови.

У ряді випадків країни-кредитори вимагають визначити гаран­та щодо іноземних кредитів.

81.Поняття і особл. Предмету правового регулювання між нар. Валют.Права.

Міжнар. валютні відносини є важливою ч-ною сис-ми міжнар. економ. відносин. Сьогодні практично неможливо уявити міжнар. економ. спів роб. в усіх його напрямах (торговельне, ви­робн., наук.-техн., інвестиц. тощо) без використ. валюти.

Валюта—гр. одиниці країни, які беруть участь у міжнар ек співробітн.

МВП зародилося на основі міжна­р. публ. і міжнар. приватн. права. Його сучасний розвиток пов'язаний з розшир. і поглибл. міжнар. ек. співроб. МВП має свій предмет правового регулюв. — міжнар. валютні відносини. Вони виникають з приводу вал. цінностей, що обертаються у сфері міжнар. співроб. держав або інших суб'єктів. До вал. коштів належать іноз. валюта готівкою, платіжні док-ти (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акреди­тиви тощо) в іноз. валюті, цін. пап. (акції, облігації, ку­пони, бони), золото та інші цінності. Вал. відносини регулюються і міжнар. приватн. правом, коли вони виникають за участі недерж. юр. осіб, громадян. Для регулювання міжнар. валютних відносин вико­рист. міжнар.-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах. МВП— це сис-ма міжнар.-правових норм, що регул. міжнар. валютні відносини.

Норми міжнар. вал. права мають свої джерела, в яких вони юр. виражені, закріплені: міжнар.